Справа №766/19067/19

н/п 1-кс/766/16347/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року                            м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Автономній республіці Крим та м.Севастополі ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.149 ч.4 ст. 358 КК України

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.

У разі визначення з альтернативою внесення застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також у разі внесення застави покладення обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- п. 1 - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, тобто до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- п. 2 - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- п. 3 - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;

-п. 4 - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, які мають відношення до кримінального провадження та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

-п. 8 - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом Головного управління Національної поліції вАвтономній Республіці Крим та місті Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019010000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2019 заознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч.4ст.358 КК України.

Проведеним на даний час досудовим розслідуванням установлено, що у відповідності до примітки статті 149 Кримінального кодексу України, під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти серед іншого втягнення у злочинну діяльність, яка у даному випадку полягає унезаконному ввозі мігрантів. Разом з цим, диспозиція зазначеної статті невимагає того, щобпоняття втягнення у злочинну діяльність охоплювалися лише злочинами, які передбачені Кримінальним кодексом України.

Так, відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, єчастиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Кримінального кодексу України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України тазагальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Частиною 5 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, у відповідності до частини 1 статті 7 Кримінального кодексу України, громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 1 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується зурахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження неможе застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Частиною 4 зазначеної статті цього Кодексу передбачено, що у разі, якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода наобов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно частини 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується зурахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також, частиною 2 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 випливає, що в разі якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються саме правила міжнародного договору.

Так, Протоколом «Проти незаконного ввозу по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності», ратифікованим Законом України № 1433-IV (1433-15) від 04.02.2004, дата набуття чинності для України 21.05.2004, передбачено наступне.

Стаття 1. Зв`язок з Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності.

1.Цей Протокол доповнює Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (995_789). Вінтлумачиться разом з Конвенцією.

2.Положення Конвенції (995_789) застосовуються mutatis mutandis (злат.: із застереженнями і заявами) до цього Протоколу, якщо в ньому непередбачене інше.

3.Злочини, визнані такими відповідно до статті 6 цього Протоколу, розглядаються як злочини, визнані такими відповідно до Конвенції (995_789).

Стаття 6. Криміналізація.

1.Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися для того, щоб визнати в якості кримінально карних такі діяння, коли вони вчиняються навмисне і з метою одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду:

a)незаконний ввіз мігрантів;

b)коли вони вчиняються з метою створення умов для незаконного ввозу мігрантів;

i)виготовлення підробленого документа на в`їзд/виїзд або посвідчення особи;

ii)придбання або надання такого документа або володіння ним;

c)надання будь-якій особі, яка не є громадянином відповідної держави або не проживає постійно на її території, можливості знаходитися в цій державі без дотримання необхідних вимог для законного перебування в ній шляхом використання способів, згаданих у підпункті (b) цього пункту, абобудь-яких інших незаконних засобів.

2.Кожна Держава-учасниця також вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися для того, щоб визнати в якості кримінально карних такі діяння:

a)за умови дотримання основних принципів своєї правової системи - замах на вчинення будь-якого злочину, визнаного таким відповідно допункту 1 цієї статті;

b)участь як спільника у вчиненні будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 (a), (b) (i) або (c) цієї статті, і, за умови дотримання основних принципів своєї правової системи - участь як спільника у вчиненні будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 (b) (ii) цієї статті;

c)організацію інших осіб або керівництво ними з метою вчинення будь-якого злочину, визнаного таким відповідно до пункту 1 цієї статті.

3.Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися, для того щоб визнати в якості таких, щообтяжують злочини, обставини, визнані такими відповідно до пункту 1(a), (b) (i) та (c) цієї статті, і, за умови дотримання основних принципів своєї правової системи, злочини, визнані такими відповідно до пункту 2 (b) і (c) цієї статті, обставини:

a)які ставлять або можуть поставити під погрозу життя або безпеку відповідних мігрантів;

b)які зв`язані з нелюдським або принижуючим гідність поводження зтакими мігрантами, у тому числі з метою експлуатації.

4.Ніщо в цьому Протоколі не перешкоджає Державі-учасниці вживати заходів щодо будь-якої особи, діяння якої є кримінально карним відповідно до її внутрішнього законодавства.

Таким чином, відповідно до вказаного Протоколу, який ратифікований відповідним Законом України, незаконний ввіз мігрантів, відповідно дочинного законодавства, є різновидом злочину, яким має транснаціональний характер. Міжнародні договори, залежно від обсягу взятих державами на себе зобов`язань у сфері кримінального права, можуть встановлювати зобов`язання криміналізувати окремі дії або ж встановити вид покарання за певні дії, визнані злочинними. Конвенція ООН та Протокол єприкладом міжнародного договору, яким встановлене зобов`язання якзприводу криміналізації певних дій, так і з приводу необхідності встановлення виду покарання за їх вчинення.

Крім того, згідно до Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, ратифіковано Законом України № 2530-VI (2530-17) від21.09.2010, дата набрання чинності для України 01.03.2011, згода людини на її подальшу експлуатацію, отримана з використанням уразливого стану цієї особи, чи з використанням обману, не виключає кримінальної відповідальності.

Досудовим розслідуванням установлено, щоприблизно у 2013 році, більш точну дату та час слідством встановити не надалося можливим, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, які перебувають на території Республіки Туреччина, а також іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, розробив злочинну схему щодо вербування осіб (моряків) на території України, які перебувають в уразливому стані (тобто внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, а також постійного джерела доходів, тощо) та переміщення їх через державний кордон України доРеспубліки Туреччина, з метою їх експлуатації, з використанням обману, на морських суднах закордонного прямування та яхтах в якості членів екіпажу для втягнення зазначених осіб у злочинну діяльність, яка полягає уперевезенні з території Турецької Республіки морським шляхом на зазначених суднах нелегальних мігрантів до Республік Греція та Італія.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та, керуючись метою вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих на порушення конституційних прав людини  особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччина, атакож іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, приблизно у2016 році, більш точну дату та час слідством невстановлено, залучили до вищезазначеної незаконної діяльності ОСОБА_8 , який разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за їх вказівками, повинен був здійснювати вербування осіб, з використанням обману, тобто пропонування «роботи» в якості членів екіпажу на плавзасобах із попереднім навчанням натериторії України та Республіки Туреччина керувати судном, повідомляючи умови перетину кордону та пропонуючи високий заробіток.

Підшукавши таких осіб, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою, з метою особистого незаконного збагачення, призначали зустріч особам, під час яких довідавшись, що вони внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів перебувають в уразливому стані, усвідомлюючи цюобставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях, звикористанням обману пропонували особам «роботу» закордоном в якості членів екіпажу на плавзасобах, пов`язану зїх переправленням з території України до Республіки Туреччина для модернізації та реконструкції зазначених маломірних морських суден. 

Так, приблизно в середині літа 2016 року, більш точний час та дату органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та  ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччина, відповідно дозаздалегідь розробленого плану, підшукали потерпілого ОСОБА_9 тадовідавшись, що він внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях, прибули за місцем його проживання на територію, розташовану біля будинку АДРЕСА_1 , дезвикористанням обману, загрошову винагороду в сумі 3500 доларів США, запропонували йому «роботу», пов`язану з перегоном із України доРеспубліки Туреччина морським шляхом маломірного плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО  5127  К», що перебувала на причалі в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області, для здійснення її реконструкції та модернізації, на що потерпілий ОСОБА_9 погодився, таким чином, було здійснено його вербування.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи запопередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччина з метою особистого незаконного збагачення шляхом вербування осіб (моряків) на території України, які перебувають вуразливому стані (тобто внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, а також постійного джерела доходів, тощо) та переміщення їх через державний кордон України доРеспубліки Туреччина, з метою їх експлуатації на морських суднах закордонного прямування та яхтах вякості членів екіпажу у формі втягнення зазначених осіб у злочинну діяльність, яка полягає уперевезенні морським шляхом на зазначених суднах нелегальних мігрантів з Республіки Туреччини до Італійської Республіки, звикористанням обману, повідомили потерпілому ОСОБА_9 пронеобхідність підшукання ще двох членів суднокоманди для перегону ізУкраїни доРеспубліки Туреччина маломірного морського плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО  5127  К», для здійснення їїреконструкції тамодернізації.

Так, потерпілий ОСОБА_9 , будучи впевненим, що його дії не єпротиправними та полягають лише в перегоні маломірного плавзасобу доТуреччини для її реконструкції та модернізації, запропонував своєму знайомому  потерпілому ОСОБА_10 вищезазначену роботу. Потерпілий ОСОБА_10 , внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин погодився на пропозицію ОСОБА_9 та вони, розуміючи, що для виконання роботи необхідний ще один член суднокоманди, у зв`язку з чим потерпілий ОСОБА_10 також запропонував вказану роботу своєму знайомому ОСОБА_11 , який також надав свою згоду.

У подальшому,для досягненнязазначеної мети ОСОБА_7 ,діючи запопередньоюзмовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та іншиминевстановленими слідствомособами,які перебуваютьна територіїРеспубліки Туреччинасплатили всівитрати пов`язанізоформленням паспортнихдокументів громадянинаУкраїни длявиїзду закордон наім`я потерпілого ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Після отримання потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , атакож ОСОБА_11 паспортів громадян України для виїзду за кордон, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , прибули у м.Херсон, де продовжуючи вербування, з використанням обману та уразливого стану осіб, повідомили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що робота полягає лише у перегоні із України доРеспубліки Туреччина маломірного плавзасобу (яхти) з бортовим номером «УНО  5127  К», що перебувала на причалі в м. Нова Каховка м. Таврійськ Херсонської області, для здійснення її реконструкції тамодернізації та забрали в них зазначені паспорти. Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомили потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 , пронеобхідність виготовлення їх фотографій розмірами 3х4, для подальшого оформлення морських документів. 

Так, через декілька днів, після виготовлення зазначених фотографій, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , знову прибули ум.Херсон, де під час зустрічі отримали фотознімки від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У подальшому,на початкувересня 2016року,точна датата часслідством невстановлено, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,діючи завказівками ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ,прибули домісцярозташуваннямаломірного плавзасобу(яхти)з бортовимномером «УНО 5127 К»,що перебувалана причалічовновій станціїв м.Нова Каховкам.Таврійськ Херсонськоїобласті,де останніпровели інструктажта надалираніше виготовленийпакет документівна яхтуз бортовимномером «УНО 5127 К»,десудновласником такапітаном значивсяпотерпілий ОСОБА_9 ,атакож паспортигромадянина Українидля виїздуза кордоннаім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , представили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,як членамсуднокоманди ОСОБА_12 як особу, яка навчить їх керувати судном та піде з ними навказаному судні до Республіки Туреччина.

Наступного дня, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , усупроводі ОСОБА_12 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на яхті з бортовим номером «УНО  5127  К», відправились від причалу в м. Нова Каховка м.Таврійськ Херсонської області та водним шляхом прибули до порту м.Очаків Миколаївській області.

Далі, у м.Очаків Миколаївської області прибули ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , де останні особисто здійснювали оформлення відповідних документів для необхідного проходження прикордонно-митного оформлення.

Після оформлення всіх необхідних документів та безпосередньо перед виходом яхти з бортовим номером «УНО  5127  К» в відкрите море, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та керуючись метою вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих на порушення конституційних прав людини  особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччина, атакож іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, повідомили потерпілому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що їм необхідно буде у Республіці Туреччина завантажити вказану яхту нелегальними мігрантами та перевезти їх морським шляхом за наданими учасниками злочинної схеми координатами, на що потерпілі, окрім ОСОБА_12 , відповіли категоричною відмовою. Після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у грубій формі повідомили, що вони витратили на останніх велику суму грошових коштів, оформили всі документи та шляху назад у них немає, при цьому попередили, що у разі невиконання їхзлочинних вказівок, у них та їх близьких родичів будуть великі проблеми, так як їм відомо де вони проживають.

Побоюючись за своє життя та здоров`я, а також своїх близьких родичів, у зв`язку з перебуванням в уразливому стані, внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи та постійного джерела доходів, потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , були вимушені погодитись тапродовжити шлях слідування на маломірному плавзасобі (яхті) з бортовим номером «УНО  5127  К», за супроводом ОСОБА_12 з порту м.Очаків Миколаївській області до Туреччини.

Так, у подальшому слідуючи морем, поблизу берегів Туреччини, яхта збортовим номером «УНО  5127  К» зазнала технічних несправностей увигляді виходу з ладу паливного насосу, у зв`язку з чим, члени суднокоманди здійснили швартування біля найближчого берегу Республіки Туреччина. Далі, ОСОБА_12 , за допомогою мобільного зв`язку, зателефонував ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким повідомив про зазначену подію.

Так, через декілька днів, до них в Туреччину прибув ОСОБА_8 разом із необхідними для усунення несправностей запчастинами. Полагодивши маломірний плавзасіб ОСОБА_8 разом із ОСОБА_12 повернулись доУкраїни повітряним шляхом. Перед цим, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діяти за їх вказівками, а також вказівками, які будуть надходити їм за допомогою наявних на яхті мобільних телефонів, збоку їх спільників.

У подальшому, від особи на ім`я ОСОБА_13 , повні анкетні дані якої на даний час не встановлені, який перебував на території Туреччини та діяв спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також іншими невстановленими слідством особами, які перебувають на території Республіки Туреччина за допомогою мобільного зв`язку надав вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про посадку на борт нелегальних мігрантів та повідомив координати місця посадки. 

Так, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прибувши морським шляхом на яхті з бортовим номером «УНО  5127  К», відповідно донаданих координат в обумовлене місце та час, де на них чекало 44 особи зчисла біженців з Сирії у супроводі двох осіб, громадян Республіки Туреччина, повні анкетні дані яких на даний час не встановлені. Після здійснення посадки на борт вказаного судна 44_х осіб - нелегальних мігрантів, на мобільний термінал що перебував на судні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , від особи на ім`я ОСОБА_13 , надійшли координати місця доставки вказаних нелегальних мігрантів, що було островом Сицилія Республіки Італія.

Слідуючи морем із нелегальними мігрантами, не дійшовши приблизно 80 морських миль до острову Сицилія Республіки Італія, яхта з бортовим номером «УНО  5127  К» була затримана правоохоронними органами зазначеної держави та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також ОСОБА_14 , були заарештовані та поміщені до місць попереднього ув`язнення.

Відповідно до ст.ст. 276-278 КПК України, за наявності достатніх доказів, зібраних у ході досудового розслідування, 30.10.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється: 

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нова Каховка Херсонської області, громадянин України, офіційно непрацевлаштований, проживаючий заадресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше несудимий;

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованомуйому кримінальномуправопорушенню повністюпідтверджується зібранимиукримінальному провадженнідоказами,у виглядідопиту потерпілого ОСОБА_9 ,пред`явлення потерпілому ОСОБА_15 осіб длявпізнання зафотознімками,допиту потерпілого ОСОБА_10 ,пред`явлення потерпілому ОСОБА_10 осіб длявпізнання зафотознімками,проведеними обшукамиза місцемпроживання ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 ,протоколами зарезультатами проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій увигляді зняттяінформації зтранспортних телекомунікаційнихмереж,огляду маломірногоплавзасобу з бортовим номером ДНІ-7401-К, проведеним обшуком за місцем проживання ОСОБА_17 та іншими доказами і матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, що за ступенем тяжкості відносяться до особливо тяжкого злочину, та за який Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність увигляді позбавлення волі на строк від п`яти додванадцяти років зконфіскацією майна.

Запобіжні заходи застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи напрезумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості.

Отже, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання увигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому воргану досудового розслідування виникли підстави для звернення дослідчого судді з клопотання про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, характер вчиненого кримінального правопорушення, якеінкримінується ОСОБА_5 та тяжкість покарання, яке йому загрожує всукупності свідчать про наявність реального ризику того, щопідозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний документований паспортом громадянина України для виїзду закордон.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування допитано якпотерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в повному обсязі викривають підозрюваного у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, крім того, з метою встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно допитати значний обсяг свідків, що в свою чергу вказує на те, щопідозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на останніх зметою зміни показів та подальшого уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, в своїх показаннях потерпілі прямо зазначають на відкриті погрози з боку підозрюваного. 

Також, підозрюваний має тісні зв`язки із особами які раніше притягувались до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, атакож підтримує тісні зв`язки із представниками правоохоронних органів, що безпосередньо свідчить про ризик того, що останній, перебуваючи на свободі, буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 підтримує тісні зв`язки зособами, які безпосередньо мають відношення до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, та перевіряються на причетність до інших аналогічних злочинів на території Херсонського, Миколаївського таОдеського регіонів України, що безпосередньо свідчить про наявність ризику того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також, виходячи із показань потерпілих дії підозрюваного свідчать про стійку злочинну спрямованість особистості ОСОБА_5 та про наявність ризику того, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення.

Окрім того, протидія злочинам пов`язаним із торгівлею людьми єодним з пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів, узв`язку з підвищеним ступенем суспільної небезпеки, а честь та гідність, життя та здоров`я особи є найвищою цінністю.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкі злочини, отже може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, підозрюваного, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.

Захисник вважав,що клопотанняне підлягаєзадоволенню,оскільки відсутні як підстави, так і ризики для застосування будь-якого запобіжного заходу до підозрюваного. Свої твердження детально обґрунтував у поясненнях при розгляді клопотання, при цьому надав письмові заперечення на клопотання. Просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснив, що тяжко хворіє, в даний час перебуває на стаціонарному лікуванні, є інвалідом третьої групи загального захворювання, немає наміру переховуватися від слідства.

Вивчивши матеріали, надані до клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини:

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 

Щодо існування обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 149 КК України, то стороною обвинувачення до клопотання надані докази, якими обґрунтовується підозра - протокол проведення обшуку від 21.10.2019, протокол огляду маломірного плавзасобу (яхти) від 21.10.2019р., протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 22.10.2019р., протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками, протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 26.10.2019р., протоколи проведення негласних слідчих дій.

Захисник, вважаючи підозру необґрунтованою, посилається на сумнівність таких доказів, як показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки вони є особами, які самі займалися незаконним перевезенням осіб, а відтак є зацікавленими у результатах досудового розслідування, і могли дати неправдиві свідчення з метою уникнення відповідальності.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не може піддавати сумнівам з таких підстав показання потерпілих.

Щодо зазначеної у вступній частині клопотання підозри у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 358 КК України то а ні в мотивувальній частині клопотання, а ні в доданих матеріалах не значиться жодних доводів на її обґрунтування, а також відсутнє повідомлення про підозру за цією нормою кримінального закону.

У клопотанні слідчого, погодженого з прокурором, про обрання найбільш судового запобіжного заходу  тримання під вартою, зазначається, що встановлено ризики, вказані у пунктах 1,3,4,5 КПК України, при цьому самі ризики не перераховуються.

Ризик переховування від органу досудового розслідування й суду, у клопотанні обґрунтовується тим, що характер вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 та тяжкість покарання, яке йому загрожує, в сукупності свідчать про наявність реального ризику того, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також те, що підозрюваний документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Ризик незаконного впливу на свідків вмотивований тим, що в ході досудового розслідування з метою встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно допитати значний обсяг свідків, що вказує на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів та уникнення від кримінальної відповідальності, а потерпілі прямо зазначають на відкриті погрози з боку підозрюваного.

Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний підтримує тісні зв`язки з особами, які безпосередньо мають відношення до вчинення зазначеного правопорушення, та перевіряються на причетність до інших аналогічних злочинів на території Херсонського, Миколаївського та Одеського регіонів України, що безпосередньо свідчить про наявність ризику того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а показання потерпілих дії підозрюваного свідчать про стійку злочинну спрямованість особистості ОСОБА_5 та про наявність ризику того, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення.

Але слідчий у клопотанні не наводить жодної обставини на доведення наявності перелічених ним ризиків, а тим більше будь-яких доказів, а тільки цитує норми Кримінального процесуального кодексу України та висловлює певні припущення, що не може бути покладено в основу обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Хоча виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини є обов`язковою вимогою до клопотання про застосування запобіжного заходу відповідно пункту 2 частини 1 статті 194КПК України.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих(стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог пункту 4 статті 5 Конвенції (параграф 85 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011року).

Згідно документів, доданих до клопотання, підозрюваний не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому незрозуміло на підставі яких чинників слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний може вчинити інші правопорушення. 

Ті обставини, що підозрюваний підтримує зв`язки з особами, які безпосередньо мають відношення до вчинення зазначеного правопорушення не свідчить про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, адже сам слідчий у своєму клопотанні зазначає, що ці особи вже перевіряються на причетність до інших злочинів . Але, зазначивши про «тісні зв`язки з такими особами», слідчий не вказав жодної такої особи і не обґрунтував яким чином стосунки з такими особами можуть вплинути на вчинення інших правопорушень підозрюваним.

Наявність ризику переховуватися від слідства, слідчий обґрунтовує характером та тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та наявністю паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Тяжкість злочину є тільки підставою для обрання запобіжного заходу, а наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон не є доказом намірів підозрюваного переховуватися від слідства.

Існування ризиків щодо впливу свідків обґрунтовується значною кількістю свідків, яких необхідно допитати, проте не обґрунтовується яким чином підозрюваний може вплинути на значну кількість свідків, щоб вони змінили свої показання, адже свідки ще не надали свідчень, щоб змусити їх змінити ці свідчення.

Ризик, що ОСОБА_5 на свободі буде мати можливість перешкоджати кримінальному провадженню у клопотанні обґрунтовано наявністю тісних зв`язків із особами, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, і з представниками правоохоронних органів. Проте у чому конкретно полягає цей ризик, і як з допомогою осіб, таких різних за статусом, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню у клопотанні також не зазначено.

Слідчий уклопотанні жоднимчином необґрунтував неможливістьзастосування допідозрюваного більшм`якого запобіжногозаходу, а згідно практики ЄСПЛ :При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу (п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010року у справі «Хайредінова проти України».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд дослідив обставини, що мають враховуватися під час обрання запобіжного заходу, визначені ст.178КПК України. 

Підозрюваний є людиною похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи, отримує соціальну пенсію, має постійне місце проживання, проживає сім`єю з дружиною, яка також є інвалідом третьої групи, на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в Центральній міській лікарні м. Нова Каховка. Підозрюваний має позитивні характеристики з місця проживання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 КПК України такий запобіжний захід, як тримання під вартою, до ОСОБА_5 не може бути застосований, оскільки він раніше не судимий і відносно нього відсутні будь-які інші кримінальні провадження. Стороною обвинувачення не підтверджено доказами наявність всіх ризиків визначених у клопотанні, зазначено лише посилання на норми КПК України, які нічим не обґрунтовані. 

З урахуванням всіх обставин слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою реєстрації, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, для забезпечення належного виконання обов`язків вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя 

у х в а л и в

Клопотання слідчого прообрання підозрюваномуОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  відхилити.

Застосувати допідозрюваногоОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 29 грудня 2019 року (включно).

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не залишати місця проживання за адресою фактичного мешкання: а саме: АДРЕСА_2 з 22:00 год. до 07:00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та номеру мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання органам Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 

Виконання ухвали доручити старшому слідчому в ОВС СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 10 хвилин 5 листопада 2019року.

СуддяОСОБА_1