справа №2-48/07 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року                                                                  смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Вовк Л.В. при секретарі - Журавльовій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виконання зобов'язань та зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, про виселення і про стягнення оплати за користування нею,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 у грудні 2006 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виконання зобов'язань.

В своїй заяві позивач вказав, що він домовився про купівлю квартири у відповідачів в с.Рябоконево , сплативши при цьому завдаток в сумі 1000 грн., після чого почав проживати в даній квартирі. В серпні 2005 року він знову передав відповідачам кошти в сумі 1000 грн. на оформлення документів на квартиру. Однак відповідачі договір купівлі -продажу на даний час оформляти не згодні і вимагають залишити квартиру.

З зустрічною позовною заявою до суду звернулася ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, вказавши , що їй та синові на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. В листопаді 2004 року вона дозволила ОСОБА_1 без укладення договору найму жилого приміщення користуватися квартирою За проживання в даній квартирі відповідач повинен був сплачувати 5 грн. за добу. І оплачувати комунальні платежі. У грудні 2006 року вона запропонувала ОСОБА_1 звільнити квартиру , однак відповідач відмовляється . За проживання в даній квартирі відповідач заборгував їй кошти в сумі 3130 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і прохає суд зобов"язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продаж квартири НОМЕР_1, проти зустрічного позову заперечує, пояснивши, що він кошти в сумі 2000 грн. надав саме в рахунок купівлі будинку.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позов не визнали, пояснивши суду , що домовленості про укладення договору купівлі-продажу квартири з ОСОБА_1 у них не було, вони дозволили йому проживати у квартирі тимчасово, а останній зобов'язався оплачувати за проживання у квартирі по 5 гривень за добу. Проживши у їх квартирі 626 днів і

2

заборгувавши їм за квартиру 3130 грн., він відмовився звільнити квартиру і оплатити за проживання у квартирі, на даний час вони бажають розпорядитися квартирою як її власники.

ОСОБА_3 позов від свого імені та від імені свого сина ОСОБА_5 підтримала, прохає суд виселити ОСОБА_1 з квартири, стягнути кошти за користування квартирою.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та інші докази по справі, вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була домовленість щодо проживання в квартирі НОМЕР_1 в по АДРЕСА_1. Факт проживання в даній квартирі не заперечує і сам ОСОБА_1

Про те, що ОСОБА_1 повинен був сплачувати за добу 5 грн., в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_6, який пояснив, що був присутнім в той момент, коли ОСОБА_1 і ОСОБА_3 домовлялися про те, що він тимчасово буде проживати у її квартирі і сплачувати за користування квартирою по 5 гривень за добу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені, оскільки між ним і ОСОБА_3 не було угоди про укладення договору купівлі-продажу квартири і виплати їй грошових сум як завдаток. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року №3 з наступними змінами «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана дійсною тільки тоді, коли така угода була однією із сторін виконана повністю, а друга сторона ухиляється від її оформлення. Судом встановлено, що між сторонами не була укладена така угода і ні одна із сторін не виконала угоди. Крім того, угода може вважатися укладеною тільки у тому випадку, коли сторони домовилися з усіх істотних умов угоди (ціна, порядок оформлення договору, порядок проведення розрахунків і передачі квартири).Всі ці умови не були досягнуті.

Виплата грошових сум ОСОБА_1 ОСОБА_3 не є завдатком, тому що завдатком є суми, які передані продавцеві покупцем на виконання укладеного договору. Між сторонами ж не був укладений договір купівлі-продажу квартири. Така сума могла бути тільки авансом. Наявність розписок ОСОБА_3, суд не може розцінити як укладення угоди про купівлю-продаж квартири. Показання свідка ОСОБА_7 не можуть бути доказом про укладення сторонами угоди про купівлю-продаж квартири, так як для укладення угоди повинні бути дотримані істотні умови її укладення.

ОСОБА_3 і її неповнолітній син ОСОБА_2 є власниками квартири. Вони мають право володіти, розпоряджатися і користуватися даною квартирою. Проживання ОСОБА_1 є перешкодою для використання власниками цього житла на свій розсуд. Тому позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 користувався квартирою ОСОБА_3 626 днів. За цей час він повинен сплатити їй як квартирну плату по 5 грн. за добу, тобто 3130 грн. Суд вважає необхідним задовольнити цей позов. Однак ОСОБА_1 виплатив позивачці 2000 гривень, про що свідчать розписки від 1 травня 2005 року і від 2 серпня 2005 року. Ці суми підлягають зарахуванню в рахунок суми, яка стягується з нього за користування квартирою.

3

Керуючись ст. 317, ч.І ст.319, ст..ст.762,815 ЦК України, ст..15 Закону України „ Про власність", ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та про виселення і про стягнення оплати користування нею- задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_1 з квартири НОМЕР_1, по АДРЕСА_1  без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3130( три тисячі сто тридцять) грн., за користування квартирою, зарахувавши у цю суму 2000 гривень, виплачених ОСОБА_1 ОСОБА_3 відповідно до розписок від 1.05. 05 року і від 2.08.05 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

суддя              л.в.вовк