Справа № 464/3642/19 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/811/2709/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:46

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2019 року про відмову у забезпеченні позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

10.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1096030 грн. моральної шкоди, заподіяної смертю батька ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП), яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 року з вини водія автобуса марки «Isuzu MD 27L», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах зі ОСОБА_2

16.07.2019 року позивач подала до суду заяву, в якій просила забезпечити її позов, шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Богдан А-092», 2006 року випуску, що належить відповідачу ОСОБА_2 , та на дві земельні ділянки, площами 0,1248га, кадастровий номер 6123080200:01:001:1003, та 1,7598га, кадастровий номер 6123080200:01:001:0379, які знаходяться на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належать на праві власності відповідачу ОСОБА_3

Необхідність вжиття вказаного виду забезпечення позову позивач обґрунтовувала тим, що відповідачі не визнають її позовних вимог, а тому можуть ухилитися від виконання рішення суду.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , просить її скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апелянт вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що суд не взяв до уваги її обґрунтоване припущення про те, що виконання рішення стане неможливим, якщо відповідачі відчужать усе належне їм майно, оскільки вони для цього мають реальну можливість, як власники майна.

Апелянт вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що вона не виклала у заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення, позаяк, вона просила не застосовувати до неї зустрічного забезпечення, так як для цього обов`язкових підстав не було.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, їх явку до суду не було визнано обов`язковою, про дату, час та місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення судових повісток-повідомлень, які вони отримали (а.с.67-69), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.247 та ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи апеляційним судом проведено у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.11.2019 року, є дата складення повного судового рішення - 18.11.2019 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції по суті вирішення даного питання і вважає вимоги позивача ОСОБА_1 про необхідність вжиття заходів забезпечення позову недостатньо обґрунтованими, оскільки предметом позову є немайнова вимога, а тому не можна встановити співмірність заходів забезпечення позову, про які просить позивач, із заявленими нею вимогами.

Крім того, відповідачі одержують дохід: відповідач ОСОБА_2 - від підприємницької діяльності, а відповідач ОСОБА_3 - у вигляді заробітної плати, мають у власності нерухоме та рухоме майно, а тому достатніх підстав для висновку про те, що без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, рішення суду не буде виконаним, - немає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання та не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального закону, які його регулюють, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 18 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2019 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.