Справа № 201/10348/19

Провадження № 2/201/3227/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року                                                        м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Сисо А.Г.,

за участі:

представника позивача Кречетнікової О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_3  звернулась до суду із вищенаведеним позовом до ОСОБА_1 . В поданому позові позивач з урахування уточнень вимог просить стягнути на свою користь з відповідача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 20936,95 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу між сторонами проживає разом з позивачем. На підставі судового рішення з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини сторін в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначає, що з метою розвитку здібностей дитини і позбавлення наслідків психологічної травми після розпаду сім`ї, дитини з 14 червня 2019 року по 27 червня 2019 року відпочивала у дитячому таборі «Артек-Карпати Буковель» «Лісовий», загальна вартість якої становить 19430,37 грн. Супровід дитини до Києва коштував позивачці приблизно 2400 грн. З метою розвитку здібностей дитини ОСОБА_3 влаштувала доньку на п`ятирічне навчання до ТОВ «Мала комп`ютерна академія Шаг Дніпро», у зв`язку з чим позивачкою було сплачено за навчання 2019-2020 року 13952 грн., а також банківські послуги за перерахування грошових коштів в розмірі 139,52 грн. З вересня 2019 року ОСОБА_5 навчається у КЗО «Навчально-виховний комплекс № 148 спеціалізована школа-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета Щастя» ДМР, вартість навчання за вересень-грудень 2019 року сплачена матір`ю дитини в розмірі 8352 грн. Таким чином загальний розмір додаткових витрат на утримання дитини сторін, понесених позивачкою, становить 41873,89 грн., половину з яких вона просить суд стягнути на її користь з відповідача.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 вересня 2019 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.59)

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.60).

До суду 25 вересня 2019 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.63).

Ухвалою судді від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини (а.с.64-65).

До суду 08 жовтня 2019 року надійшла уточнена позовна заява (а.с. 67-71).

31 жовтня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що твердження позивача про відсутність добровільної участі ОСОБА_1 у додаткових витратах на утримання доньки не відповідають дійсності. Так відповідачем неодноразово купуються для дитини предмети одягу та взуття; канцелярські товари для школи, проте докази понесення витрат на придбання зазначеного не зберіг, оскільки не вважав за потрібне. Крім того, 23 грудня 2017 року відповідач подарував донці належну йому на праві власності квартиру, і за домовленістю з позивачкою дохід від здачі в оренду цієї квартири мають витрачатися на потреби дитини. Відповідач також відвідує з донькою лікарів, зокрема офтальмолога, стоматолога, ортодонта, витрати на що несе самостійно. Влітку 2019 року відповідачем було сплачено позивачеві (перераховані на карту сестри позивача) грошові кошти в розмірі 2512 грн. на відпочинок дитини разом із матір`ю на морі. Відповідач на даний час не працює і має у грудні 2019 року вдруге стати батьком. Витрати на правову допомогу позивача не обґрунтовані (а.с. 82-84).

В поясненнях на відзив ОСОБА_3 звертає увагу суду, що за два роки додаткові витрати відповідача на дитину становлять 3011,70 грн. Належних доказів понесення відповідачем зазначених ним у відзиві витрат не надано. В той же час позивачка несе суттєві витрати на утримання доньки. Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі і знаходиться на дев`ятому місяці вагітності (а.с. 99-102).

Суд, вислухавши відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2018 року у справі № 201/12268/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини – ОСОБА_3 , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 17 вересня 2014 року (а.с. 9-10).

ОСОБА_3 було сплачено через АТ КБ «Приватбанк» на користь ФОП ОСОБА_6 2270 грн. на підставі рахунку № 133 від 13 травня 2019 року за організацію трансеферу Київ-Буковель, Буковель-Київ «Стандарт» (14.06.2019-27.06.2019), що підтверджується квитанцією № 0.0.1351915680.1 від 14 травня 2019 року (а.с. 39).

У позовній і уточненій позовній заявах позивач зазначає, що нею була придбана путівка на відпочинок доньки у дитячому таборі «Артек-Карпати Буковель» «Лісовий» з 14 червня 2019 року по 27 червня 2019 року, загальна вартість якої становить 18429 грн., яка була сплачена двома плетежами: 2270 грн. і 16159 грн., проте доказів вартості путівки стороною позивача не надано, відмітка про оплату «оплачено» на путівці (а.с. 34) не підтверджує, що ОСОБА_3 були сплачені грошові кошти в зазначеному розмірі; історія по картковому рахунку з 11 квітня 2019 року по 12 квітня 2019 рока ОСОБА_3 (а.с. 33) також не є належним доказом понесення нею витрат на придбання путівки до дитячого табору для доньки, оскільки з виписки не вбачається, що відповідні грошові кошти були сплачені за придбання путівки у дитячому таборі «Артек-Карпати Буковель» «Лісовий».

