ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11057/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                      Святецького В.В.          

суддів                                                                            Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання                     Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2019 року в справі №608/1383/19 (головуючий суддя Квятковська Л.Й., час ухвалення – 12:26, повний текст рішення складено 01.10.2019, м. Чортків) за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Тернопільська митниця ДФС, про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Тернопільська митниця ДФС, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №7214/20500/18 від 19 грудня 2018 року, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8  500 грн.

Рішенням від 01 жовтня 2019 року Чортківський районний суд Тернопільської області адміністративний позов задовольнив повністю.

Скасував постанову в справі про порушення митних правил №7214/20500/18 від 19 грудня 2018 року, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки ч.1 ст.460 МК України чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 470 МК України, і такими умовами є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується необхідними документами.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вказані вище обставини, а тому суд безпідставно скасував постанову про порушення митних правил.

Крім того, на переконання апелянта, помилковим є покликання суду на розмитнення автомобіля позивачем, оскільки позивач взяв на себе обов`язки «транзиту» 26.08.2018, а розмитнив автомобіль 02.01.2019. При  цьому добровільна сплата до бюджету коштів у сумі 8500 грн не звільняє особу від обов`язку сплатити штраф, накладений за вчинення правопорушень, передбачених статтями 470, 481 МК України, якщо постанова у справі про порушення митних правил набрала законної сили до дати митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційного суду заперечили вимоги апеляційної скарги та просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до постанови в справі про порушення митних правил №7214/20500/18 від 19 грудня 2018 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Так, 26.08.2018 позивач ввіз через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на умовах транзиту автомобіль марки «AUDI A6» д.р.н. НОМЕР_1 НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , більше, ніж на десять діб. Вивезти вказаний автомобіль у строки, встановлені МК України, позивач не зміг, без повідомлення про причини, оскільки очікувалися зміни щодо законодавства про «євро бляхи».

При цьому, відповідно до ВМД UA403030/2019/5 позивач розмитнив вказаний вище автомобіль 02.01.2019 та добровільно сплатив кошти в сумі 8500 грн.

Вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №7214/20500/18 від 19 грудня 2018 року незаконною, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що нормами ст. 77 КАС України встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. А тому, з врахуванням наведеного та добровільної сплати позивачем 8500,00 грн до державного бюджету при здійсненні розмитнення транспортного засобу, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №7214/20500/18 від 19.12.2018.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до п. 25 ч.1 ст.4 Митного кодексу України митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 90 МК України  передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Митного кодексу України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з пп. в) п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.

У відповідності до ст. 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.

Отже, скориставшись правом, відповідно до ст. 71 МК України та обравши митний режим транзиту, позивач зобов`язувався дотримуватись його умов, визначених ст.ст. 92, 93, 95 МК України.

Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України, до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Матеріалами справи підтверджується, що 26.08.2018 в зоні діяльності Волинської митниці ДФС позивачем на митну територію України через митний пост «Ягодин», в митному режимі «транзит», було ввезено автомобіль марки «AUDI A6», який у десятиденний термін з території України не вивезений.

Вказане правопорушення було виявлене митним органом у жовтні 2018 року шляхом перевірки по інформаційній базі АСМО «Інспектор», ЄАІС ДФС про факт невиконання позивачем зобов`язання щодо транзиту ввезеного ним автомобіля, про що зазначено в оскаржуваній постанові від 19.12.2018.

Позивач рекомендованим листом №ФОП-15456/20/03-70-61/36 від 30.10.2018 завчасно та належним чином викликався на 20.11.2018 на 10 год. 00 хв. на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС для надання пояснень щодо порушення термінів транзитного переміщення автомобіля і був повідомлений про те, що у випадку неявки протокол може бути складений без його участі.

Відповідно до службової записки головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Ягодин» від 24.11.2018, ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля марки «AUDI A6» більше, ніж на 10 діб, при цьому із заявою щодо неможливості вивезення вказаного транспортного засобу не звертався, про аварію або дії обставин непереборної сили не повідомляв, документи, що підтверджують неможливість доставити вказаний автомобіль до органів доходів і зборів ДФС не надавав, у зв`язку з чим 24.11.2018 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №7214/20500/18 за ознаками ч.3 ст.470 МК України, в якому зазначено про розгляд справи про порушення митних правил 19.12.2018 о 10.00 год., примірник якого направлено на адресу позивача, про що свідчать дані списку №369 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.  

Відповідно до постанови в справі про порушення митних правил № 7214/20500/18 від 19.12.2018 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Зазначену постанову було направлено на адресу позивача, про що свідчить відповідний супровідний лист від 21.12.2018 та список згрупованих поштових відправлень.

Згідно з ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до  статті 522  цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Колегія суддів вважає, що встановлений ч.1 ст. 467 Митного кодексу України строк накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ним вище вказаних митних правил відповідачем дотримано.

При цьому доказів існування обставин, які б звільняли позивача від відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.470 МК України, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано  не було.

А тому, оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає, що така була винесена посадовими особами митного органу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України.

Щодо застосування судом першої інстанції Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VIII від 08.11.2018, колегія суддів зазначає наступне.          

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VIII від 08.11.2018, що набув чинності 25.11.2018, були внесені зміни до Митного кодексу України, а саме пункт 13 Закону №2612-VIII вносив зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, який було доповнено пунктом 9-2 та 9-3 такого змісту: «Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

До набрання чинності тимчасовим порядком, визначеним абзацом першим цього пункту, митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 9-3 установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту".

Однак, вказані норми не можуть бути поширені на спірні правовідносини та доводи позивача про те, що ввезений ним автомобіль було розмитнено та сплачено обов`язкові платежі і збори, неможливо взяти до уваги, оскільки відповідно до доданих позивачем до матеріалів справи документів, зокрема, квитанцій про сплату послуг за митне оформлення, вказані дії було розпочато з 29.12.2018 і закінчено 02.01.2019, а строк дії транзитного перевезення автомобіля закінчився 05.09.2018.

Відтак, враховуючи те, що на час прийняття оскаржуваної постанови від 19.12.2018 позивачем не вчинялися дії, спрямовані на розмитнення ввезеного ним автомобіля, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», що набрали чинності 25.11.2018, хоча про факт порушення митних правил останній був обізнаний, постанова набрала законної сили 29.12.2018, а митне оформлення транспортного засобу закінчено 02.01.2019, то, відповідно, позивач не може бути звільнений від відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки митне оформлення транспортного засобу позивач здійснив після набрання законної сили оскаржуваною постановою.

Оскільки позивач до винесення постанови в справі про порушення митних правил від 19.12.2019 №7214/20500/18 жодних дій щодо початку митного оформлення транспортного засобу не вчинив, то відповідно він не став суб`єктом правовідносин, які б передбачали звільнення такого від відповідальності.

Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

В силу приписів  ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, та неправильне застосування норм матеріального права, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Керуючись ст. ст. 243,  310, 315, 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити.

Скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2019 року в справі №608/1383/19 та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Святецький

судді Л. Я. Гудим

О. М. Довгополов

   Повне судове рішення складено 14.11.2019.