Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     14 листопада 2019 р.                                                             Справа№200/11960/19-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді           Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2019 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1   звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 29 серпня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу з 15 липня       1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів;

- зобов`язання здійснити призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів з моменту звернення – з 09 червня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні стажу з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів  у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не співпадає з назвою на печатці, якою завірений запис про звільнення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30 жовтня 2019 року від Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові з підстав правомірності відмови в призначенні пенсії та незарахування періоду стажу з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів  у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не співпадає з назвою на печатці, якою завірений запис про звільнення.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією  паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

10 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком (зареєстрована за № 2573) (а.с. 18-19).

На дату звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла віку, встановленого абзацами 14, 23 частини першої статті 26 Закону № 1058, а саме 59 років.   

З 09 червня 2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1581 гривня 62 копійки з врахуванням страхового стажу 26 років 05 місяців 25 днів (а.с.20).

До страхового стажу не зарахований період роботи з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів  у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не співпадає з назвою на печатці, якою завірений запис про звільнення.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача щодо неврахування вказаного періоду під час розрахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті  22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частинами першою, третьою 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на певні види забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, яка ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня  2003 року № 1058-IV(далі - Закон №1058).

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року (абзац 14, 23 частини першої статті 26 Закону  № 1058).

Статтею 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка визначена відповідно до статті 40 цього Закону на коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Тобто,  розмір призначеної пенсії безпосередньо пов`язаний з наявним страховим стажем особи.

Рішенням від 09 червня 2019 року до страхового стажу не зараховано період роботи з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів, так як назва підприємства не співпадає з назвою на печатці, якою завірений запис про звільнення.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058).

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада   1991 року № 1788- XII  основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 62, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 (далі – Інструкція № 58).

У трудовій книжці ОСОБА_1 БТ НОМЕР_2 записом № 6 встановлено, що позивач прийнята 15 липня 1985 на посаду товарного оператора 3 розряду, наказ № 59 к від 15 липня 1985 року (а. с. 10). Записом № 11 встановлено, що позивач звільнена, наказ № 48 від 29 квітня 1994 року.

У трудовій книжці також вказані відомості щодо перейменування підприємства із зазначенням відповідних наказів, а саме: 01 серпня 1989 року Лисичанське управління магістральних нафтопродуктопроводів перейменоване в Лисичанське управління нафтопродуктопроводного транспорту (наказ № 159 від 27 липня 1989 року); 21 липня     1992 року  Лисичанське управління нафтопродуктопроводного транспорту перейменоване в Лисичанське управління магістральних нафтопродуктопроводів (наказ № 135 від 10 вересня 1992 року) (а. с. 10-11).

Судом встановлено, що запис щодо останнього перенайменування підприємства – роботодавця не співпадає з назвою на печатці, тобто недоліки в оформленні трудової книжки відповідачем виявлені вірно, але вони не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у визначення загального трудового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.      

Суд зауважує, що положеннями Закону № 1058 підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

ОСОБА_1 в адміністративному позові просить визнати незаконним та скасувати рішення від 29 серпня 2019 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, судом встановлено, що пенсія позивачу призначена з 09 червня  2019 року відповідно до заяви від 10 червня 2019 року, яка зареєстрована за № 2573 (а.с.19). Фактично позивач реалізувала своє право на отримання пенсійних виплат. Але до страхового стажу не було включено певний період роботи, що, у свою чергу, впливає на розмір пенсійних виплат.

Тобто, саме під час розгляду заяви від 10 червня 2019 року  (зареєстрована за № 2573)  позивачу не було враховано страховий стаж за період роботи з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів. Листом від 29 серпня 2019 року № 21171/02/25 фактично підтверджено неможливість включення вказаного періоду під час розрахунку пенсійних виплат.

Частиною другою статті 9 КАС України регламентовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, виходячи із повноважень суду, встановлених пунктом 2 частини першої статті 245 КАС України, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними дії відповідача в частині невключення до страхового стажу періоду роботи  з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів під час призначення пенсії, а не рішення від 29 серпня 2019 року про відмову в призначенні пенсії.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів з моменту звернення - з 09 червня 2019 року суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року   № 1788- XII призначення і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто в даному випадку Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблені Рекомендацій № К (80) 2 для держав-членів стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган з кількох юридично допустимих рішень обирає те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою  статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту частини другої цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо зобов`язання здійснити призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 задоволенню не підлягають, оскільки вони входять до дискреції відповідача, а не суду.

За таких обставин та з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд доходить висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2019 року з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів з моменту звернення - з 09 червня 2019 року.

Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 768 гривень 40 копійок судового збору підлягають стягненню на його користь частково у розмірі у розмірі              384 гривні 20 копійок.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295, 297 КАС України, -

                                                                   ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1   (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, 154, м. Покровськ, Донецька область, 85302) про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконним дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині невключення до страхового стажу періоду роботи  з 15 липня 1985 року по 29 квітня 1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів.   

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 червня 2019 року з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 15 липня 1985 року по 29 квітня         1994 року в Лисичанському управлінні магістральних нафтопродуктів з моменту звернення - з 09 червня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження:    вул. Центральна, 154, м. Покровськ, Донецька область, 85302)  судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь ОСОБА_1    (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 листопада 2019 року.

Суддя                                                                                   Ю.М. Льговська