Судом також встановлено, що 03 серпня 2019 року між ОСОБА_3 і ТОВ «Мала Комп`ютерна Академія Шаг Дніпро» укладено договір № 021014370, предметом якого є навчання в академії ОСОБА_4 (а.с. 45-47, 48). На виконання умов якої ОСОБА_3 були сплачені грошові кошти в розмірі 13952 грн. і 139,52 грн. вартості банківських послуг (а.с. 51).

02 вересня 2019 року між ОСОБА_3 і КЗО «Навчально-виховний комплекс № 148 спеціалізована школа-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета Щастя» Дніпровської міської ради був укладений договір про співпрацю НВК №148 «Планета Щастя» та батьків дитини, яка відвідує НВК (5-7 класи), щодо навчання ОСОБА_7 в даному навчальному закладі, за що позивачкою були сплачені грошові кошти в розмірі 8352 грн. (а.с. 76, 77, 78).

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. 23 грудня 2017 року за реєстровим № 940 був посвідчений договір дарування кватири, яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 , а остання прийняла у дар квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 86-87).

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей.

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню у рахунок відшкодування додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Визначені ст. 185 СК України положення стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні. (Постанова Верховного Суду 761/6933/17).

Наявність таких обставин має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позивач не навела особливих обставин, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат, які викликані розвитком здібностей дитини, хворобою дитини тощо.

Так, ОСОБА_3 не представила суду доказів, що дитині був рекомендований відпочинок у дитячому таборі «Артек-Карпати Буковель» «Лісовий». Позивач самостійно, без врахування думки батька своєї дитини, вирішила відправити доньку, саме на відпочинок, до дитячого табору, самостійно обравши дитячий табір, самостійно вирішивши витрати на це відповідні грошові кошти, поставивши відповідача перед фактом необхідності повернення їй половини витрачених коштів. Обрання позивачем на власний розсуд закладу для відпочинку дитини не може бути підставою для задоволення додаткових витрат на дитину, оскільки не доведена їх необхідність.

Понесення витрат, пов`язаних із навчанням дитини у приватній школі, при можливості отримання дитиною безкоштовної середньої освіти, гарантованої державою, та вибору освітнього закладу залежить виключно від матеріальних можливостей та бажання батьків. Позивачем не надано доказів того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання доньки у приватній школі, в якій остання навчається з 2019 року, тому відповідач за таких обставин не повинен нести тягар додаткових витрат на дитину за це навчання. Відвідування на даний час приватної школи дитиною не свідчить про її подальше відвідування, а в більшості це відноситься до загального розвитку дитини, і є не обов`язковим, а добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері. Позивач не скористалася можливістю розвитку дитини безкоштовно та не обґрунтувала необхідності здійснення нею платних витрат з навчання саме платній приватній школі.

Позивач не обґрунтувала необхідності, пов`язаної з особливими здібностями дитини, навчання доньки в комп`ютерній академії, що пов`язано із забезпеченням можливості всестороннього розвитку дитини, а не з наявністю у дитини певних конкретних здібностей та необхідністю їх розвитку.

Аналогічної думки дотримується Верховний Суд в постанові у справі 205/4622/16-ц., у постанові від 17 вересня 2019 року (справа № 344/5315/18 номер судового провадження: 61-6722ск19).

Отже, зазначені витрати не відносяться до додаткових витрат на утримання дитини, пов`язаних з особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України, тому не можуть бути враховані при визначенні понесених додаткових витрат на утримання дитини.

Щодо інших витрат, визначених позивачкою, такі входять до витрат, викликаних потребами, обставинами, життєвою необхідністю та покладаються на утриманців як з боку матері, так і з боку батька за рахунок аліментів та заробітної плати. При цьому, не всі витрати є обов`язковими та залежать від можливостей сторін та їх першочергової потреби.

За викладених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення виготовлене 14 листопада 2019 року.

Суддя                 С.О. Демидова