Справа № 22ц – 501/10 Головуючий у 1 інстанції – Івасюта Л.В.
Категорія : 19 Доповідач – Антонюк К.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року березня 25 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Данилюк В.А.
суддів Антонюк К.І., Киці С.І.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 7995 грн., 79,95 грн. судових витрат та в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначав, що на виконання домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля позивач ОСОБА_2 передав завдаток у розмірі 1000 доларів США, отримавши у користування автомобіль. В зв’язку з тим, що ОСОБА_2 порушив зобов’язання, не оплатив вартість автомобіля в повному розмірі, тому він позбавлений права вимагати повернення завдатку. Висновки суду, що отримана сума є авансом не відповідають нормам матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 домовились про продаж позивачу автомобіля ВАЗ-2104. В рахунок оплати вартості автомобіля 6.02.2009 року ОСОБА_3 отримав від позивача 1000 доларів США. Передача зазначених коштів посвідчується письмовою розпискою ОСОБА_3 про їх отримання (а.с. 21). Договір купівлі-продажу автомобіля між сторонами не був укладений. 25 травня 2009 року ОСОБА_3 забрав автомобіль, який знаходився в користуванні позивача відповідно до доручення від 6.02.2009 року, термін дії якого закінчився 10.05.2009 року.
Задовільняючи позовні вимоги суд виходив з того, що отримані відповідачем кошти в сумі 1000 доларів США є безпідставно набутими і відповідно підлягають поверненню позивачу.
Висновки суду відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій вона була набута, згодом відпала.
Положення цієї статті застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 отримав від позивача кошти в рахунок виконання договору купівлі-продажу автомобіля, який не був укладений, автомобіль ВАЗ-2104 знаходиться у володінні та користуванні його власника ОСОБА_4, тому суд правильно стягнув з відповідача ОСОБА_3 7995 грн., що еквівалентно 1000 дол. США, якому були передані кошти, як безпідставно набуте майно.
Посилання апелянта про те, що отримана сума є завдатком, тому вона не повертається в зв’язку з неукладенням договору купівлі-продажу з вини позивача не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.570 ЦПК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних із боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, застосовуються в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, а відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Оскільки договору купівлі-продажу автомобіля не було укладено, то сплачені в рахунок виконання зобов’язання кошти не є завдатком і повинні бути повернуті позивачеві.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий /-/ Данилюк В.А.
Судді /-/ /-/ Антонюк К.І., Киця С.І.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду К.І.Антонюк
Друк.бсф.