Справа № 305/1702/19

Провадження по справі №2/305/677/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої судді – Бліщ О.Б.

секретаря с/з – Вербещука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до  Діловецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 звернулася в суд з позовом до Діловецької сільської ради, місцезнаходження: с. Ділове, вул. Трибушанська, буд. 51 Рахівського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який постійно проживав за адресою АДРЕСА_2 . Після його смерті залишилось майно, у тому числі 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_2 . Належність 1/2 частки житлового будинку померлому ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого Діловецькою сільською радою 11.05.2007 за № 23. 15.06.2007 ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що за законом буде мати право, заповів своєму синові ОСОБА_1 . За свого життя ОСОБА_3 не сказав своєму синові ОСОБА_1 про складений на його ім`я заповіт. Про наявність заповіту він дізнався від рідних, які після смерті ОСОБА_3 прибирали у його помешканні, знайшли заповіт та передали ОСОБА_1 , однак на той час строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини було пропущено. Таким чином, згідно заповіту, посвідченого секретарем Діловецької сільської ради Пушкар Оленою Дмитрівною, 15.06.2007 за реєстром № 63 позивач є спадкоємцем усього майна, належного ОСОБА_3 . Позивач усно звернувся до приватного нотаріуса Маріна А.С. з проханням роз`яснити йому порядок отримання спадщини за ОСОБА_4 відповідно до складеного нею заповіту, однак, приватний нотаріус Маріна А.С. у письмовій відповіді від 07.09.2019 № 81/01-16 роз`яснила йому, що ним пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини та рекомендувала звернутись до суду. Також зазначила, що за даними Спадкового реєстру інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 відсутня, що підтверджено витягом із спадкового реєстру за №57469531 від 07.09.2019. Вказаний заповіт також є чинним, що підтверджено інформаційною довідкою із Спадкового реєстру № 57469543 від 07.09.2019. На підставі наведеного, позивач у позові просить суд визначити для нього додатковий строк, тривалістю два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Надали суду заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача – Діловецької сільської ради Рахівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився. Сільський голова Панасюк А.М. надав суду заяву, в якій просить дану справу розглянути без участі їх представника. Позовні вимоги просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер громадянин ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 18 від 19.05.2008, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.05.2008. Після смерті гр. ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на все належне йому спадкове майно, у тому числі 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_2 .

Належність 1/2 частки житлового будинку померлому ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого Діловецькою сільською радою 11.05.2007 за №23.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , являється спадкоємцем за заповітом після смерті громадянина ОСОБА_3 , оскільки останній 15 червня 2007 року вчинив заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що за законом буде мати право, заповів своєму синові ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач не звернувся у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що про існування вказаного заповіту йому не було відомо.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , з поважної причини, майнового спору з приводу спадкового майна не існує, відповідачем позов визнано, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Питання про стягнення судових витрат позивачем не ставилося, тому такі слід віднести за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , додатковий строк, тривалістю в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання до відповідної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуюча: Бліщ О.Б.