233 № 233/1653/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., представника відповідача Дунда В. І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу № 233/1653/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області «про донарахування та виплату страхових виплат»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, в якому просить зобов`язати відповідача провести донарахування страхових виплат ОСОБА_2 за періоди з 01.07.2016 по 23.12.2017 та виплати зазначені суми дружині ОСОБА_1 як члену сім`ї померлого, пославшись на таке:

Вона, є дружиною та спадкоємицею свого померлого чоловіка, ОСОБА_2 , з яким вона проживала однією сім`єю до його смерті.

Після смерті її чоловіка вона звернулася до нотаріуса за реєстрацією спадкової справи.

ОСОБА_2 отримував щомісячні страхові виплати у органах Фонду соціального страхування у зв`язку з частковою втратою працездатності.

Страхові виплати були призначені на підставі Постанов про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2009 №0532/793/793/3 від 01.04.2009 та № №0532/793/1004/4 від 01.04.2009.

Відповідно до п.2 цих Постанов, виплати провадяться безстроково.

З жовтня 2014 по 30.06.2016 ОСОБА_2 отримував страхові виплати у Костянтинівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області як внутрішньо переміщена особа.

З 01.07.2016 нарахування та виплата страхових виплат були припинені у зв`язку із закінченням строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Ця інформація підтверджується у листі Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області від 09.10.2018 за № 01-03/1762 та листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області від 11.05.2018 за №04/08-1611.

До спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , входить і заборгованість зі сплати страхових платежів за періоди з 01.07.2016 по момент його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, Костянтинівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було відмовлено у донарахуванні заборгованостей зі сплати страхових виплат за вищевказані періоди у зв`язку з тим, що після закінчення 06.06.2016 строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , останній більше не звертався до відділення за поновленням виплат.

Таке твердження суперечить інформації, наданій в довідці № 6560 Управління Праці та соціального захисту населення Костянтинівської РДА від 27.11.2018, бо довідка внутрішньо переміщеної особи на момент припинення виплати була дійсною. Крім того, Відділення повідомляє, що заборгованість зі страхових платежів відсутня.

Вважає, що відмова Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у донарахуванні страхових виплат є незаконною з огляду на приписи ст.ст.1218, 1227, 1229 ЦК України, а також ч.10 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІУ, згідно з якими належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності включаються до складу спадщини.

Серед підстав припинення виплати, зокрема страхових виплат, Законом України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ не передбачено такої підстави як закінчення строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

Також не передбачено Законом повторне звернення для виплат страхового відшкодування.

Це означає, що саме нарахування страхових виплат не повинно залежати від наявності та/або відсутності довідки внутрішньо переміщеної особи та повинно продовжуватися протягом всього строку, на який встановлено втрату працездатності, тобто протягом всього часу життя застрахованого, згідно із Довідкою №1503006 від 26.04.1993.

Тобто припинення нарахування страхових виплат було незаконним та відбулося з вини Фонду.

Крім того, відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» «Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Статтею 12 зазначеного Закону передбачено що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

ОСОБА_2 за життя, так і їй як дружині померлого про відповідне рішення про скасування дії довідки не відомо.

Таким чином, той факт, що довідка внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 припинила свою дію з 06 червня 2016 року не доведений та жодним чином не повинен впливати на нарахування сум страхових виплат та, відповідно, на спадкування нею цих сум.

Судовою ухвалою від 10.05.2019 відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.33-34).

Судовою ухвалою від 09.07.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.116).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала за наведених у позовній заяві (а.с.28-30), а також у відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.84) підстав, просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.42-45):

По-перше, відповідно до пункту 3 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселились з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов, які передбачають порядок призначення та продовження страхових виплат громадянам України, які змушені були залишити своє місце проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 № 637 зі змінами - призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидії та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року-№ 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 11.12.2014 постановою № 20 затвердило Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015року за № 6/26451 (далі - Постанова № 20).

Згідно з пунктом 1 Постанови 20, цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105) за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - особи, які тимчасово переміщені) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до пункту 2 Постанови 20 Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон 1706).

Постановою Кабінету Міністрів України №595 від 7 листопада 2014 року «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" затверджено Тимчасовий Порядок фінансування, згідно з приписами п.8 якого: „Особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ".

13 жовтня 2014 року внутрішньо переміщена особа ОСОБА_2 звернувся до Костянтинівського міського відділення з заявою про тимчасове продовження йому раніше призначеної страхової виплати за жовтень 2014 року та надав до Костянтинівського відділення довідку № 19072, видану йому управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території в Костянтинівку за адресою тимчасового проживання: АДРЕСА_1 .

Постановою Костянтинівського міського відділення від 15 жовтня 2014року №0534/72730/793/21 продовжено потерпілому ОСОБА_2 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1208,34грн. Виплати провадити з 01 жовтня 2014 р. безстроково.

Таким чином, виплати ОСОБА_2 Костянтинівським міським відділенням провадилися за період з жовтня 2014 року по червень 2016 року включно, на підставі та протягом усього строку дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" № 19072 від 13.10.2014 та № 1440006372 від 07.12.2015, які були видані управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради до 06.06.2016.

Позивач після закінчення вказаного строку дії довідки не надав до Костянтинівського відділення довідку з продовженим управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради строком дії та яка б підтверджувала його статус внутрішньо переміщеної особи на території м. Костянтинівки та давала право на продовження страхових виплат.

Посилання позивача на п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 про те, що „Довідка, видана до 20 червня 2016 p., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково," є не повним.

Приписи пункту 6 абзацу 6 та 7 цього ж Порядку (в редакції постанови КМУ № 352 від 08.06.2015) зазначають також, що „довідка, видана до 20 червня 2016 p., у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, підлягає перереєстрації до 20 липня 2016 року. Для цього внутрішньо переміщена особа особисто або через законного представника (у випадках., передбачених абзацами першим - шостим пункту 2 цього Порядку) звертається за видачею довідки до уповноваженого органу, а раніше видана їй довідка вилучається, про що вносяться відповідні записи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Довідка, зазначена в абзаці шостому цього пункту, не перереєстрована у встановлений строк, не є дійсною, про що вноситься відповідний запис до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Позивач не надав будь-яких доказів, що він фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 .        

Більше того, за інформацією Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації довідка № 1440006372 повністю скасована 20.03.2017 року згідно з п.1 статті 12 Закону України „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Згідно з довідкою про доходи, що видана ОСОБА_2 , загальна сума доходу за період березень 2014 р. - червень 2016 р. склала 98643,89 грн (дев`яносто вісім тисяч шістсот сорок три гривні 89 коп.).

Отже, вимоги позивача ОСОБА_1 щодо несплати ОСОБА_2 страхових виплат з 01 липня 2016 року по 23 грудня 2017 року є такими, що не ґрунтуються на законі.

По-друге, Відповідач зазначає, що право на одержання призначених, але своєчасно не виплачених страхових сум поширюється лише на потерпілого або особу, яка за життя має право на одержання виплат. При цьому, нараховані, та не отримані суми страхових виплат потерпілому (особі, яка має право на виплати) після його смерті можуть бути включені до складу спадщини. До сум, що належали спадкодавцеві, можна віднести нараховані відповідно до Закону № 1105, але не виплачені управлінням (відділення) виконавчої дирекції Фонду за його життя суми.        

Якщо потерпілий або особа, що мала право на страхові виплати не перемістилась на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та не набула право на отримання страхових виплат, як внутрішньо переміщена особа, виплати їй не нараховувались та не виплачувались в управлінні (відділеннях) виконавчої дирекції Фонду, що розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, відповідно відсутні суми, які належали спадкодавцю за життя. Отже, суми, що можуть бути включені до складу спадщини, відсутні.

Таким чином у Відповідача не виникало обов`язку щодо продовження страхових виплат потерпілому без поновлення довідки про взяття на облік.

Жодними нормативними актами, що регламентують порядок здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Потерпілий ОСОБА_2 у період з липня 2016 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не скористався в повному обсязі своїм правом на отримання належних йому сум страхових виплат та не звернувся до робочих органів виконавчої дирекції із заявою про продовження страхових виплат як внутрішньо переміщена особа.

Правомірність дій відділення погоджено листом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 06.03.2018 № 01- 04/18-428 та листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 26.07.2018 №2.4-17-2455.

а також з підстав, додатково викладених у запереченнях на відповідь на відзив (а.с.104-107):

По-перше, відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105), виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більше як за три року з дня звернення за їх одержанням. Вищезазначена стаття Закону не поширюється на спадкоємців, тому їм страхові виплати не нараховуються.

Право на одержання призначених, але своєчасно не виплачених страхових сум поширюється лише на потерпілого або особу, яка за життя має право на одержання виплат.

При цьому, нараховані, та не отримані суми страхових виплат потерпілому (особі, яка має право на виплати) після його смерті можуть бути включені до складу спадщини.

Право спадкоємця повинно бути реалізоване відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України, а саме: передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини суми допомоги у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

До сум, що належали спадкодавцеві, можна віднести нараховані відповідно до Закону № 1105, але не виплачені управлінням (відділенням) виконавчої дирекції Фонду за його життя суми.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20 затверджено Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451 (далі - Порядок № 20)

Відповідно до Порядку № 20 нарахування та виплата страхових коштів здійснюється управлінням (відділенням) виконавчої дирекції Фонду після переміщення одержувача на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, на підставі заяви та усіх необхідних документів.

При цьому, рішення про продовження проведення раніше призначених виплат та виплату раніше нарахованих, але не виплачених страхових сум оформлюється відповідною постановою відділення управління виконавчої дирекції Фонду, до якого звернулась внутрішньо переміщена особа. Лише такі постанови є підставою для нарахування раніше призначених страхових виплат у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, що здійснюють свою діяльність на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Відповідно до пункту 3 розділу 7 « Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися із тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Такими актами Кабінету Міністрів України є:

-        Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»;

-        Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509;

-        Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»,

-        Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595;

-        Постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Вищеназваними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим (особам, які мають право на виплати), які не перемістилися на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження та ці акти, не визнавались неконституційними та такими, що не відповідають актам вищої юридичної сили, а тому підстав не враховувати їх при здійсненні матеріального забезпечення та страхових виплат внутрішньо переміщеним особам немає.

Враховуючи вищезазначене, якщо потерпілий або особа, що мала право на страхові виплати не перемістилася на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та не набула право на отримання страхових виплат, як внутрішньо переміщена особа, виплати їй не нараховувались та не виплачувались в управлінні (відділеннях) виконавчої дирекції Фонду, що розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, відповідно відсутні суми, які належали спадкодавцю за життя. Отже, суми, що можуть бути включені до складу спадщини, відсутні (інформація Слов`янського відділення від 11.05.2018 №04-/08/1611 та Костянтинівського міського відділення від 09.10.2018 №01-03/1762).

На думку відповідача, у суду є законні підстави відмовити в задоволенні позову.

Клопотання про закриття провадження по справі представник відповідача не підтримав, внаслідок чого це клопотання було залишено судом без розгляду.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 – на а.с.6).

За життя ОСОБА_2 отримував відшкодування шкоди у виді компенсації частини втраченого заробітку у зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності.

Так, за змістом Постанов Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівці від 01.04.2009 за № 0532/793/793/3 та № 0532/793/1004/4 (а.с.12,13) ОСОБА_2 перебував на обліку як потерпілий з 01.04.2001, мав зареєстрований страховий випадок профзахворювання, отриманого 10.06.1996, зі стійкою втратою професійної працездатності 60%, встановленою висновком МСЕК від 26.07.1996 безстроково.

Постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці від 15.10.2014, від 30.01.01.2015, від 08.06.2015, від 05.09.2015, від 07.12.2015 потерпілому ОСОБА_2 продовжена раніше призначена щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (а.с.56,57,59,61,62,65,66,67,68).

Страхові виплати в рахунок відшкодування шкоди у зв`язку зі стійкою втратою професійної працездатності ОСОБА_2 одержував по червень 2016 року включно, що підтверджено відповідною Довідкою про доходи, наданою відповідачем (а.с.50).

Постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці від 01.07.2016 (а.с.52-55) страхові виплати ОСОБА_2 припинено з 01.07.2016 за підстав закінчення терміну довідки ВПО (внутрішньо-переміщеної особи).

Страхова виплата ОСОБА_2 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 поновлена не була, що стороною відповідача підтверджено.

Період з моменту припинення страхової виплати по смерть ОСОБА_2 склав 17 місяців.

Після смерті ОСОБА_2 відповідно до ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на усі права та обов`язки, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч.10 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» належні суму страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності-включаються до складу спадщини.

Позивач ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 – на а.с.5).

За інформацією Другої краматорської державної нотаріальної контори, доведеною до відома суду листом від 12.07.2019 р. №1077/02-14, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа №169/2018 від 23.12.2017 за заявою дружини спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , №398 про прийняття спадщини за законом від 03.04.2018.

Інших спадкоємців за заповітом або за законом немає.

18.08.2018 на ім`я ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим номером 1-1736 на залишок недоотриманої пенсії.

Інші свідоцтва про право на спадщину видані не були (а.с.120-121).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом враховано таке:

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV«Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 ст.21 Закону України від 23.09.1999 року 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до ст.28 Закону від 23.09.1999 року 1105-ХІV грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40 Закону України 23.09.1999 року 1105-ХІV  було передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами 1, 5 та 6 ст.47 Закону України 23.09.1999 року 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-VIII).

Підстави припинення страхових виплат визначаються статтею 27 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року (Закон № 16/98-ВР), згідно з якою виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Крім того, підстави припинення страхових виплат встановлені і спеціальним Законом, а саме, ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77- VIII), яка за змістом відтворює норми статті 38 зазначеного Закону в редакції Закон України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV. Згідно з цими правовими нормами страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Підставою припинення страхових виплат ОСОБА_2 стало закінчення терміну довідки ВПО (внутрішньо-переміщеної особи).

Доводи відповідача щодо правомірності такого припинення суд не приймає до уваги, з огляду на таке:

01.10.2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою у редакції постанови КМУ від 08.07.2015 року № 471 встановлено, що:

1) особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

Крім того, 05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно якої (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 12 від 12 грудня 2014 року № 71, від 12 серпня 2015 року № 615, від 26 серпня 2015 року № 636, від 30 вересня 2015 року № 788) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 1 жовтня 2014 року № 509.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 531 Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 11 грудня 2014 року прийняло постанову № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції». Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.

Як зазначено в пункті 1 цього Порядку він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

За життя ОСОБА_2 після припинення йому страхових виплат до відповідача з приводу поновлення цих виплат не звернувся.

Проте, ця обставина не може бути підставою для відмови у вимогах ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_2 , з огляду на таке:

По-перше, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

По друге, у статті 2 Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року, прийнятій у справі № 243/5697/16-ц та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, прийнятій у справі № 227/2802/16-ц.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави зробити висновок, що ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке право закріплене за особою положеннями Закону № 1105-ХІV (з 01 січня 2015 року в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

І, крім того, ні воєнний, ні надзвичайний стан ні в Україні в цілому, ні на окремих територіях Донецької області на теперішній час не запроваджено.

Вищенаведені положення законодавства свідчать про те, що ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату страхових виплат не залежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, оскільки ці виплати є його майном в розумінні статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

20 вересня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду була ухвалена постанова у подібних правових відносинах по справі № 243/3505/16-ц за позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області про стягнення невиплаченої одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат за період з 13 жовтня 2014 року по 13 жовтня 2015 року.

Правова позиція викладена в зазначеній постанові зводиться до того, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові ВСУ від 12 квітня 2017 року у справі 6-51 цс 17, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

З огляду на вищевикладене, положення ст.1227 ЦК України, ч.10 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (наведені вище) позивач ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець ОСОБА_2 має право на страхові виплати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, і не включені до складу спадщини внаслідок позиції відповідача, що суперечить діючому законодавству.

Тож позов є обґрунтованим і таким, що має бути задоволений із зобов`язанням відповідача провести донарахування страхових виплат ОСОБА_2 , що мали бути йому нараховані за життя в період з 01.07.2016 по 23.12.2017, які виплатити позивачці.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов

ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи,5; ЄДРПОУ 41325231) в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова,132-Б)

«про донарахування та виплату страхових виплат» задовольнити

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області провести донарахування страхових виплат ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , Донецька АДРЕСА_5 , який був зареєстрований за адресою постійного місця проживання: АДРЕСА_3 за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_6 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мали бути йому нараховані за життя в період з 01.07.2016 по 23.12.2017, які виплатити  ОСОБА_1 .

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Наумик О. О.