Справа № 2-2108/2010 р.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                     ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого – судді Корогодіної О.Е.

при секретарі – Амірасланові Р.Т.    

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

   Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми, мотивуючі свої вимоги тим, що 17 листопаду 2009 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу 1/2 частці домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській. Згідно договору купівлі-продажу від 17 листопаду 2009 року та розписки, даною відповідачем, він від неї отримав 120000 гривень за продаж 1/2 частки домоволодіння № 64 у м. Сімферополі по вул.. Харківській. В строк до 15 січня 2010 року вони повинні були посвідчити вищевказаний договір нотаріально. Але незважаючи на те, що на теперішній час між нею та відповідачем відбулося повне виконання договору – відповідач за договором отримав від неї повний розрахунок за продаж частки домоволодіння, а вона фактично прийняла цю частку домоволодіння , він ухиляється від нотаріального посвідчення договору, відмовляючись йти до нотаріуса для посвідчення правочину. На теперішній час вона не має можливості зареєструвати за собою право власності на вищевказану нерухомість, у відповідності до ст. 334 ЦК України. Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідач фактично відмовляється  від  оформлення договору купівлі – продажу, а саме порушує своє зобов’язання, а вона не може зареєструвати за собою право власності на придбане майно, вона вважає за потрібним стягнути з відповідача сплачену нею суму за договором від 17 листопаду 2009 року. Тому вона просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 120000 гривень, отриманих від ОСОБА_1 за договором купівлі – продажу 1/2 частки домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській.

   Подали позивач ОСОБА_1 уточнила  свої позовні вимоги, та звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, мотивуючи свої вимоги тим, що  17 листопаду 2009 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу 1/2 частці домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській. Згідно договору купівлі-продажу від 17 листопаду 2009 року та розписки, даною відповідачем, він від неї отримав 120000 гривень за продаж 1/2 частки домоволодіння № 64 у м. Сімферополі по вул.. Харківській. В строк до 15 січня 2010 року вони повинні були посвідчити вищевказаний договір нотаріально. Але незважаючи на те, що на теперішній час між нею та відповідачем відбулося повне виконання договору – відповідач за договором отримав від неї повний розрахунок за продаж частки домоволодіння, а вона фактично прийняла цю частку домоволодіння, він ухиляється від нотаріального посвідчення договору, відмовляючись йти до нотаріуса для посвідчення правочину. На теперішній час вона не має можливості зареєструвати за собою право власності на вищевказану нерухомість, у відповідності до ст. 334 ЦК України. У зв’язку з тим, що у теперішній час їй стало відомо, що відповідач у  найближчий час, на початку березня 2010 року збирається виїхати за межі України, так як він є громадянином ОСОБА_3, що унеможливлює стягнення з нього грошової суми, вона змушена уточнити свої позовні вимоги, а саме: фактично між ними відбулося повне виконання правочину купівлі – продажу, однак до теперішнього часу він не може бути у відповідності з Законом посвідченим нотаріальним чином через відмову відповідача. На підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони  домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Тому просить суд визнати правочин купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській, укладений між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.  

   Позивач та її представник в судовому засіданні мотивовано підтримали позовні вимоги та прохали їх задовольнити.

   Відповідач в судовому засіданні мотивовано підтримав свої заперечення проти позову та прохав вирішити питання відповідно до вимог закону.

   Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали 17 листопаду 2009 року договір купівлі – продажу 1/2 частці домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській.

   Згідно договору купівлі-продажу від 17 листопаду 2009 року та розписки, даною ОСОБА_2, останній отримав 120000 гривень за продаж 1/2 частки домоволодіння № 64 у м. Сімферополі по вул.. Харківській, від ОСОБА_1, та в строк до 15 січня 2010 року вони повинні були посвідчити вищевказаний договір нотаріально.

   Однак, незважаючи на те, що на теперішній час між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 відбулося повне виконання договору, а саме ОСОБА_2 за договором отримав від ОСОБА_1 повний розрахунок за продаж частки домоволодіння, а ОСОБА_1 фактично прийняла цю частку домоволодіння, ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору, відмовляючись йти до нотаріуса для посвідчення правочину.

   На теперішній час ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати за собою право власності на вищевказану нерухомість, у відповідності до ст. 334 ЦК України.

   У зв’язку з тим, що у теперішній час позивачу стало відомо, що відповідач у  найближчий час, на початку березня 2010 року збирається виїхати за межі України, так як він є громадянином ОСОБА_4, що унеможливлює стягнення з нього грошової суми, вона звернулась до суду з даним позовом, а саме: фактично між ними відбулося повне виконання правочину купівлі – продажу, однак до теперішнього часу даний договір не може бути у відповідності з Законом посвідченим нотаріальним чином через відмову відповідача.

   Стаття 527 ЦК України вказує, що боржник зобов’язаний виконати своє зобов’язання.

   Відповідно до ст. 220 ЦК України, в разі недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

   Відповідно ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту посвідчення або з моменту набрання чинності рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

   Суд вважає, що вимоги про визнання договору правочину купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним, підлягають задоволенню в повному обсязі.

   На підставах вищевказаного, ст. ст. 220, 527 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

                                                           В И Р І Ш И В:

   Позов задовольнити в повному обсязі.

   Визнати правочин купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння № 64 з відповідною часткою надвірних будівель, розташованого у м. Сімферополі по вул.. Харківській, укладений 17 листопаду 2009 року, між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.  

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                              Суддя: