№ 2-1005/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року                                       м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Корогодіної О.Е.

при секретарі – Подерня Х.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватне підприємство «Содействие», про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу за договором завдатку у сумі 38500 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 11 квітня 2008 року між відповідачем та ПП «Содействие» у простій письмовій формі був укладений договір завдатку, строк дії якого був визначений до 01 грудня 2008 року, за яким третя особа має придбати у ОСОБА_3 домоволодіння по проїзду Семафорному № 2 у м. Сімферополі за суму у 294000 грн. На підтвердження свого наміру придбати вказане домоволодіння ОСОБА_3 з боку ПП «Содействие» був переданий аванс у розмірі 5000 дол. США, який входив у загальну вартість об’єкта нерухомості. У зв’язку з різкою зміною курсу долара США стосовно гривні між покупцем та продавцем домоволодіння по проїзду Семафорному, 2 у м. Сімферополі виникли суперечності щодо вартості даного об’єкту нерухомості, що в подальшому унеможливило укладення відповідного договору купівлі-продажу.

20 серпня 2009 року ПП «Содействие» уступило право вимоги за договором завдатку від 11 квітня 2008 року ОСОБА_1 на суму 38500 грн. (за курсом НБУ станом на 20 серпня 2009 року).

У судовому засіданні позивач вимоги свого позову підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його обґрунтованість та заснованість на вимогах діючого законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що договір купівлі-продажу домоволодіння не був нотаріально оформлений з вини ПП «Содействие», яке з невідомих йому причин відмовилося від купівлі об’єкту нерухомості, а крім того, в подальшому з оголошення в ЗМІ відповідач дізнався, що покупець продає дане домоволодіння за суму, більшу ніж ціна його купівлі у відповідача. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що ПП «Содействие» після укладання з позивачем договору відступлення права вимоги не повідомив його про це протягом п’яти днів, що є порушенням умов договору від 11 квітня 2008 року.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу в відсутність третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння по проїзду Семафорному, 2 у м. Сімферополі на підставі договору дарування від 04 березня 1994 року, засвідченого Державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори за реєстр. № 3-Н-748.

11 квітня 2008 року між ОСОБА_2, як продавцем, та ПП «Содействие», як покупцем, був укладений договір завдатку, відповідно до умов якого ПП «Содействие» купує, а відповідач – продає об’єкт нерухомості: домоволодіння по проїзду Семафорному, 2 у м. Сімферополі, загальною вартістю 294000 грн., що еквівалентно 60000 дол. США станом на день укладення даного договору. Покупець у доказ свого наміру  придбати зазначений об’єкт нерухомості та оформити договір купівлі-продажу вніс на підставі статей 570 та 571 Цивільного кодексу України аванс в сумі 24500 грн., що еквівалентно 5000 дол. США, який входить до загальної вартості об’єкта нерухомості, та зобов’язався решту суми у 55000 дол. США сплатити не пізніше нотаріального оформлення договору купівлі-продажу домоволодіння.

20 серпня 2009 року між ПП «Содействие» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор уступає (передає), а новий кредитор придбає (приймає) у повному обсязі право вимоги за договором завдатку від 11 квітня 2008 року, укладеному між первісним кредитором та ОСОБА_2 на суму 5000 дол. США.

Відповідно до статті 512 ч.1 п.1 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд приходить до висновку про правомірність вимог ОСОБА_1 про стягнення авансу на підставі договору відступлення права вимоги від 20 серпня 2009 року. Позивач ОСОБА_1 правильно послався на те, що договір від 11 квітня 2008 року, укладений між відповідачем та ПП «Содействие», відповідно до якого покупець у доказ свого наміру  придбати зазначений об’єкт нерухомості та оформити договір купівлі-продажу вніс на підставі статей 570 та 571 Цивільного кодексу України аванс в сумі 24500 грн., що еквівалентно 5000 дол. США, не є договором задатку, в зв’язку з тим, що всі договори в забезпечення основного договору повинні відповідати всім вимогам, пред’явленим до основного договору, а саме в зв’язку з тим, що основний договір повинен бути укладений в письмовій формі, та посвідчений нотаріально, то і договір задатку повинен бути укладений в письмовій та посвідчений нотаріально, однак договір задатку від 11 квітня 2008 року нотаріально не посвідчений, а тому даний договір не може бути визнаний договором задатку.

Таким чином, суд вважає, що ПП «Содействие» було передано ОСОБА_2 суму авансу в розмірі 24500 гривень, що еквівалентно 5000 доларів США, що також вказано в самому договорі, про те що дана сума є сумою авансу.

У той же час суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що договір купівлі-продажу домоволодіння між ним та ПП «Содействие» не був укладений з вини покупця, оскільки доказів такого твердження, у відповідності до вимог статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_2 під час розгляду справи надано не було. Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що ПП «Содействие» було розміщено оголошення про продаж об’єкту нерухомості за ціну, значно більшу від вартості продажу домоволодіння ним, оскільки продавець на власний розсуд може визначати ціну товару. Крім того, наявність такого оголошення у ЗМІ про продаж домоволодіння по проїзду Семафорному, 2 у м. Сімферополі свідчить про реальний намір третьої особи у даній цивільній справі купити домоволодіння з метою його подальшого продажу, тобто наявність відповідного оголошення спростовує твердження ОСОБА_2, що продаж об’єкту нерухомості відбувся з вини підприємства.

За статтею 512 ч.3 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З договору від 11 квітня 2008 року не вбачається, що між ПП «Содействие» та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про заборону відступлення права вимоги за даним договором.

Окрім зазначеного, не може бути прийнято до уваги посилання ОСОБА_2, що його протягом п’яти днів не було повідомлено про заміну кредитора, оскільки статтею 516 Цивільного кодексу України встановлена необхідність повідомлення боржника про відступлення права вимоги, однак, відповідне неповідомлення останнього не тягне за собою визнання такого договору недійсним.

Що стосується суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача, то суд вважає, що ця сума повинна складати 38500 грн., що станом на 20 серпня 2009 року було еквівалентно 5000 дол. США та відповідає вимогам договору від 11 квітня 2008 року, відповідно до якого у випадку пред’явлення даного договору до стягнення, всі суми, вказані в гривнях, підлягають індексації з урахуванням курсу валют та інфляції.

Крім того, у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягнення судовий збір у розмірі 385 грн. та витрати з ІТЗ – 30 грн., які підтверджуються відповідними розрахунковими документами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, 512, 513, 514 Цивільного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аванс у розмірі 38500 гривень, судовий збір – 385 гривень та витрати з ІТЗ – 30 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя