Копія

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 673/575/19

Провадження № 22-ц/4820/1968/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 2 липня 2019 року,

встановив:

У березні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

АТ КБ «Приватбанк» зазначило, що 24 грудня 2013 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до умов договору відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, а в разі прострочення платежів – сплатити неустойку. ОСОБА_1 не виконала обов`язків за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 14 лютого 2019 року виникла заборгованість у розмірі 26 401 грн 89 коп., яка складається з 9 754 грн 44 коп. тіла кредиту, 5 774 грн 38 коп. простроченого тіла кредиту, 8 233 грн 64 коп. пені за прострочення зобов`язання, 906 грн 01 коп. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн штрафу (фіксована частина), 1 233 грн 42 коп. штрафу (процентна складова).

За таких обставин АТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 26 401 грн 89 коп. заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 2 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 9 759 грн 44 коп. заборгованості за кредитним договором і 710 грн 20 коп. судового збору.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість, разом із тим, з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути 9 754 грн 44 коп. тіла кредиту та 500 грн штрафу (фіксована частина). Стягнення з ОСОБА_1 5 774 грн 38 коп. простроченого тіла кредиту, 9 139 грн 65 коп. пені та 1 233 грн 42 коп. штрафу (процентна складова) призведе до подвійної відповідальності боржника, тому в цій частині позов не може бути задоволений.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, тобто відповідачка приєдналася до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені останнім у стандартній формі. Вступаючи у правовідносини, сторони визначили, що вказана заява, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку та Пам`ятка клієнта становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Названі документи містять усі істотні умови кредитного договору, при цьому відповідачка своїм підписом підтвердила, що вона ознайомилася та погоджується із запропонованими позивачем умовами банківських послуг. Отже, АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали цей договір. Відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг і Тарифах банку не визначає відсутності договірних відносин сторін. На виконання зобов`язання за кредитним договором банк надав відповідачці кредит, однак, остання не виконала обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість. Суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства, що регулюють порядок укладення, форми та виконання кредитного договору, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту та неустойки, крім того, суд не вмотивовував прийняте рішення у спорі щодо розміру стягуваної заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що 24 грудня 2013 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг з встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок в розмірі 3000 грн.

В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомилася та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна Contract» «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

В послідуючому неодноразово кредитний ліміт збільшувався банком.

Кредитними коштами та відповідно кредитними картками відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 24 грудня 2013 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні процесуального законодавства на підтвердження доводів позивача щодо укладення між сторонами кредитного договору на тих умовах, про які зазначає позивач в позовній заяві.

Так згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту;10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Встановлено, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 24 грудня 2013 року відсутні дані про вид і характер банківських послуг, які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_1 , крім того анкета-заява не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав для нарахування процентів, комісії і неустойки.

Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, а також інші умови.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначені вище документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та Умов розумів відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

З огляду на відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, що регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України зазначена правова позиція має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.        

Проте враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті колегія суддів вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» пені та штрафів, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 9754 грн. 44 коп. та заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 5774 грн. 38 коп.

Суд першої інстанції враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, помилково дійшов висновку про стягнення суми заборгованості лише за тілом кредиту в розмірі 9754 грн. 44 коп.  і безпідставно відмовив у стягненні 5774 грн. 38 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

В справі міститься письмові докази, з яких вбачається, що розмір фактично отриманих коштів, які не були повернуті позивачу відповідачем станом на дату звернення до суду з позовною заявою становить 9754 грн. 44 коп.  заборгованості за тілом кредиту та 5774 грн. 38 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Однак суд, визнавши право Банку на стягнення з позичальника тіла кредиту, тобто коштів, які фактично були отримані ОСОБА_1 , в той же час необґрунтовано відмовив у стягненні простроченого тіла кредиту, яке також було отримано відповідачем, однак прострочено повернення цих коштів.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 фактично були отримані кредитні кошти в сумі 15528 грн. 82 коп. (9754,44+5774,38), які не повернуті АТ КБ «Приватбанк».

Доводи апеляційної скарги, що суд, встановивши факт надання відповідачу кредиту, не мав достатніх підстав у відмови в позові в частині стягнення відсотків, знехтував принципом платності кредитного договору слід відхилити.

Вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, які є законними, відповідають встановленим обставинам справи та узгоджуються з правової позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Крім того не заслуговують на увагу твердження апелянта на безпідставність посилання суду на позицію Верховного Суду, яка висловлена Великою Палатою верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, так як на думку апелянта в тій справі відповідачем заперечувалися такі умови договору, а в даному випадку відповідач не заперечував факт укладення кредитного договору та не оспорював його умови.

В даному випадку відсутні підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки судом встановлюються фактичні обставини справи щодо укладення між сторонами кредитного договору з узгодженням всіх його істотних умов та в залежності від цього вирішується спір між сторонами і суд дає оцінку встановленим обставинам справи, застосовує норми матеріального права на підставі вказаних обставин. Як вбачається з матеріалів справи відповідач участь в розгляді справи в суді першої інстанції не брав і в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні дані щодо його волевиявлення про визнання позовних вимог.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов АТ КБ «Приватбанк» заявлено з ціною 26 401 грн 89 коп. і задоволено на суму 15528 грн. 82 коп., тобто на 58,82 % (15528,82х100:26401,89), а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід присудити судовий збір: 1 129 грн. 93 коп. за подання позову (1921х58,82%) та 1 068 грн. 29 коп. за подання апеляційної скарги (1816,20х58,82%), - а всього 2 198 грн. 22 коп. (1129,93+1068,29).

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 2 липня 2019 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором і судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження – 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 14360570) 15528 грн. 82 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження – 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 14360570) 2 198 грн. 22 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений суддею Костенком А.М.

Судді:                                        /підпис/                        О.І. Ярмолюк

                                               /підпис/                        А.М. Костенко

                                               /підпис/                        Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду                        О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – Дворнін О.С.

Доповідач – Ярмолюк О.І.                                                        Категорія 27