КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 754/1564/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13888/2019

Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

12 листопада 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Хоменко І.О.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу квартири,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу квартири, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 12 березня 2018 року між сторонами укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.А.

Зазначив, що продавцем умови договору виконані в повному обсязі, передано квартиру покупцю.

Також зазначив, що ціна квартири визначена у договорі у сумі 652250 грн., що є еквівалентом 25000 доларів США.

Відповідно до умов Договору, сума договору розстрочується і сплачується покупцем протягом 6 місяців у розмірі 103360 коп., що еквівалентно 4000 доларів США, до 30 числа кожного місяця, готівкою та/або шляхом безготівкового розрахунку.

Повний розрахунок покупець повинна була здійснити до 30 серпня 2018 року.

Вказував, що в обумовлений Договором строк покупець розрахунок з продавцем у повному обсязі не здійснила.

У зв`язку із викладеним, просив суд розірвати Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 12 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.А. за реєстровим номером 634.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року позов задоволено.

Розірвано Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 12 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.А. за реєстровим номером 634.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2018 року між сторонами укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.А.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище договору, продавець передає належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , а покупець приймає квартиру і сплачує за це оговорену даним Договором грошову суму.

Згідно п. 2.1 Договору купівлі-продажу квартири, продаж квартири вчиняється за узгодженою сторонами ціною і складає 652250 грн., що є еквівалентом 25000 доларів США. Сума договору розстрочується і сплачується покупцем протягом шести місяців у розмірі 104360 грн., що є еквівалентом 4000 доларів США, до 30 числа кожного місяця, готівкою та/або шляхом безготівкового розрахунку. Сторони домовились, що у разі несплати грошових коштів стягуються штрафні санкції розміром 1 % від суми платежу за кожен день прострочення.

За п. 2.2 Договору купівлі-продажу квартири, факт проведення повного розрахунку та виконання умов цього Договору підтверджується заявою продавця, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, і яка буде невід`ємною частиною цього договору, або довіреністю, виданою продавцем, в якій буде надано повноваження на підписання такої заяви.

За п. 4.6 Договору, сторони домовились, що державна реєстрація на нерухоме майно буде проведено після повного розрахунку сторін.

Пунктом 4.7 Договору купівлі-продажу квартири передбачено, що сторони за цим Договором підтверджують, що ними особисто прочитано увесь текст цього Договору, а також, що укладення цього Договору відповідає їх дійсним намірам і щодо кожної з умов договору заперечень немає, і у тексті договору зафіксовані усі істотні умови, ними однаково розуміється значення, зміст, умови договору, його правові наслідки для кожної із сторін, права та обов`язки сторін за Договором, про що свідчать їх особисті підписи у цьому Договорі.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положенням ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що покупець допустила порушення умов Договору купівлі-продажу у частині сплати грошових коштів, грошові зобов`язання у встановлений строк не виконала, належну з неї оплату у повному обсязі та у визначені у договорі строки не здійснила.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом не враховано істотну умову, а саме з якого періоду починається відрахування строку у шість місяців, оскільки відповідно до п. 2.1 спірного договору, сума договору розстрочується і сплачується покупцем протягом 6 місяців у розмірі 103360 грн., що еквівалентно 4000 доларів США, до 30 числа кожного місяця, готівкою та/або шляхом безготівкового розрахунку.

При підписанні договору відповідач погодилася з усіма умовами, правовими наслідками, та обов`язками сторін, про що свідчить підпис на договорі.

Крім того, з наявної у матеріалах справи розписки вбачається, що здійснювати оплату за договором відповідач почала 12 березня 2018 року, тобто з дня укладення договору.

Оскільки спірний договір купівлі - продажу був укладений з розстроченням платежу, а покупець не виконав свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором строк, покупцем порушено істотні умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою договором купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну оцінку переданого товару. Договором купівлі продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами визначено, що сума договору розстрочується і сплачується покупцем протягом 6 місяців у розмірі 103360 грн. щомісяця, тобто, до 30 серпня 2018 року.

Проте, відповідачем не виконано умови договору, станом на 30 серпня 2018 року ОСОБА_3 сплачено лише 8380 доларів США, що складає 33,52 % від обумовленої у договорі вартості квартири (25000 доларів США).

З вересня 2018 року по січень 2019 року (на момент подачі даного позову до суду), відповідачем сплачено ще 3300 доларів США, а загалом станом на час пред`явлення позову ОСОБА_3 сплачено 11680 доларів США.

Колегія погоджується з доводами представників позивача, що різниця між очікуваною позивачем сумою і сумою, яка була фактично сплаченою на час звернення до суду є істотною.

У постанові Верховного Суду України 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 зроблено висновок, що «у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати».

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім невиконання ОСОБА_3 умов договору щодо щомісячної оплати вартості придбаного майна, остання, користуючись квартирою АДРЕСА_1 , також не сплачувала і комунальні послуги, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, утворилась заборгованість в розмірі 38777 грн. 70 коп.

Вищевказане порушення ОСОБА_3 умов договору купівлі-продажу є істотним порушенням, оскільки ОСОБА_2 під час укладення договору розраховував на оплату у розмірі 25000 доларів США, тобто позбавився коштів за майно, на що розраховував при укладанні договору від 12 березня 2018 року, та має борг в розмірі 38777 грн. 70 коп. за оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , власником якої він залишається за умовами договору купівлі-продажу до повного розрахунку, що є істотним порушенням договору за ст. 651 ЦК України, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання вказаного договору.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки покупцем порушено істотні умови договору.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущено порушення матеріального чи процесуального права, що призвело, або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді