У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 22 лютого 2010 року                                            м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль, стягнення неотриманого прибутку та відшкодування моральної шкоди,  

в с т а н о в и в:

У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 травня 2005 року він купив у відповідача ОСОБА_3 автомобіль марки «ЗІЛ-133 ГЯ», 1983 року впуску, за який сплатив 3 тис. грн., але не встиг укласти договір купівлі-продажу, оскільки відповідач від’їжджав у відрядження і зобов’язався після приїзду укласти договір купівлі-продажу, про що написав відповідну розписку. 17 травня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до МРЕВ Болградського району Одеської області з метою перереєструвати вказаний автомобіль, але їм було відмовлено, оскільки відповідач ОСОБА_4 10 травня 2005 року скасував довіреність на право користування і розпорядження автомобілем, яку він надав ОСОБА_3 28 квітня 2005 року. Позивач вважає, що фактично купив автомобіль, тому просив суд визнати право власності на автомобіль, стягнути 140 тис. грн. неотриманого прибутку та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 28 липня                2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від                 14 жовтня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України  суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті   ними,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328  ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328  ЦПК України,

у х в а л и в :

      У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль, стягнення неотриманого прибутку та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                            В.С. Перепічай