Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 492/400/16-ц

провадження № 61-10471св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач 1 - ОСОБА_1 ,

позивач 2 - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником - адвокатом Смирновою Ларисою Петрівною, на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року в складі судді Гусєвої Н. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 6 119 грн 30 коп. та 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 142 991 грн 80 коп. та 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 18 грудня 2013 року, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Voklswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого позивачам спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв`язку з чим вони знаходилися на стаціонарному лікуванні.

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 01 липня 2014 року встановлені вищезазначені обставини.

На лікування ОСОБА_2 витрачено 28 739 грн 80 коп., а на лікування ОСОБА_1 - 6 119 грн 30 коп.

У зв`язку з пошкодженням вказаного автомобіля та знаходження його на стоянці внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), ОСОБА_2 спричинено майнову шкоду в розмірі 114 252 грн.

Крім того, протиправними діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду, які внаслідок ДТП отримали фізичний біль від отриманих травм, болісне тривале лікування, а також відчуття тривоги за своє життя.

Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року позов задоволено частково. У рахунок відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 3 520 грн 90 коп. та 19 017 грн 49 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди. У рахунок відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 142 991 грн 80 коп. та 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїми протиправними діями завдав позивачам майнову та моральну шкоду, а тому враховуючи, що право потерпілих на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором страхування, стороною якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не були, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачів права на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок заподіювача такої шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У травні 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , подана представником - адвокатом Смирновою Л. П., у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували виплачені акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - АТ «СК «АХА Страхування») ОСОБА_1 страхові відшкодування (за період тимчасової непрацездатності та лікування, стійкої втрати працездатності та моральної шкоди). Цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована АТ «СК «АХА Страхування», у зв`язку з чим обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладено на страхувальника, а відповідач несе відповідальність відповідно до статті 1194 ЦК України.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивовано тим, що у справі, яка розглядається, позивачі самостійно обрали спосіб захисту свої порушених прав шляхом пред`явлення позову до винуватця ДТП, що не суперечить положенням чинного ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу № 492/400/16-ц з суду першої інстанції та запинено виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до закінчення касаційного провадження.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - АТ «СК «АХА Страхування», про відшкодування шкоди, завданої злочином, призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 відповідно до договору страхування наземного транспорту від 05 грудня 2012 року застрахована АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується Полісом № АВ/9890846.

18 грудня 2013 року, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Voklswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 01 липня 2014 року визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у сумі 3 400 грн без позбавлення права керування транспортними засобами.

Внаслідок ДТП позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв`язку з чим проходили лікування.

ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Арцизькій центральній районній лікарні та в комунальній установі «Біляївська центральна районна лікарня», витрати на лікування складають 6 199 грн 30 коп.

ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в комунальній установі «Біляївська центральна районна лікарня», витрати на лікування складають 28 739 грн 80 коп.

Згідно висновку від 08 жовтня 2014 року № 26 експертного автотоварознавчого дослідження сума майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Voklswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталась 18 грудня 2013 року, складає 112 582 грн.

ОСОБА_2 здійсненно витрати по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля «Voklswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 1 670 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 АТ «СК «АХА Страхування» проведені розрахунки суми страхових виплат щодо стійкої трати працездатності у розмірі 14 616 грн, тимчасової втрати працездатності у розмірі 2 435 грн 84 коп., лікування у розмірі 2 598 грн 40 коп., моральної шкоди у розмірі 982 грн 51 коп. та здійснено виплату грошових коштів на загальну суму 20 632 грн 75 коп.

Листом від 20 травня 2015 року № 4803/12/48 АТ «СК «АХА Страхування» повідомила ОСОБА_2 про необхідність надання відповідних документів для отримання страхової виплати.

Виплата ОСОБА_2 страхового відшкодування за пошкодження автомобіля та на лікування не здійснювалась, оскільки останній документи не надав до АТ «СК «АХА Страхування».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

05 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та АТ «СК «АХА Страхування» укладено поліс № АВ/9890846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За цим полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Цим полісом забезпечений транспортний засіб марки «Mitsubishi L-200», д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 000 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) - 100 000 грн.

Також у абзаці другому пункту 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц(провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Зазначене має важливе юридичне значення, оскільки у разі недостатності ліміту цивільно-правової відповідальності страховика, який суди не дослідили та не встановили, для страхової виплати, решту завданої і доведеної шкоди відшкодовує особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (стаття 1194 ЦК України).

Залучивши страховика цивільно-правової відповідальності відповідача - АТ «СК «АХА Страхування» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд першої інстанції не врахував, що за наявності вини у ДТП страхувальника саме страхова компанія зобов`язана відшкодувати завдану нею майнову шкоду у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом від 05 грудня 2012 року № АВ/9890846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки відповідно до статті 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні процесуальні можливості з`ясувати дійсні обставини справи та оцінити докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником - адвокатом Смирновою Ларисою Петрівною, задовольнити частково.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді : В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов