ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2019 року          Справа №160/7809/19

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Врони О.В.,   

за участю:

секретаря судового засідання                      Максименко Е.М.

представника позивача                                 ОСОБА_1

представника відповідача                            Скляр Н.М.

третьої особи                                                  ОСОБА_2

представника третьої особи                         Лісового ОСОБА_3 .

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2  про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій просить визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки землі були використані недостовірні дані, які були штучно завищені та покладені в основу розрахунку, що призвело до неправомірного та суттєвого завищення вартості земель міста. Зазначає про те, що сама технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу оскарженню окремо від рішення № 3728 від 24.06.2015, яким її затверджено не підлягає, оскільки не є нормативно-правовим актом.

В позовній заяві позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду.

В обгрунтування поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізналась лише 12.02.2019 року після того, як в рамках кримінального провадження ознайомилась із частковими даними технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста не була опублікована, у зв`язку з тим, що вона виготовлена для службового користування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2019 року; відповідно до ч. 4,5,6 ст. 264 КАС України зобов`язано Криворізьку міську раду у Дніпропетровській області опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №160/7809/19 у виданні в якому ці акти були або мали бути офіційно оприлюднені.

01.10.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що Верховний суд у справах №160/913/19 та №0440/6950/18, в яких предметом оскарження було рішення №3728, висловлено позицію щодо неповажності причин пропуску позивачами строку звернення до суду.

Представник позивача, представник третьої особи, а також третя особа проти заявленого клопотання заперечували.                                                                                                                                                                    

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

24.06.2015 Криворізькою міською радою Дніпропетровської області було прийнято рішення № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким визначено середню вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн., рішення набрало чинності 01.01.2016.

Зазначене рішення оприлюднене - 01.07.2015 на офіційній сторінці Криворізької міської ради, що підтверджується посиланням https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/3304377777_d1/ разом з усіма додатками, а саме: результати профакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (додаток 1); визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон (додаток 2); грошову оцінку земель різного функціонального призначення (грн. за 1 кв. м) у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3); - опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу (додаток 4); нормативну грошову оцінку 1 га землі сільськогосподарського призначення в межах міста за агровиробничими групами ґрунтів (додаток 5), при цьому саме зазначена у вказаних додатках інформація застосовується у визначенні нормативної грошової оцінки земель суб`єктів господарювання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом 13.08.2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) визначено, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до статті 102 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017), пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, що унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №    815/91/18.    

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2015 Криворізькою міською радою Дніпропетровської області було прийнято рішення № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким визначено середню вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн., рішення набрало чинності 01.01.2016.

Зазначене рішення оприлюднене - 01.07.2015 на офіційній сторінці Криворізької міської ради, що підтверджується посиланням https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/3304377777_d1/ разом з усіма додатками, а саме: результати профакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (додаток 1); визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон (додаток 2); грошову оцінку земель різного функціонального призначення (грн. за 1 кв. м) у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3); - опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу (додаток 4); нормативну грошову оцінку 1 га землі сільськогосподарського призначення в межах міста за агровиробничими групами ґрунтів (додаток 5), при цьому саме зазначена у вказаних додатках інформація застосовується у визначенні нормативної грошової оцінки земель суб`єктів господарювання.

Таким чином, з текстом оскаржуваного рішення та його додатками позивач мав можливість ознайомитися саме з дати його опублікування 01.07.2015 та саме з цієї дати почав свій відлік шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

При цьому, підставою для звернення до суду з цим позовом позивач зазначає свою незгоду саме з розробленою технічною документацією з нормативної грошової оцінки землі, ним не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які активні дії на ознайомлення з цією документацією після опублікування оскаржуваного рішення - 01 липня 2015 року, в той час як з позовом до суду він звернувся 13 серпня 2019 року, тобто через більш ніж три роки.

У позивача, як фізичної особи-підприємця, яка орендує земельну ділянку у відповідача після прийняття та набрання чинності рішення № 3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», а саме з 01 січня 2016 року на підставі цього рішення виникли певні правовідносини (зобов`язання), про які позивачу як платнику місцевих податків і зборів було відомо в період дії цього рішення.

Таким чином, позивач маючи можливість з 01 липня 2015 року ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та його додатками та будучи платником місцевих податків і зборів в період дії цього рішення зобов`язаний був сплачувати такі податки та збори з урахування цього рішення. Проте будь-яких дій спрямованих на подальше оскарження цього рішення до суду протягом 2015-серпень 2019 років не вчиняв.

Відсутність доказів того, що позивачем вчинялися активні дії на ознайомлення з текстом розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки після опублікування оскаржуваного рішення - 01.07.2015 фактично свідчать про те, що позивач відтермінував строк звернення до суду з цим позовом на власний розсуд.

Факт того, що розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки може носити гриф обмеження доступу «Для службового користування» не може бути підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду у цій справі, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався з вимогою щодо ознайомлення з цією документацією та йому було відмовлено в цьому.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач у серпні 2019 року звернувся до суду з вимогою скасувати рішення, яке з липня 2015 року разом з додатками є загальнодоступним, та про яке позивачу як платнику місцевих податків і зборів було достеменно відомо, однак ним протягом 2015-серпень 2019 років не вчинялися будь-які дії спрямовані на встановлення підстав прийняття такого рішення, в тому числі на ознайомлення з розробленою технічною документацією з нормативної грошової оцінки землі та подальшого оскарження такого рішення, що свідчить про стабільність відносин, які регулювало це рішення.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті    забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 29.08.2019 року у справі №160/913/19 та від 11.09.2019 року у справі №0440/6950/18, предметом оскарження яких було рішення №3728 з аналогічними підставами пропуску строку звернення до суду позивачами.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також суд зазначає, що в підготовчому засіданні третя особа разом з представником просили суд відкласти розгляд справи для підготовки та надання пояснень по справі. Дане клопотання було залишено судом без задоволення, оскільки пояснення третьої особи по суті справи, не може стосуватися питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 5 статті 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1  статті 2 Закону України «Про судовий збір»  сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову згідно квитанції №0.0.1265444026.1 від 13.02.2019 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., що й підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 123, 240, 248. 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

          Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2  про визнання протиправним та нечинним рішення – залишити без розгляду.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1921,00  грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України, залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.  

Повний текст ухвали складений 12.11.2019 року.

Суддя                                                                                               О.В. Врона