ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.06 р. Справа № 26/145а
Постановлена у нарадчий кімнаті 05 липня 2006 р. о 14 год. 25 хв.
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання – Капустин А.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу № 26/145а
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (м. Краматорськ)
До Державної податкової інспекції у м. Краматорську (м. Краматорськ)
Про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2006 р. № 0007611503/3/21047/10/15-3, № 0000041503/3/21046/10/15-3
Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь” (м. Краматорськ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську (м. Краматорськ), далі за текстом “ДПІ”, про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2006 р. № 0007611503/3/21047/10/15-3, № 0000041503/3/21046/10/15-3 (м. Краматорськ), якими до позивача застосовані фінансові санкції за порушення встановлених строків сплати податкового зобов’язання на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
ДПІ застосувала фінансові санкції за порушення встановлених строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань застосовуються безпосередньо після сплати податкового зобов’язання. Застосування фінансових санкцій за порушення строку сплати податку у 2002 році суперечить ст.. 15 наведеного закону, якою встановлений строк для нарахування податкового зобов’язання – 1095 днів. У 2002, 2003 роках ДПІ здійснювало документальні перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, однак під час цих перевірок ці порушення в актах перевірок на відображались та фінансові санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на землю не застосовувались.
ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.
Позивач несвоєчасно сплатив земельний податок за травень, червень, липень 2002 року. Декларація подана 13.03.2002 р. Відповідальність за порушення строків сплати податкового зобов’язання встановлена п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 15 наведеного закону встановлений строк для нарахування лише податкового зобов’язання. Під час проведенні попередніх документальних перевірок, на які посилається позивач, фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання не застосовувались, тобто подвійного застосування фінансових санкцій не відбулось.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
ДПІ здійснила нев’їздну документальну перевірку позивача по питанню повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом за наслідками якої складений акт нев’їздної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” по питанню повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом за період з 01.07.2002 р. по 31.03.2005 р. від 03.112005 р. № 165/15-3-00210602.
На підставі даного акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 11.11.2005 р. № 0007611503/0/51417/10/15-313, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку у сумі 394180 грн. 15 коп. на 88 календарних днів, у розмірі 20 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 78837 грн. 83 коп.
За наслідками адміністративного оскарження ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 01.06.2006 р.:
№ 0007611503/3/21047/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 362230 грн. 67 коп. на 62, 64, 86, 87, 88 календарних днів, у розмірі 20 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 72446 грн. 13 коп.,
№ 0000041503/3/21046/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 12783 грн. 33 коп. на 91 календарний день, у розмірі 50 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 6391 грн. 67 коп.
Усього спірними повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані фінансові санкції у загальній сумі 78837 грн. 80 коп.
Факти, які викладені в акті перевірки щодо сплати податку на землю у 2002 р. позивач визнає.
З розрахунку фінансових санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань по земельному податку ВАТ „ЕМСС”, акту перевірки та спірних повідомлень-рішень вбачається наступне. Податкове зобов’язання з земельного податку у позивача виникло з розрахунку земельного податку на 2002 рік, який було подано до ДПІ 31.01.02р., уточнений розрахунок подано 13.03.2002 р. У даних розрахунках позивач визначив податкове зобов’язання у загальній з земельного податку у сумі 1500055 грн. з розбивкою по місяцях. Позивач сплатив частки податку на землю за травень, червень та липень 2002 року протягом 2002 року.
П.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлені строки подання податкових декларацій та строки сплати податкових зобов’язань.
Зокрема п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
П.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до ст.. 14 Закону України „Про плату за землю”, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Дію частини першої статті 17 Закону України „Про плату за землю” щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2002 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2002 рік”.
Статтею 51 наведеного закону встановлено, що орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З наведеного вбачається, що строки подачі розрахунку земельного податку (податкова декларація) та строки сплати податку за землю у 2002 році були встановлені Законами України „Про плату за землю” та „Про Державний бюджет України на 2002 рік”, а не Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі якої до позивача застосовані фінансові санкції, передбачена відповідальність лише за порушення граничних строків, встановлених цим законом.
За таких обставин застосування до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (м. Краматорськ) фінансових санкцій на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” спірними повідомленнями-рішеннями суд вважає незаконним.
Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення від 01.06.2006 р.:
№ 0007611503/3/21047/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 72446 грн. 13 коп.,
№ 0000041503/3/21046/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 6391 грн. 67 коп.
підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 06.06.2006 р.
Витрати по сплаті судового збору у зазначеній сумі підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Враховуючи викладене та, керуючись Законами України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про Державний бюджет України на 2002 рік”, „Про плату за землю”,
ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську (м. Краматорськ) від 01.06.2006 р.:
№ 0007611503/3/21047/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 72446 грн. 13 коп.,
№ 0000041503/3/21046/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 6391 грн. 67 коп.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” судові витрати у сумі 3 грн. 40- коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 10 липня 2006 р.
Суддя Наумова К.Г.