Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р.                                                                                               № 520/10697/19  

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області щодо зниження ОСОБА_1 з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнта страхового стажу до розміру 1%; зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області починаючи з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії і в подальшому здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 0,51075. При цьому, з 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014- 2016 роки; з 01.03.2019 із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки в розмірі 1,17; зобов`язати Головне управління ГІФУ в Харківській області після здійснення перерахунку виплатити заборгованість одним платежем разом з поточною пенсією.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 01.11.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №0000500023 від 26.03.20195 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Фактичне місце проживання/перебування позивача як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку у Слобідському відділі обслуговування громадян у м. Харкові Головного управління ПФУ в Харківській області і отримує пенсію за віком.

Згідно листа від Головного управління ПФУ в Харківській області №549/03.28-20 від 20.06.2019, страховий стаж ОСОБА_1 складає 37 років 10 місяців 00 днів, коефіцієнт стажу - 0,37833. До 01.10.2017 коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 був 0,51075. Однак, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідач зменшив коефіцієнт стажу позивача та застосував коефіцієнт 0,37833, що дорівнює 1%.

У листі №4305/02.18-20 від 12.09.2019 відповідачем зазначено про те, що перерахунок раніше призначених пенсій з 01.10.2017 проводився із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% згідно Закону України №1058-ГУ від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із доповненнями, внесеними згідно із Законом України №2148-VIII від 03.10.2017. Таким чином, коефіцієнт страхового стажу, обчислений згідно пункту 4-3 розділу XV Закону України №1058, з 01.10.2017 складає 0,37833.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

          Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.

Відповідно до ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з ч. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Так, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 з протиправним пониженням його індивідуального коефіцієнту страхового стажу з 1,35% (0,51075) до 1% (0,37833), тим самим зменшивши розмір його пенсії. Заробітна плата для обчислення пенсії 4661,38 грн.

Таким чином, за умови застосування індивідуального коефіцієнту страхового стажу 1,35%, розмір пенсії позивача з 01.10.2017 складав би: 4661,38 грн. х 0,51075 = 2380,80 грн. - розмір пенсії за віком + 29,04 грн. - доплата за понаднормовий стаж 2 роки + 106,11 грн. - доплата до розміру пенсії станом на вересень 2017 року. Всього 2515,95 грн.

Тобто, розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.10.2017 зменшився на 617,26 грн., при перерахунку з 01.03.2018 - на 722 грн.

Такі дії відповідача призвели до зниження розміру пенсії позивача та порушення його прав. При проведенні перерахунків пенсії позивача з 01.10.2017 було допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача щодо збільшення розміру пенсії, що суперечить положенням ст. 22 Конституції України.

          Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд із тим, щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість однією сумою, суд зазначає наступне.

Спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії в майбутньому,  суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена  позивачем вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області щодо зниження ОСОБА_1 з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнта страхового стажу до розміру 1%.

          Зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області з 01.10.2017 здійснити перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що дорівнює 0,51075, при цьому, з 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки; з 01.03.2019 із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки в розмірі 1,17.

          В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

          Стягнути до Державого бюджету України (УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA788999980000034318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім)  грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                                                         М.М.Панов