копія

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №1-75/10

2010 рік                  

14 січня 2010 року

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді              Мотрука М.І.

при секретарі                       Мозоль Л.І.

за участю прокурора           Папроцького В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, 31грудня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  працюючого пилорамщиком в СВАТ „Жорнище” Іллінецького району Вінницької області, раніше не судимого

                                                   по ст. 186ч.1 КК України,

                                                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    ОСОБА_1 4 жовтня 2009 року, біля 14.00 год. 30 хв. знаходячись біля ставу, що розташований в с. Лугова Іллінецького району  Вінницької області  ловив там рибу, і під час цього до нього підійшов ОСОБА_2 , який являється охоронником даного ставу, і повідомив що в даному ставку ловити рибу заборонено. Однак, ОСОБА_1 не звертав на нього ніякої уваги і продовжував ловити рибу. ОСОБА_2, побачивши, що на нього не звертають ніякої уваги дістав з кишені свій мобільний телефон марки „ОСОБА_3 К-500 І”, та почав телефонувати до ОСОБА_4 жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, який орендує даний став, з метою повідомити його про даний випадок. В цей час ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 і з метою відкритого викрадення чужого майна, вирвав з його руки мобільний телефон  марки „ОСОБА_3 К-500І” вартістю 600 гривень, в якому знаходився стартовий пакет „Київстар” вартістю 25 гривень та забрав його собі. На прохання ОСОБА_2 повернути мобільний      телефон ОСОБА_1 категорично відмовився, та почав висловлюватись в його адресу нецензурною лайкою. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 на загальну суму 625 гривень.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудній  ОСОБА_5 свою вину  в скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. 4.10.2009 року він приблизно біля 14 год. 30 хв. знаходився на ставку, в с. Лугова Іллінецького району Вінницької області, ловив там рибу. В цей час до нього підійшов охоронець ставка, як пізніше він взнав гр.ОСОБА_2, який повідомив, що в даному ставку ловити рибу заборонено.  Через деякий час  ОСОБА_6 знову підійшов до нього  і зробив йому зауваження, що в даному ставку ловити рибу заборонено. Проте, ОСОБА_1 на зауваження охоронника не реагував. ОСОБА_6 взяв мобільний телефон і намагався комусь подзвонити. Побачивши в руках охоронника телефон ОСОБА_1 вирішив у нього його забрати і підійшовши до ОСОБА_2 забрав мобільний телефон марки „Соні-Еріксон-550І” і сказав, що ніхто нікуди дзвонити не буде. На даний час ОСОБА_1 відшкодував  завдану шкоду в повному об’ємі.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він працює охоронником ставка в с. Лугова Іллінецького району Вінницької області та проживає разом з сім’єю в даному селі. 4.10.2009 року він побачив, що на ставку невідома особа ловить рибу. Підійшли до останнього він зробив йому зауваження, що в даному ставку ловити рибу заборонено. Проте, ОСОБА_1, як він пізніше взнав  ігноруючи його вимогу продовжував ловити рибу. Через деякий час він знову підійшов до ОСОБА_1 і зробив йому зауваження. ОСОБА_1 на його зауваження не реагував і тоді він вирішив подзвонити орендарю ставка – ОСОБА_4  Коли він витягнув телефон  ОСОБА_1 в цей час підійшов до нього і забрав телефон.  В даний час шкода йому відшкодована в повному об’ємі претензій до підсудного він не має.

Крім повного визнання своєї вини  підсуднім його вина у скоєні злочину підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме: протоколом огляду місця події (а.с.5), договором оренди водного об’єкту (а.с.16-18), протоколом огляду речового доказу (а.с.15), довідками про вартість телефону і стартового пакету до телефону (а.с.19,20).

 Оцінивши в сукупності всі дослідженні по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена повністю, дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані вірно за ч.1ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна-грабіж.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, працює, позитивно характеризується, як пом’якшуючі обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання в ході судового слідства встановлено не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення   ОСОБА_1  можливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити передбачене законом покарання у виді штрафу.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд-,

                    П  Р  И  С  У  Д  И  В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні ним злочину, передбаченого ч. 1ст.186 КК України і призначити йому покарання по ст.186ч.1 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі  сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1200 (тисяча двісті) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписка про невиїзд.

Апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб після його проголошення, через Іллінецький районний суд.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя Іллінецького

районного       суду                                          ОСОБА_7