Ухвала

11 листопада 2019 року

місто Київ

справа № 123/8484/13-ц

провадження № 61-24179св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2014 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. А., Мясоєдової Т. М., Берещанської І. І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 05 вересня 2013 року у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення середнього заробітку, скасування наказів, поновлення на посаді, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові з інших підстав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Апеляційною ухвалою так званого «апеляційного суду Республіки Крим» від 21 травня 2014 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 05 вересня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК») на користь позивача 761 605, 11 російських рублів.

ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», не погодившись із зазначеним рішенням, у липні 2014 року звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2014 року, у якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року копії матеріалів касаційного провадження № 61-24179ск18 у справі № 123/8484/13-ц направлено до Апеляційного суду міста Києва для визначення суду для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2018 року визначено підсудність для вирішення питання про відновлення втраченого провадження у цій справі Оболонському районному суду міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 123/8484/13-ц.

Касаційне провадження підлягає закриттю як помилково відкрите, зважаючи на таке.

Як встановив Верховний Суд, касаційну скаргу подано і касаційне провадження за нею відкрито за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року)

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Однією із основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас 27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України

«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який визначає статус Автономної республіки Крим та міста Севастополя, як території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації; встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Пунктом 3 цієї статі визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та посадовими або службовими особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Зокрема, передбачено, що розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється місцевими загальними судами міста Києва, що визначається Апеляційним судом міста Києва.

З огляду на наведені положення Закону, враховуючи, що заявником оскаржується рішення, видане органом на тимчасово окупованій території, яке є недійсним і не створює правових наслідків, підстави, визначені пунктом 1 частини першої статті 324 ЦПК України 2004 року для перегляду рішення у касаційному порядку відсутні, оскільки справа не переглядалася в апеляційному порядку.

За змістом пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

За таких обставин касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2014 року підлягає закриттю як помилково відкрите.

Керуючись статтями 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення середнього заробітку, скасування наказів, поновлення на посаді, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу й відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2014 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко