ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. Справа№ 43/75-15/7-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Корінна А.О.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.11.2019

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»

на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 12.06.2019

у справі№43/75-15/7-б (судді П.П. Чеберяк, Д.В. Мандичев, А.В. Яковенко)

за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від заявникаСабодаш Р.Б.

від ліквідатора:Сабодаш Р.Б., Ганюк Т.М.

від ТОВ «Комбікорм»:Сидорук М.І.

від ТОВ «ФК Єврокредит»:Матвійчук О.В.

кредитор:ОСОБА_1 .

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі №43/75-15/7-б в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони правонаступником відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019, ухвалити нову ухвалу про заміну кредитора АТ "Укрсоцбанк" на правонаступника ТОВ "ФК Єврокредит".

Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 апеляційні скарги передані на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

У зв`язку з відпусткою судді Остапенка О.М. здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 апеляційні скарги передані на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грекб Б.М., судді: Дідиченко М.А., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 об`єднано в одне спільне апеляційне провадження розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та призначено до розгляду.

У зв`язку з відпусткою суддів Дідиченко М.А., Отрюха Б.В., відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Верховець А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 розгляд апеляційних скарг відкладено.

24.10.2019 суддею Верховцем А.А. заявлено самовідвід у справі №43/75-15/7-б на підставі винесення рішення, яке в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Верховця А.А. матеріали справи передано для визначення складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019 справу №43/75-15/7-б передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 прийнято апеляційну скаргу до відповідного провадження та призначено до розгляду.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не враховано наявності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про обтяження. Суд першої інстанції повинен був з`ясувати, що ТОВ «ФК Єврокредит» є іпотеко держателем - правонаступником у частині забезпечених іпотекою вимог АТ «Укрсоцбанк».

12.08.2019 від ліквідатора ЗАТ «ВТФ «Радосинь» надійшов відзив, в якому зазначено, що доводи скаржника не підтверджені документально, що виключає можливість задоволення заяви ТОВ «ФК Єврокредит» про заміну відповідача правонаступником у цій справі.

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 було припинено процедуру ліквідації у справі № 43/75-15/7-б та введено процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації відбулося на веб-сайті Вищого господарського суду України 18.04.2014.

21.05.2014 Господарським судом м. Києва припинено процедуру санації та винесено постанову про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" з відповідними процесуальними наслідками, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом відбулося 02.07.2014 на веб-сайті Вищого господарського суду України.

22.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 14 820 637 грн. 94 коп.

10.06.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони правонаступником.

Подана заява мотивована тим, що 05 червня 2019 року між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" було укладено договір факторингу № 002-F/19-USB. За умовами вказаного договору Клієнт відступив Фактору право вимоги до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 від 23.04.2004, договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004, договором застави № 32-12/34 від 23.07.2004, договором поруки № 32-12/34 від 23.07.2004, а також договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-24/351 від 21.07.2004, договором застави № 05-12/1443 від 21.07.2004 і договором застави № 05-12/1449 від 21.07.2004.

Крім того, заявник вказує на те, що 05 червня 2019 року між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" було укладено договір факторингу № 003- F/19-USB. За умовами вказаного договору Клієнт відступив Фактору право вимоги до ЗАТ "ВТФ "Радосинь" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/207 від 30.04.2004, договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004, договором застави № 12/3 від 30.04.2004 та договором поруки № 05-12/844 від 30.04.2004.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того що, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 в межах даної справи заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесених на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задоволено повністю, визнано припиненою іпотеку.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, огляду на наступне.

Згідно ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 в межах даної справи заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесених на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задоволено повністю; визнано припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"; визнано припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43932750 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28812587 від 07.11.2018; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931311 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28811240 від 07.11.2018; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43933598 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28813259 від 07.11.2018; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931952 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28811642 від 07.11.2018.

З матеріалів справи вбачається, що відступивши право вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки, AT «Укрсоцбанк» перестав бути кредитором Банкрута за вказаними договорами. В свою чергу, права кредитора за кредитними договорами № 23/182 від 23.04.2004 та №02-23/207 від 30.04.2004 та договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004, оскільки ці права були відступлені ТОВ "КАІС".

Проте, зазначені договори були визнані недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних слідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, стаття 216 ЦК визначає, що жодна із сторін не може вважатись такою, всі набула будь-що за недійсним правочином.

Фактичні обставини справи свідчать, що повернення до AT «Укрсоцбанк» прав вимоги, відступлених ним на користь УАСП TOB «КІАС» за договорами про відступлення права вимоги від 19.12.2005, а також про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/615 від 30.04.2004 та про відступлення прав за Договором іпотека №05-12/692 від 23.04.2004, було неможливим.

У зв`язку з неможливістю повернення вимог AT «Укрсоцбанк» реалізував своє правло на отримання компенсації за вимоги, відступлені ним на користь УАСП TOB "КАІС" недійсними правочинами, шляхом зарахування їх вартості на суму своїх грошових зобов`язань перед УАСП TOB "КАІС", що підтверджується заявою про зарахування та рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-34/12259-2012 від 12.12.2012.

Вищезазначене не спростовано скаржником та будь-яким іншим учасником провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, до AT «Укрсоцбанк» не могло повернутись право вимоги за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004, № 02-23/207 від 30.04.2004 та договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 р. та№ 05-12/615 від 30.04.2004 року, оскільки відповідні права були відступлені УАСП TOB "КАІС", а після визнання недійсними договорів AT «Укрсоцбанк» отримав їх компенсацію, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Відтак, AT "Укрсоцбанк» повністю задовольнив свої вимоги до ЗАТ «ВТФ «Радосинь», що ґрунтувались на кредитних договорамх № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004.

Крім того, у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 по справі №5011-34/12259-2012 встановлено, що вимоги за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004 погашені, а предмет іпотеки вже був реалізований.

Також, скаржником не надано пояснень, яким чином АТ «Укрсоцбанк» могло відступити на користь ТОВ «ФК Єврокредит» свої вимоги до ТОВ «АПК «Ніжинський», зважаючи на витяг з Єдиного державного реєству від 25.02.2018 про припинення ТОВ «АПК «Ніжинський» як юридичної особи.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи; і іерлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу,перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутсво господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків, сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне наступництво слідує за матеріальним.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати, новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви TOB «ФК Єврокредит» додано копії договору факторингу, договорів про відступлення права вимоги за договорами застави та іпотеки, а також коції платіжних доручень. Зміст заяви свідчить про те, що до заяви не було додано докази надсилання та отримання повідомлення про відступлення права вимоги боржнику, не було додано і копії акту приймання-передачі документів, який за договором факторингу для підтвердження факту проведення фінансування фактором клієнта.

Отже, з урахування вищезазначеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тобто, може застосовуватись тільки до існуючого права (правова позиція ВС від 19.02.2019 №5010/1127/2012-Б-25/25).

Таким чином, заява про процесуальне правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» Господарським судом міста Києва правомірно не задоволена.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішеня під час апеляційного провадження.

Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх