ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6906/18 Номер провадження 22-ц/814/2851/19Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Дорош А.І.

секретар: Ткаченко Т.І.

за участю представника відповідача - адв. Оніпко Є.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу адвоката Оніпко Євгена Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 23 вересня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, по усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, про визначення місця проживання дитини, задоволено.

Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, задоволено частково.

Встановлено час та спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наданого висновку виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради як органу опіки та піклування, а саме: за попередньою узгодженістю з матір`ю дитини щосереди з 17.00 год. до 20.00 год. без присутності матері та щосуботи з 09.00 год. до 18.00 год. без присутності матері.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 384,20 грн.

У серпні 2019 року представник відповідача за первісним позовом - адвокат Оніпко Євген Анатолійович звернувся до місцевого суду з заявою про ухвалення по справі додаткового рішення, в якій прохав стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до підтверджуючих документів, що маються в матеріалах справи.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 23 вересня 2019 рокуу задоволенні заяви представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Оніпко Євген Анатолійович про ухвалення додаткового рішення, відмовлено.

Із вказаною ухвалою не погодився представник відповідача за первісним позовом - адвокат Оніпко Є.А., який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для подальшого вирішення питання.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що Оніпко Є.А. , як адвокат ОСОБА_1, був допущений до участі в справі на підставі самого лише ордеру, та його повноваження ніким не оспорювались, в тому числі і судом першої інстанції.

При цьому, на підтвердження дійсності понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у відповідному розмірі, апелянтом було складено та надано суду розрахунок витрат, акт виконаних робіт та після отримання оплати від клієнта видано квитанцію про оплату.

З урахуванням наведеного, вважає, що місцевим судом було безпідставно відмовлено в ухваленні додаткового рішення щодо розподілу понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу за відсутності в матеріалах справи договору на надання такої допомоги.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом - адвокат Оніпко Є.А. доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника відповідача приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому прохала визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, з матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.2-3).

В подальшому, у березні 2019 року з зустрічною позовною заявою до суду звернувся ОСОБА_1 , який прохав зобов`язати відповідача - ОСОБА_2 усунути перешкоди у його спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення таких способів його участі у спілкуванні та вихованні дитини: систематичні побачення з сином: кожну середу з 17-00 год. до 22-00 год. без присутності матері ОСОБА_2 ; з 10-00 год. кожної суботи до 10-00 год. неділі, з правом ночівлі їх сина ОСОБА_3 за місцем проживання батька без присутності матері ОСОБА_2 ; під час перебування дитини з батьком дозволити прогулянки з сином ОСОБА_3 по м. Полтава з відвідуванням місця відпочинку та розваг дітей; дозволити батьку їздити разом з сином ОСОБА_3 на відпочинок в літній період в межах України для проведення оздоровлення дитини на морі; вирішити питання судових витрат (а.с.60а-63).

До вказаної зустрічної позовної заяви було додано розрахунок №19 від 20.03.2019 року за надану ОСОБА_1 професійну правничу допомогу адвокатом Оніпко Є.А. на суму 8644,50 грн. (а.с.65).

Також сторонами було підписано акт виконаних робіт за надану професійну правничу допомогу №20 від 20.03.2019 року (а.с.66),

Згідно квитанції №19 від 20.03.2019 року ОСОБА_1 було сплачено адвокату Оніпко Є.А. кошти в сумі 8644,50 грн. (а.с.64).

Окрім того, в матеріалах справи міститься Ордер серії ПТ №074202 від 20.03.2019 року про надання правничої допомоги адвокатом Оніпко Є.А . ОСОБА_1 У даному ордері зазначено, що його видано на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги №б/н від 15.03.2019 року (а.с.46).

Місцевий суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив із того, що, оскільки в матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги, укладений між ОСОБА_1 та його адвокатом Оніпко Є.А., то правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь відповідача за первісним позовом відповідних сум відсутні.

Такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За нормою ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно положень ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ні ОСОБА_1 , ні його адвокатом не надано суду всіх належних та допустимих доказів, необхідних для стягнення з ОСОБА_2 на користь апелянта витрат на професійну правничу допомогу, а саме не надано договору на правову допомогу.

При цьому, оскільки саме в договорі визначаються всі істотні умови правочину, зокрема щодо оплати послуг адвоката, їх розмір, порядок нарахування, т.п., то за його відсутності, суд не в змозі належним чином дослідити обставини щодо наявності підстав для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Відтак, оскільки стороною апелянта не надано суду належним чином оформленого договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Оніпко Є.А., то місцевим судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення за її недоведеності.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що Оніпко Є.А. , як адвокат ОСОБА_1 був допущений до участі в справі на підставі самого лише ордеру, та його повноваження ніким не оспорювались, у тому числі і судом першої інстанції, колегія суддів оцінює критично, оскільки за нормами цільного-процесуального законодавства України, для представництва інтересів сторони у суді адвокату дійсно достатньо надати один з двох документів - угоду чи ордер. Проте, для визначення дійсної наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно дослідити відповідний договір (угоду), де визначено розмір оплати послуг адвоката, порядок їх нарахування і т.ін.

Твердження апелянта стосовно того, що на підтвердження дійсності понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у відповідному розмірі, апелянтом було складено та надано суду розрахунок витрат, акт виконаних робіт та після отримання оплати від клієнта видано квитанцію про оплату, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки як зазначено вище, стороною апелянта не було надано всіх належних та достатніх доказів для позитивного вирішення поставленого питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Оніпко Євгена Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 23 вересня 2019 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун

СУДДІ: С.М. Бондаревська

А.І. Дорош