Головуючий у І інстанції Котлярова І.Ю.

Провадження №22-ц/824/13395/2019 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Зубленку Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2019 року про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Губко Юлії Володимирівни, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Фадєєву Н.І. звернулася до суду з позовом до Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Губко Ю.В., ОСОБА_2., третя особа - ОСОБА_3 , про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхомнакладення арешту на ј частину будинку АДРЕСА_1 , належного на праві власності ОСОБА_2 , та земельну ділянку з кадастровим номером №3221882201 НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено про те, що існує спір щодо набуття у власність ОСОБА_2 спадкового майна, а також існує загроза, що остання може відчужити вказане майно на користь третіх осіб, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2019 рокуу задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Фадєєвої Н.І. про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Фадєєву Н.І. подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення про задоволення її заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фадєєва Н.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав.

Інші учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак їхня неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача,пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Суд першої інстанції, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, оскільки заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях, а факт того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, постановленого за наслідками розгляду його позову, має бути доведеним належними, допустимими та достовірними доказами. При цьому, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не позбавленаможливості повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, надавши на підтвердження викладених у ній обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивачаз висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою і законності та обґрунтованості постановленої судом ухвали не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: