Справа № 2-354/2006

                                                                Провадження № 4-с/550/4/19  

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2019 року                                        смт.Чутове

       Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Ланни Я.О.

за участю: секретаря судового засідання – Томас Ю.П.

представника скаржника – адвоката Кукушкіної Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Чутівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Лазірської Ю.С. щодо нарахування йому заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 81006,76 грн, згідно виконавчого листа №2-354/2006 за період з 18.10.2011 по 08.07.2019. Крім того просить скасувати довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 щодо вказаної вище суми боргу.

Свої вимоги мотивує тим, що 02.10.2008 постановою державного виконавця ВДВС Чутівського РУЮ Горбань І.І. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-354 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, виданого на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03.11.2006.

       05.10.2011 до відділу ВДВС від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява про припинення стягнення аліментів, про що боржнику за місцем роботи «ФОП ОСОБА_3 А ОСОБА_4 » був надісланий лист Начальника ВДВС Чутівського РУЮ, ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів з 01.10.2011, з проханням повернути виконавчий лист №2-354 до ВДВС без подальшого виконання.

17.10.2011 державним виконавцем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-354 на підставі ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

24.07.2019 на адресу скаржника старшим державним виконавцем Лазірською Ю.С. направлено виклик про з`явлення до виконавця та довідку про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №242 згідно виконавчого листа №2-354 від 03.11.2006, за період з 18.10.2011 по 01.07.2019, яка станом на 08.07.2019 становить 81006,76 грн.

ОСОБА_1 вважає, що здійснення державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за минулий період, є неправомірним, оскільки нова редакція ст.194 СК України набрала чинності з 28.08.2018, а тому не має зворотної дії в часі. Крім того Скаржник вважає, що виконавчий лист №2-354 підлягає виконанню з моменту його пред`явлення до примусового виконання, тобто з 10.05.2019, оскільки стягувача відмовлялася та не приймала від нього аліменти, які він намагався добровільно надати. Кошти, які намагався надіслати на її адресу в рахунок сплати аліментів, остання повертала назад. Тобто ОСОБА_1 стверджує про те, що він не ухилявся від сплати аліментів, а ОСОБА_6 свідомо відмовлялася від їх отримання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою скаргу та просив її задовольнити, оскільки не погоджується із розміром заборгованості по аліментах, проведеним державним виконавцем за минулі роки.

Представник скаржника, адвокат Кукушкіна Л.Ю. вимоги скарги підтримала, посилаючись на обставини викладені у скарзі, просила скаргу задовольнити.

Заінтересована особа, ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просила справу слухати без її участі, а також заперечувала проти задоволення скарги ОСОБА_1 , посилаючись на те, що боржник не надавав матеріальної допомоги на утримання сина. Вважає рішення державного виконавця про нарахування боргу по аліментах правомірним.

Старший державний виконавець, ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду даної скарги.

30.10.2019 начальником Чутівського районного ВДВС ГТУЮ в Полтавській області надано до суду заперечення на скаргу ОСОБА_1 із місту якого вбачається, що виконавець провів усі необхідні виконавчі дії щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за минулі роки у відповідності до норм чинного законодавства. Просила відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши ОСОБА_1 та його представника, адвоката Кукушкіну Л.Ю., перевіривши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступне.

02.10.2008 постановою державного виконавця ВДВС Чутівського РУЮ Горбань І.І. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-354 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, виданого на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03.11.2006.

       05.10.2011 до відділу ВДВС від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява про припинення стягнення аліментів, про що боржнику за місцем роботи «ФОП ОСОБА_3 А ОСОБА_4 » був надісланий лист Начальника ВДВС Чутівського РУЮ, ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів з 01.10.2011, з проханням повернути виконавчий лист №2-354 до ВДВС без подальшого виконання.

17.10.2011 державним виконавцем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-354 на підставі ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Із матеріалів виконавчого провадження (а.с.62-89) вбачається на виконанні у Чутівському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 59129784 з виконання виконавчого листа №2-354, виданого 03.11.2006 Чутівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи стягнення з 23.10.2006 і до досягнення дитиною повноліття.

16.05.2019 стягувач звернулася до відділу ДВС із заявою про повторне пред`явлення виконавчого листа з подальшим виконанням.

Постановою державного виконавця від 16.05.2019 відкрито виконавче провадження.

Як вбачається із вимог скарги, ОСОБА_1 просить визнати дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів за минулі роки неправомірними та скасувати відповідну довідку-розрахунок. Отже, предметом судового розгляду є правомірність нарахування державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів за період з 18.10.2011 по 08.07.2019.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується із доводами адвоката Кукушкіної Л.Ю. щодо неправомірності повторного відкриття виконавчого провадження, оскільки такі вимоги в межах даної скарги не заявлялись, а тому правомірність дій державного виконавця в цій частині, а саме відкриття виконавчого провадження, судом не перевіряється.

24.07.2019 на адресу скаржника надійшов виклик старшого державного виконавця Лазірської Ю.С. про з`явлення до виконавця та довідка про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №242 згідно виконавчого листа №2-354 від 03.11.2006, за період з 18.10.2011 по 01.07.2019, яка станом на 08.07.2019 становить 81006,76 грн.

Як пояснив суду боржник ОСОБА_1 він протягом оскаржуваного періоду сплачував добровільно аліменти на утримання дитини. Проте стягувач відмовлялась від їх отримання. Дані обставини державним виконавцем не були враховані під час нарахування боргу по аліментам.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.

Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Стаття 195 СК України встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи те, що в даній справі спір виник з приводу розміру заборгованості за аліментами, тому такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Наведене узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 2-191/2005.

Отже, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду у встановленому законом порядку, якщо вважає, що визначений державним виконавцем розмір заборгованості є неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Проаналізувавши наведені норми, та, враховуючи існування між ОСОБА_1 та державним виконавчем очевидного спору про розмір заборгованості з аліментів, суд вважає, що вимоги скаржника про визнання дій державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості та скасування розрахунку заборгованості по аліментам повинні розглядатися в порядку позовного провадження, як це визначено нормами ЦПК України при вирішенні спорів, а не в порядку оскарження дій державного виконавця.

Щодо поновлення строку на звернення із скаргою на дії державного виконавця, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Із наданих скаржником документів вбачається, що 24.07.2019 старшим державним виконавцем, ОСОБА_9 Ю ОСОБА_10 за вихідним №15.2734/5234 ОСОБА_1 було направлено виклик до державного виконавця та довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №242 станом на 08.07.2019.

В подальшому 07.08.2019 скаржником було направлено до державного виконавця заяву про скасування вищевказаної довідки про заборгованість по сплаті аліментів.

12.08.2019 ОСОБА_1 отримав відмову у задоволенні скарги в частині неправомірного нарахування суми заборгованості зі сплати аліментів.

Оскільки, скарга ОСОБА_1 надійшла до Чутівського районного суду Полтавської області 19.08.2019, суд вважає, що строк для подачі скарги не пропущено.

Доводи адвоката Кукушкіної Л.Ю. про те, що предметом розгляду у даній справі є дії державного виконавця про нарахування заборгованості зі сплати аліментів, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються змістом самої скарги та встановленими судом обставинами.

Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів, заінтересована особа ОСОБА_6 - відмовити.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому не було вручено ухвалу у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

       Суддя                                                                 Я. О. Ланна