14.11.2019

Справа №  482/1853/19

Номер провадження  6/482/42/2019

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2019 року                                        м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Баранкевич В.О.,

секретаря судового засідання Андрусенко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дублікату виконавчого документу по цивільній справі № 2-905/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначив, що Новоодеським районним судом Миколаївської області 23.06.2008 року по зазначеній вище справі було ухвалено рішення, відповідно до якого з відповідача на користь банку була стягнута сума заборгованості за двома кредитними договорами № 682 від 21.09.2007 р. та № 834 від 12.11.2007 р. в розмірі 187442,67, а також судовий збір 1700,00 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вказаного рішення 15.09.2008 року представнику банку було видано виконавчий лист.

09.07.2019 року між ПАТ «Український професійний банк» від імені якого діє виконуючий обов`язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Шаров В.С. та ОСОБА_1 було укладено договір № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно якого ПАТ «Український професійний банк» відступив, а ОСОБА_1 . набув права вимоги до групи позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі до ОСОБА_2 за кредитними договорами № 682 від 21.09.2007 р. та № 834 від 12.11.2007 р., включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Посилаючись на викладене, заявник просив замінити стягувача Відкрите акціонерне товариство «Український професійний банк» на правонаступника ОСОБА_1 , а також видати дублікат виконавчого листа № 2-905, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 15.09.2008 року.

Сторони до суду не з`явилися.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи та інших осіб.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, оцінивши досліджені обставини і докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а суд замінює таку сторону її правонаступником, проводячи судове засідання з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК).

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 378 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-XIV, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13, про те, що процесуальне правонаступництво в розумінні норми допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року справі N 803/1273/16).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до заочного рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23.06.2008 року, з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» була стягнута сума заборгованості за двома кредитними договорами № 682 від 21.09.2007 р. та № 834 від 12.11.2007 р. в розмірі 187442,67, а також судовий збір 1700,00 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

За заявою представника Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» від 15.09.2008 року, того ж дня, 15.09.2008 року стягувачем був отриманий виконавчий лист.

       30.10.2018 року старшим державним виконавцем Центрального ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, згідно довідки ВДАІ, за боржником зареєстрований транспортний засіб, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, іншого майна. На яке може бути звернено стягнення, відсутнє, а здійснені держвиконавцем відповідно до цього Закону заходи, щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними.

09 липня 2019 року було укладено договір № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитними договорами між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» в особі виконуючого обов`язки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Шаров В.С. та Демчуком ОСОБА_3 було укладено договір № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно якого ПАТ «Український професійний банк» відступив, а ОСОБА_1 . набув права вимоги до групи позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі до ОСОБА_2 за кредитними договорами № 682 від 21.09.2007 р. та № 834 від 12.11.2007 р., включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Вказаний договір був укладений за результатами електронного аукціону №UА-ЕА-2019- 06-07-000028-b, на підставі якого ОСОБА_1 було придбано лот номер № GL1N72840 за ціною 155 200,96 грн. Повна оплата ОСОБА_4 здійснена 26.06.2019.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк», від імені якого діє виконуючий обов`язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Шаров В.С., відступило право вимоги за кредитним договором.

       Стороною продавця вказаного договору було Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» в особі виконуючого обов`язки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк».

Відповідно до ст.. 1  Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб",  цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.ч 1, 3, 7 ст. 3 Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 1, п.п. 8, 11 ч. 2 ст. 4 Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання, Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам.

Статтею 6 Закону закріплено, що у межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Нормативно-правові акти Фонду приймає Виконавча дирекція Фонду (пункт 10 частини першої статті 12 Закону). Виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду (частина шоста статті 12 Закону).

Відповідно до ст. 20 Закону, Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для, окрім іншого, покриття витрат, пов`язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов`язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених ч. 8 ст.  39 цього Закону.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку (пункти 1, 2 частини першої статті 48 Закону).

Таким чином, саме на Фонд Законом покладено функції з управління майном банків, що ліквідуються. При цьому, Законом не встановлено обмежень щодо прийняття Фондом нормативно-правових актів зі вказаного питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Відповідно до пункту 5.11. глави 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893, із змінами, які були внесені згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.11.2016 р. N 252, реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу.

Тобто, придбавати право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання шляхом проведення відкритого конкурсу, мають право не тільки банки та небанківські установи, а і інші фізичні та юридичні особи, котрі не віднесені до банків та небанківських установ. Про це свідчить також лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2017 року № 27-2023/17.

Як свідчать надані заявником ОСОБА_1 документи, він придбав право вимоги за кредитними договорами шляхом участі у відкритому конкурсі.

Укладений договір від 09.07.2019 року є дійсним.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що відповідно до Акту прийому - передачі № 1 від 09.07.2019 року в матеріалах справи відсутні оригінали виконавчого листа № 2-905 від 15.09.2008 р. Також відсутні будь-які документи, які б підтверджували направлення чи знаходження вказаних виконавчих документів на виконанні.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на даний час відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк».

Наведені обставини свідчать про втрату виконавчого документа з незалежних від ОСОБА_1 причин.

Таким чином, поскільки заявник в порядку правонаступництва придбав право вимоги за кредитними договорами, суд приходить до висновку про те, що його його заява щодо заміни сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 208-210, 18, 442 ЦПК України, ст.ст. 512,514 ЦК України, ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву  ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-905, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 15.09.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Український професійний банк» 187442,67 грн. боргу, а також 1700,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду судового процесу, для подальшого пред`явлення його до виконання.

Замінити сторону стягувача - Відкрите акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (код ЄДРПОУ 19019775) на його правонаступника ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) з примусового виконання виконавчого листа № 2-905, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 15.09.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Український професійний банк» 187442,67 грн. боргу, а також 1700,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на ІТЗ розгляду судового процесу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: