Справа № 2-1071/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

25 лютого 2010 року             Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді                     Кудрявцевої Т.О.

                  при секретарі                     Ханберовій Н.О.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтовування позовних вимог посилається на те, що 16.02.1990 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, від якого вони мають двох повнолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  В наслідок того, що вони з відповідачкою мали різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, їх спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити їх інтересам та інтересам їх дітей, у зв'язку з чим вони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство та більше 10 років проживають окремо. Позивач просить розірвати  шлюб між ним та відповідачкою.

У судовому засіданні позивач та його представник, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач  просив позов задовольнити та пояснив, що десять років тому він припинив шлюбні відносини з відповідачкою і почуття любові до неї у нього відсутнє.  На протязі цих десяти років він проживає однією сім»єю з іншою жінкою, з якою має намір узаконити відношення. З відповідачкою вони не спілкуються, він допомагає матеріально дітям. У строк, наданий судом для примирення, він та відповідачка ніяких заходів щодо примирення не приймали та не спілкувалися. Позивач наполягав на розірванні шлюбу, пояснив, що їх сім'я розпалася остаточно багато років тому і примирення між ними неможливе.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вона до теперішнього часу кохає чоловіка і думає, що і він кохає її. Разом з цим, вона пояснила, що шлюбні відносини між ними припинені понад п»яти років тому,  весь цей час спільне господарство вони не ведуть, проживають окремо, сім»ї у них не існує, іноді вони зустрічаються у його  родичів на днях народження, весіллях та похоронах. Їй відомо, що весь цей час позивач проживає однією сім»єю з іншою жінкою. Підтвердила, що за строк, наданий судом для примирення, вони ніяких заходів щодо примирення не приймали.  

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 110 СК України  позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

Як встановлено у судовому засіданні, 16.02.1990 року між позивачем та відповідачкою Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 173 та видане свідоцтво про шлюб (а.с. 9).

Від подружнього життя сторони мають повнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спільне життя позивача з відповідачкою не склалося, оскільки вони мали різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, їх сумісне життя і збереження шлюбу стало неможливим, в зв'язку з чим вони десять років тому припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, що підтверджується змістом наданих суду відповідачкою заперечень проти позову. У позивача склалася нова сім»я з іншою жінкою, з якою він проживає разом ці всі десять років.

Судом вживалися заходи щодо примирення подружжя і з урахуванням думки сторін та обставин справи ухвалою від  06.07.2009 року їм був наданий строк для примирення три місяці. Але, як встановлено в судовому засіданні,  у встановлений судом строк примирення між подружжям не відбулося, вони не приймали ніяких заходів щодо зберігання сім»ї, не спілкувалися, що було підтверджено ними в судовому засіданні. Крім того, в судовому засіданні позивач наполягав на розірванні шлюбу, будь-яких доказів в спростування його доводів про те, що їх сім»я розпалася остаточно і збереженню не підлягає відповідачкою суду не надано.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що підстави, які спонукали позивача до розірвання шлюбу, обґрунтовані, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливо, суперечить інтересам позивача, сім'я сторін по справі розпалася остаточно та відновлена бути не може, тому позов підлягає задоволенню.

Суд вважає, з урахуванням думки сторін та того, що позивач перебував у повторному шлюбі,  витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС необхідно покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

 В  И  Р  І  Ш  И  В:

Шлюб, зареєстрований 16.02.1990 року між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 у Бабушкінському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції,  актовий запис за № 173, від якого немає неповнолітніх  дітей, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1  при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС 25 грн. 50 коп., звільнивши ОСОБА_2 від сплати судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                         Т.О. Кудрявцева