КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14092/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/9759/19

13 листопада 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Заришняк Г.М.

- Желепи О.В.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Луценко О.М., у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк» (стягувач),-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

На обґрунтування вимог подання зазначав, що на виконанні у приватного виконавця Говорова П.В. перебуває виконавче провадження АСВП № 59459992 щодо примусового виконання виконавчого листа (дублікату) № 2-5360/2010, виданого 24.05.2019 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 246 941,32 грн. заборгованості і 1 820,00 грн. судових витрат. Боржником за даним виконавчим документом визначено ОСОБА_1 .

03 липня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59459992.

В ході примусового виконання, стягувачем повідомлено виконавця про наявність укладеного між сторонами виконавчого провадження договору іпотеки та можливість звернення стягнення на нерухоме майно боржника (предмет іпотеки) в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом (дублікату) № 2-5360/2010 виданим 24.05.2019 Оболонським районним судом м. Києва. Так, 05.02.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк» укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є: земельна ділянка, площею 710 квадратних метрів, що розташована за адресою: село Нещерів, Обухівського району, Київської області та садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 128,3 кв.м., житловою площею 21,0 кв.м., реєстраційний номер майна 17393316.

Натомість, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вчинено дій щодо державної реєстрації земельної ділянки в установленому законом порядку.

Таким чином, 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 710 кв.м., що розташована на території села Нещерів, Обухівського району, Київської області, надана для ведення садівництва, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.02.2007 року № 746 є нерухомим майном, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Посилаючись на ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 440 ЦПК України, приватний виконавець просив суд вирішити питання про звернення стягнення на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 710 кв.м., що розташована на території села Нещерів, Обухівського району, Київської області, наданої для ведення садівництва, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.02.2007 № 746.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, приватний виконавець подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про порушення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, оскільки дублікат виконавчого документа виданий 24.05.2019 року, то термін його пред`явлення до примусового виконання спливає 24.05.2022 року.

Вказував на те, що розгляд подання відбувся без участі приватного виконавця, що є грубим порушенням частини 11 ст. 440 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні приватний виконавець Говоров П.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 та представник ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кулікової С.В., пояснення приватного виконавця, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 за судовим рішенням закінчився, тому відсутні підстави для задоволення подання приватного виконавця.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа по справі № 2-5360/2010 р., про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 246 941,32 грн. заборгованості і 1820 грн. судових витрат (а.с. 5).

03 липня 2019 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимирович а і з заявою про примусове виконання виконавчого листа (а.с. 4).

03 липня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа (дубліката) № 2-5360/2010, виданого 24.05.2019 року Оболонським районним судом м. Києва, зобов`язано боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а.с. 7).

Згідно супровідного листа від 03.07.2019 року № 3486 постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження (а.с. 6).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05.02.2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» укладено іпотечний договір, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є: земельна ділянка, площею 710 км.м., що розташована за адресою: село Нещерів , Обухівського району, Київської області, та садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 128,3 кв.м., житлова площа 21,0 кв.м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі укладених договорів купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки, посвідчених Щуром О.І., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу від 05.02.2007 року за реєстровими № 746,№ 752.

Згідно умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.02.2007 № 746, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбано у власність земельну ділянку площею 710 кв.м., розташовану на території села Нещерів, Обухівського району, Київської області, надану для ведення садівництва.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 128,3 кв.м., житловою площею 21,0 кв.м., реєстраційний номер майна 17393316.

Право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями частини 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.ч.3, 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з частиною 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Окрім того, оцінка вартості земельної ділянки, загальною площею 710 кв.м., яка розташована за адресою: село Нещерів, Обухівського району, Київської області, надана для ведення садівництва, в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме маймо боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дають підстави для висновку, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Проте, даних про те, що приватний виконавець вживав заходів щодо розшуку належного боржнику рухомого майна, коштів боржника, матеріали справи не містять.

Крім цього, приватним виконавцем не надано суду доказів, що боржник обізнаний про наявне виконавче провадження та умисно ухиляється від виконання рішення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, оскільки приватним виконавцем не здійснені всі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для належного виконання судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд подання відбувся без участі приватного виконавця, що є грубим порушенням частини 11 ст. 440 ЦПК України, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2019 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.

13.08.2019 року судом першої інстанції направлено судові повістки приватному виконавцю та заінтересованим особам (а.с. 33-35).

20 серпня 2019 року в судове засідання учасники справи не з`явилися, а тому суд першої інстанції, врахувавши положення ч. 11 ст. 440 ЦПК України, обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду подання за їх відсутності, оскільки неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду подання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року підлягає скасуванню, з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку з підстав його необґрунтованості.

Керуючись ст..ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 440 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення.

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк» (стягувач) - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2019 року.

Головуючий: Судді: