ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/280/19

Господарський суд Тернопільської області у складі  судді Охотницької Н.В.             

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, 46000, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3,   

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест", 48513, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 8

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в розмірі 57 689, 89 грн

за участі представників від:

прокуратури: Марцун А.А., посвідчення № 044882 від 16.11.2016;

позивача: не прибув;

відповідача: Боднар С.П., довіреність від 28.05.2019.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Встановив:

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в розмірі 57 689, 89 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внаслідок проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ "Серет-Інвест" вимог природоохоронного законодавства  виявлено факт самовільного використання водних ресурсів на потреби ОСОБА_1 ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" з 07.06.2016 по 18.10.2016 при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, про що складено Акт від 25.05.2017 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Протягом вказаного періоду відповідачем використано 11 919 398, 21 м куб. поверхневих вод для потреб гідроенергетики, що підтверджено Висновком експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи № 977/1062-1064/17-23 від 17.09.2018, що є порушенням норм ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Такими діями відповідача державі заподіяно збитки у розмірі 57 689,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року позовну заяву заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/280/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06 червня 2019 року, яке протокольною ухвалою від 06.06.2019 було відкладено до 25.06.2019.

У відзиві на позов від 30.05.2019 (вх. № 10023), який надійшов на адресу суду 06.06.2019 ТОВ "Серет-Інвест" вважає позовні вимоги незаконними, безпідставними та необґрунтованими і просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що прокурором не обґрунтовано наявність достатніх підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області шляхом звернення до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою. Вважає, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області неналежним чином здійснює покладені на неї обов`язки є безпідставними, оскільки інспекція направляла на адресу ТОВ "Серет-Інвест" претензію № 3-1/4275 на суму 58 824 грн, тобто вчиняла дії для досудового врегулювання спору, а тому відсутня бездіяльність суб`єкта владних повноважень від імені якого здійснюється представництво. Таким чином, відповідач вважає, що, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді,  позов слід на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України залишити без розгляду.

Крім того зазначає, що ТОВ "Серет-Інвест" в період відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме з 07.06.2016 по 17.10.2016 сплачувало в Державний бюджет України рентну плату за спеціальне використання води, а тому вважає, що жодної шкоди не було завдано державі, тобто не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 1166 ЦК України, у зв`язку з тим, що фактична майнова шкода не була завдана.

14.06.2019 через канцелярію суду заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури, в порядку ст. 166 ГПК України подав відповідь на відзив № 21.32/3409 вих.19 від 12.06.2019 (вх. №10570), відповідно до якої прокурор вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позов необґрунтованими, оскільки порушенням інтересів держави у даному випадку є те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є одним із пріоритетних напрямків діяльності як державних органів, так і суб`єктів господарювання і охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних завдань, життєво важливих для всього людства, тому актуальним є відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з метою спрямування коштів на відновлення стану пошкоджених об`єктів навколишнього природного середовища. Вказує, що відповідно  до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави, реалізація якого здійснюється через відповідні органи і до таких органів відноситься Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи в тому числі, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області. Однак, як зазначає прокурор, інспекція до теперішнього часу відповідних дій щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу, шляхом пред`явлення позовної заяви до суду не вчиняла, у зв`язку з недостатністю фінансування на сплату судового збору.  Вважає, що наявні підстави для представництва інтересів держави Тернопільською місцевою прокуратурою в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, у зв`язку із нездійсненням захисту інтересів держави останньою, шляхом звернення до суду з позовною заявою, про що попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області листом за № 21.32/2444 вих.19 від 26.04.2019. Крім того, звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі "Менчинська проти Російської Федерації" рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35, де зазначено, що "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в таких випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадку, коли потрібно захистити інтереси держави".

Крім того, вважає помилковим твердження відповідача про те, що в період відсутності дозволу на спеціальне водокористування, ТОВ "Серет-Інвест" сплачувало до Державного бюджету України рентну плату за спеціальне використання води, тому відсутній предмет спору, оскільки рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води водних об`єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. 2 ч. 11 ст. 255 Податкового кодексу України) і використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені ст. 1166 ЦК України, а тому, не можна ототожнювати податкові зобов`язання суб`єкта підприємницької діяльності та обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої порушенням вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Також 14.06.2019 через канцелярію суду заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури подав заяву про зменшення позовних вимог № 21.32/3410 вих.19 від 13.06.2019 (вх. № 10569), оскільки, як зазначено в заяві,  Тернопільська місцева прокуратура отримала від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області інформацію про те, що при розрахунку розміру відшкодування збитків Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області помилково врахований період самовільного використання ТОВ "Серет -Інвест" водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 07.06.2016 по 18.10.2016. Однак, термін дії дозволу на спецводокористування за №УКР-2489 "А"/ТЕР закінчився 07.06.2016, а 18.10.2016 отримано новий дозвіл № УКР-2489 "А"/ТЕР, з терміном дії до 18.10.2026, тому слід вважати період під час якого ТОВ "Серет-Інвест" здійснювало забір води без наявності дозволу з 08.06.2016 по 17.10.2016. Таким чином, Інспекцією проведено розрахунок розміру відшкодування збитків за вказаний період, який складає 56 942,70 грн. Відтак прокурор, керуючись п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача збитки в розмірі 56 942,70 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2019 заяву про зменшення позовних вимог № 21.32/3410 вих.19 від 13.06.2019 (вх. № 10569) залишено  без розгляду, оскільки остання подана до суду з пропуском строку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

06.06.2019 відповідачем подано клопотання від 05.06.2019 (вх. №9975) про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц, яке обґрунтоване необхідністю встановлення повного та всебічного дослідження обставин справи та дотримання єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 червня 2019 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 587/430/16-ц.

Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 587/430/16-ц, в межах якої розглядатиметься питання щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв`язку з їх порушенням.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 справу № 587/430/16-ц призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 03.04.2019.

22 жовтня 2019 року через канцелярію Господарського суду Тернопільської області  прокурором відділу прокуратури Тернопільської області А.А.Марцун подано клопотання № 05/2-357 вих.19 від 21.10.2019 (вх. № 19077), в порядку ст. 230 ГПК України, про поновлення провадження у справі №921/280/19, оскільки, як зазначено в клопотанні, за інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі "Судова влада України", 26.06.2019 Великою  Палатою Верховного Суду переглянуто у касаційному порядку судові рішення у справі №587/430/16-ц, касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12.07.2017 і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 14.09.2017 задоволено, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Повний текст судового рішення Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц оприлюднене 30.09.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28 жовтня 2019 року, враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі усунені, суд поновив провадження у справі № 921/280/19 та призначив розгляд справи в судовому засіданні на 07 листопада 2019 року о 10:00 год.

06 листопада 2019 року від Тернопільської місцевої прокуратури через канцелярію Господарського суду Тернопільської області надійшли додаткові пояснення № 6090 вих-19 від 06.11.2019 (вх. № 20219) щодо періоду нарахування збитків та їх розміру.   

В судове засідання 07 листопада 2019 року прибув прокурор та представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання 07 листопада 2019 року не прибув, однак позивачем на електронну адресу суду подано 07.11.2019 клопотання № 1-1-11-4037 від 07.11.2019 (вх. № 20261) про розгляд даної справи без участі представника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за наявними в матеріалах справи документами, а також у клопотанні повідомлено суд про те, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Крім того позивач повідомив суд про те, що змінилися реквізити рахунків для стягнення з відповідача суми збитків.

07 листопада 2019 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті та повідомив сторони, в порядку ст. ст. 120, 121 ГПК України, що судове засідання у даній справі відбудеться 11 листопада 2019 року.

Присутній 11 листопада 2019 року в судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд залишити даний позов без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

У судовому засіданні 11 листопада 2019 року справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення і доводи прокурора та представника відповідача по суті позовних вимог, враховуючи норми чинного законодавства, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України ).

Згідно статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень – він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Заступником керівника Тернопільського місцевої прокуратури в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, на яку державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, прокурор визначив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, з огляду на бездіяльність контролюючого органу, яка призвела до порушення інтересів держави, адже з моменту виявлення такого порушення, зокрема з 25.05.2017, завдана навколишньому природному середовищу шкода, залишається невідшкодованою, як результат, Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою, з метою стягнення з відповідача коштів до відповідних бюджетів, які можуть бути залучені державою чи органами місцевого самоврядування для реалізації загальнодержавних та місцевих програм, в тому числі, щодо охорони навколишнього природного середовища. А тому, нездійснення позивачем захисту інтересів держави є достатньою підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів у судів.

Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області в суді, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Тернопільська місцева прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції в Тернопільській області із запитом № 21.32/2319 вих.19 від 22.04.2019, яким просила надати інформацію про те, чи вживались Інспекцією, за наслідкам проведення позапланової перевірки, заходи щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, чи здійснювався розрахунок розміру збитків, заподіяних державі Скородинською ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" внаслідок самовільного використання водних ресурсів на потреби ОСОБА_1 ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" при відсутності дозвільних документів, чи складався протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а також чи вживались заходи щодо відшкодування  завданих збитків, в тому числі шляхом звернення до суду.

Разом з тим, згідно листа №1-1-05-1206/599 від 05.04.2019 на запити прокуратури інспекція повідомила, що кошти в сумі  58 824 грн збитків завданих державі внаслідок забору поверхневих вод за  відсутності  дозволу на спеціальне водокористування ТОВ "Серет-Інвест" Скородинська ГЕС добровільно не відшкодовані, згідно претензії від 20.12.2017 за № 3-1/4275, а також повідомила про неможливість звернення її як уповноваженого органу до господарського суду за захистом інтересів держави з причин відсутності коштів, які кошторисом установи передбачено в обмеженому обсязі, а тому просила прокуратуру пред`явити позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення  58 824 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

На що Тернопільською місцевою прокуратурою попередньо до звернення до суду повідомлено Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що оскільки остання самостійно не ініціювала питання про відшкодування ТОВ "Серет-Інвест" збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, з метою захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області будуть вживатися Тернопільською місцевою прокуратурою заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області (листа № 21.32/2444 вих.19 від 26.04.2019 долучений до позовної заяви).

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області заперечувала б щодо представництва Тернопільською місцевою прокуратурою інтересів держави у даному спорі. А, навпаки, неодноразово повідомляла суд (клопотання № 1-1-11-2016 від 04.06.2019, № 1-1-11-2243 від 24.06.2019, №1-1-11-4037 від 07.11.2019) про те, що позовні вимоги заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ТОВ "Серет-Інвест" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в розмірі 57 689, 89 грн підтримує в повному обсязі.

З наведеного в сукупності слід зробити висновок, що прокурором у позовній заяві належним чином доведені підстави для звернення з відповідним позовом до суду в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області для  захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак підстав для залишення позову без розгляду, які визначені п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, немає.

Щодо фактичних обставин справи , встановлених судом, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 №652 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції України поширюються на територію Тернопільської області. Інспекція наділена правом вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п. й ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 23.05.2017 видано направлення за № 236 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Серет-Інвест".

За результатами перевірки 25.05.2017 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області складено Акт щодо дотримання вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - Акт). Перевірено Скородинську ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті, що Скородинська ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" 26.03.2013 отримано дозвіл на спецводокористування за № УКР-2489 "А"/ТЕР з терміном дії до 07.06.2016. За період з 08.06.2016 по 17.10.2016 Скородинська ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" здійснила забір поверхневих вод для потреб енергетики за відсутності дозволу на  спеціальне водокористування. 18.10.2016 підприємством отримано дозвіл на спецводокористування за № УКР-2489 "А"/ТЕР з терміном дії до 18.10.2026.

Згідно листа Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації № 04/508 від 23.03.2017 Скородинська ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" за період з 08.06.2016 по 17.10.2016 забрано 20 153 208,0 куб.м поверхневих вод для потреб гідроенергетики.  

Слідчим відділенням Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210180000060 від 09.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, за фактом службової недбалості з боку службових осіб, зокрема ТОВ "Серет-Інвест" (ЄДРПОУ 21136198), внаслідок чого допущеного самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме на  Скородинській ГЕС , що знаходиться у с. Скородинці, Чортківського району, Тернопільської області – в період з 07.06.2016 по 18.10.2016.

Досудовим розслідуванням з`ясовано, що ТОВ "Серет-Інвест" на праві приватної власності належить нежитлова будівля, гідроелектростанція, за адресою   АДРЕСА_1 . Гесівська, 10, с. Скородинці Чортківського району Тернопільської області, де останнє здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з виробництвом енергії.

З метою здійснення підприємницької діяльності, ТОВ "Серет-Інвест" 26.06.2013 отримано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-2489 "А"/ТЕР на термін до 07.06.2016, а також 18.10.2016 - дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-2489 "А"/ТЕР на термін до 18.10.2026.

Під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні призначено інженерно-екологічну експертизу, виконання якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та на її вирішення поставлено питання про те, чи підтверджується документально та нормативно розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування ТОВ "Серет-Інвест" у період з 07.06.2016 по 18.10.2016, а також їх розмір.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення вказаної експертизи від 17.09.2019 №977/1062-1064/17-23, встановлено, що згідно даних з витягу із автоматизованої системи контролю та обліку електроенергії (АСКОЕ) ВАТ "Тернопільобленерго", за період з 07.06.2016 по 17.10.2016 виробіток електроенергії Скородинської ТЕС склав 209 848,56 кВт (копія висновку міститься в матеріалах справи).

За даними ТОВ "Серет-Інвест", наведених у клопотанні про погодження умов і одержання дозволу на спеціальне водокористування для Скородинської ТЕС, питома витрата на виробництво 1 кВт.год. електроенергії складає 56,8 куб.м поверхневих вод.

Таким чином, на потреби гідроенергетики ОСОБА_1 ТЕС ТОВ "Серет-Інвест"  за період самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 07.06.2016 по 17.10.2016 було використано 11 919 398,21 куб.м поверхневих вод.

20.12.2017 Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області розраховано збитки, заподіяні державі ОСОБА_2 ТЕС ТОВ "Серет-Інвест",  внаслідок самовільного використання водних ресурсів на потреби ОСОБА_1 ТЕС ТОВ "Серет-Інвест", при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), за період з 07.06.2016 по 18.10.2016, в розмірі 58 824,05 грн та направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу ТОВ "Серет-Інвест" претензію за №3-1/4275 про необхідність сплати завданих державі збитків (копія списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих знаходиться в матеріалах справи), яка залишена відповідачем без задоволення.

Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області, здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів на потреби гідроенергетики Скородинською ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" при відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 07.06.2016 по 17.10.2016,  відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389, який склав 57 689,89 грн.

31.01.2019 слідчим відділом Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області  прийнято рішення про закриття кримінального провадження  внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210180000060 від 09.02.2017, у зв`язку  з відсутністю складу кримінального правопорушення та виділення з кримінального провадження матеріалів за фактом можливого вчинення службовими особами ТОВ "Серет-Інвест" адміністративного правопорушення, а також направлено для вирішення начальникові Державної екологічної інспекції в Тернопільській області.

18.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складено протокол № 002593 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, а також винесено постанову №10 про закриття справи про адміністративне правопорушення, яку 19.02.2019 надіслано на адресу директора ТОВ "Серет-Інвест" ОСОБА_3 та відповідно до якої останнього визнано винним у вчиненні вищевказаного правопорушення, та закрито справу про адміністративне правопорушення, на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку з закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах (ч.ч. 1, 3   ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 Водного кодексу України).

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, зокрема, підземні води та джерела (ст. 3 Водного кодексу України).

В розумінні ст. 1 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст. 48 Водного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 49 Водного кодексу України   спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Спеціальне водокористування є платним.

Положення пункту 9 частини 1   статті 44 Водного кодексу України   зобов`язують водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. ст.   110,   111 Водного кодексу України   порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №  908/1092/18

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика).

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10 000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи-підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області зроблено розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів на потреби гідроенергетики Скородинською ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" за відсутності дозволу на спеціальне водокористування відповідно до Методики, який склав 57 689,89 грн.

При цьому, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у розрахунок розміру відшкодування збитків врахований період самовільного використання ТОВ "Серет-Інвест" водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 07.06.2016 по 17.10.2016.

Однак, суд звертає увагу на те, що термін дії дозволу на спецводокористування за № УКР-2489 "А"/ТЕР закінчився 07.06.2016, а 18.10.2016 отримано новий дозвіл № УКР-2489 "А"/ТЕР, з терміном дії до 18.10.2026. Тобто, до розрахунку позивачем безпідставно включено один день (07.06.2016).

Таким чином, судом здійснено власний розрахунок збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів   на потреби гідроенергетики Скородинською ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" за відсутності дозволу на спеціальне водокористування згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009.

Згідно даних ТОВ "Серет-Інвест", наведених у клопотанні про погодження умов і одержання дозволу на спеціальне водокористування для Скородинської ГЕС, визначено кількість води, яка витрачається Скородинською ГЕС на виробництво 1 кВт енергії, відповідно до якого питомі витрати на виробництво 1 кВт.год електроенергії складає 56,8 куб.м поверхневих вод.

Як вбачається із даних Витягу з АСКОЕ (автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії) по генерації Скородинської ГЕС виробіток електроенергії Скородинської ГЕС склав 207 130,68 кВт.год.

Таким чином, на потреби гідроенергетики Скородинською ГЕС ТОВ "Серет-Інвест" за період самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 08.06.2016 по 17.10.2016 було використано 11 765 021,49 м3 поверхневих вод (207130,68 х 56,8 = 11 765 021,49), про що також зазначено прокурором у судовому засіданні 07.11.2019 та викладено у письмових додаткових поясненнях № 6090вих-19 від 06.11.2019 (вх. №20219).

На дату виявлення порушення (25.05.2017), ставка збору для потреб гідроенергетики - 9,68 грн. за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій (ст. 255.5.3 Податкового кодексу України).

Відповідно до визначеної Методикою № 389 від 20.07.2009 формули, розмір відшкодування збитків склав:

5 х 11 765 021,49 х 9,68/10 000 = 56 942,70 грн.

Отже, сума збитків заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства становить 56 942,70 грн.

Щодо вини відповідача, то суд зазначає, що в цивільному праві діє презумпція вини особи, яка допустила порушення зобов`язання, а це означає, що така особа буде вважатися винною у порушенні і сама має довести відсутність своєї вини.

Однак, відповідачем не спростовано наявність вини, тобто факту здійснення господарської діяльності в період з 08.06.2016 по 17.10.2016 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст.   44,   49 Водного кодексу України та підставою для стягнення збитків.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов зазначає, що в період відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме з 07.06.2016 по 17.10.2016 ТОВ "Серет-Інвест" сплачувало в державний бюджет України рентну плату за спеціальне використання води, а тому вважає, що жодної шкоди не було завдано державі, тобто не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 1166 ЦК України, у зв`язку з тим, що фактична майнова шкода завдана не була.

З такими твердження суд не може погодитися оскільки, відповідач підміняє поняття рента, яка по своїй суті є платнею за користування надрами та поняття дозвіл (документ, що надає право на користування надрами та видається на певний період), при цьому отримання дозволу та сплата ренти регулюється різними нормами законодавства. Крім того, сплата ренти (плати за користування надрами) не спростовує висновку про те, що відповідач не мав спеціального дозволу на водокористування у певний період, що є підставою позову у даній справі про стягнення збитків за водокористування без спеціального дозволу.

Отже, за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (шкоди), а саме: 1) протиправність поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правових норм, ст.ст.   44,   49 Водного кодексу України;   2) наявна сама шкода, розмір якої яка правомірно розраховано відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389;   3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і   збитками (шкодою) полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив самовільне використання водних ресурсів на потреби Скородинської ГЕС, в порушення ст.ст.   44,   49 Водного кодексу України, без відповідного на те дозволу, спричинивши державі збитки (причинно-наслідковий зв`язок); 4) вина відповідача полягає у несвоєчасному отриманні дозволу на спеціальне водокористування.

Станом на момент розгляду спору, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем розміру збитків в сумі 56 942,70 грн.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що матеріалами справи доведено факт заподіяння державі шкоди внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, позовні вимоги про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення в частині стягнення 56 942,70 грн збитків.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Згідно ч. 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" (48513, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 8, код ЄДРПОУ 21136198) – 56 942 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 70 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в наступних частинах:

- 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Скородницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області;

- 20% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної  ради на р/р UA988999980000033116331019586, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" (48513, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Скородинці, вул. Гесівська, 8, код ЄДРПОУ 21136198) на користь  Прокуратури Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4,  р/р НОМЕР_1 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету – 2800) – 1 896 (одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн 12 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 15.11.2019 .      

Суддя                                                                                               Н.В. Охотницька