КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Сенько М.Ф.

Єдиний унікальний номер справи № 759/2899/19

Апеляційне провадження №22-ц/824/12805/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар - Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , особи яка не приймала участі, у справі на ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_2 , через свого представника, звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 4 860 000 грн. на погашення заборгованості за договорами позики.

Ухвалою судді Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого2019 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно:

1) Квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 ;

2) Квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 ;

3) Квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_6 .

Особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_7 , не погоджуючись з ухвалою про забезпечення позову , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалупро забезпечення позову . Апелянт зазначає , що в даний час він є власником квартири на, яку накладено арешт, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яку він придбав 18 квітня 2019 року на електронних торгах. Накладенням арешту порушується його право власника.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 24 жовтня 2019 року, 07 листопада 2019 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від відповідача ОСОБА_3 не надходило. Заяв і клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Між сторонами , фізичними особами, існує спір з приводу повернення позики .

Як видно із тексту позовних вимог, позивач просить стягнути кошти із відповідачів.

Апелянт ОСОБА_7 до участі у справі залучений не був.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як видно із матеріалів справи, між сторонами існує спір про стягнення грошових коштів.

За заявою представник позивача, ухвалою судді було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке власністю ОСОБА_4 , а саме на квартири за адресами :

- АДРЕСА_4 ;

-

АДРЕСА_6 .

Висновок суду першої інстанції про задоволення заяви є цілком обґрунтованим з огляду на викладені обставини , оскільки невжиття забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог, оскільки позивач просить стягнути значну суму грошових коштів - 4 860 000 грн .

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, згідно свідоцтва від 18 квітня 2019 року, ОСОБА_7 придбав на електронних торгах квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . (а.с. 70) .

Відповідно до ч.2 ст. 388 ЦКУ України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Посилання апляційної скарги, що на даний час порушується право власності ОСОБА_1 на квартиру, на яку накладено арешт, а саме квартиру за адресою : АДРЕСА_4 . Є цілком обгрунтованими, а відтак ухвала суду про забезпечення позову в частині накладення арешту на вказану квартиру підлягає скасуванню.

Що стосується іншого майна, на яке накладено арешт, будь-яких доказів ,що накладенням арешту на квартири за адресою: АДРЕСА_7 , та за адресою: АДРЕСА_8 , порушуються будь-які права ОСОБА_1 , апелянт суду не надав, а тому ухвала в цій частині є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Щодо не вирішення судом питання про застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України, апеляційна скарга не містить таких доводів, і з цих підстав ухвалу апелянт не просив скасувати, а відтак посилання представників ОСОБА_1 у поясненнях на вказані обставини є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноважного складу не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції , враховуючи ту обставину, що апелянт відмовився від апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження.

Враховуючи наявне право ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині накладення арешту на квартиру. Враховуючи, що права ОСОБА_1 поширюються лише на цю квартиру, в іншій частині ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,375,376 , 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , особи яка не приймала участі, задовольнити частково.

Ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року про забезпечення позову скасувати в частині накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 14 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді