Ухвала

Іменем України

18 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 937/7508/19

провадження № 61-20405ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку та визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила на підставі державного акта про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 600,14 кв.м від 22 червня 2000 року, визнати недійсним право власності ОСОБА_2 на його земельну ділянку площею 600,14 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 ; визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька - ОСОБА_3 відкрилась спадщина, право на яку виникло тільки у неї, та яку вона прийняла в строки, передбачені законодавством.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 600,14 кв. м.

На думку позивача, зазначене судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і правом на його оскарження її батько не скористався, через смерть.

З огляду на вищевикладене, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку та визнання незаконною державну реєстрацію земельної ділянки відмовлено з підстав, передбачених пунктом 2 частиною першою статті 186 ЦПК України.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у відкритті провадження в указаній справі, виходили з того, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку площею 600,4 кв.м по АДРЕСА_1 та визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки з тих же підстав, по якому ухвалене рішення, яке набрало законної сили, повторне звернення із даним позовом є неможливим та суперечить нормам процесуального права.

У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи.

До касаційної скарги додане клопотання про відвід складу суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та Запорізького апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, а його повноваження визначені главою 2 «Касаційне провадження» ЦПК України, в зв`язку з чим вирішення викладеного ОСОБА_1 клопотання про відвід складу суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та Запорізького апеляційного суду вказаною главою не передбачено та до компетенції суду касаційної інстанції не відноситься, а тому у його прийнятті слід відмовити.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувала цивільна справа № 320/3402/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку площею 600,14 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 з моменту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки.

Вказаний позов рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 16 липня 2019 року, яке набрало законної сили 16 серпня 2019 року, залишено без задоволення.

Сторонами в справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Предметом позову - право власності на земельну ділянку площею 600 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 . Підставою позову є користування земельною ділянкою ОСОБА_2 без достатньої правової підстави.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 повторно подала до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку та визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки в цій справі.

До відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Таким чином, однією із засад цивільного процесу є положення про те, що з конкретним позовом до суду можна звертатися лише один раз.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку площею 600,4 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 та визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки з тих же підстав, по якому ухвалене рішення, яке набрало законної сили, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що повторне звернення із даним позовом є неможливим та суперечить нормам процесуального права, та правильно відмовили у відкритті провадження за вищезазначеним позовом ОСОБА_1 у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, оскільки оскаржувані судові рішення ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись главою 2 ЦПК України, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У прийнятті клопотання ОСОБА_1 про відвід складу суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та Запорізького апеляційного суду відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку та визнання незаконною державну реєстрацію земельної ділянки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. О. Кузнєцов