Справа № 127/2-2159/2009

Провадження № 22-ц/801/2177/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 рокуСправа № 127/2-2159/2009м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., розглянувши апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2019 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак майно, яке належить скаржнику знаходиться під арештом на підставі Постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесених державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС - Шутко О.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2159, виданого 05.11.2009 року Замостянським районним судом міста Вінниця, а саме:

-постанова 8 - 24244749, видана 24.02.2011 р.;

-постанова 8 -19480357, видана 06.10.2010 р.;

-постанова 8 - 16960971, видана 16.02.2010 р..

Представник скаржника звернувся із заявою до відповідача з проханням усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядженням майном, однак у відповідь на вказану заяву Ужгородським MB ДВС повідомлено, що скаржником заборгованість перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не погашено і підстави для зняття арешту з майна боржника та припинення наявних обтяжень відсутні.

Вважаючи, що жодної заборгованості перед банком в нього не має, що підтверджується відповідною довідкою банку, ОСОБА_1 просив визнати незаконним рішення (постанови) державного виконавця Шутко О.М., а саме: постанова 8-24244749, видана 24 лютого 2011 року; постанова 8-19480357, видана 06 жовтня 2010 року; постанова 8-16960971, видана 16 лютого 2010 року, про накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зняти арешт з зазначеної квартири.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2019 року скаргу задоволено частково. Знято арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . В решті заявлених вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», відповідно відсутні підстави для арешту належної йому квартири.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, просив зазначену ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість ОСОБА_1 по виконанню виконавчого листа №2-2159 від 05 листопада 2009 року не погашена, відповідно відсутні підстави для зняття арешту з належної йому квартири.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.09.2009 року позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 1 915,58 дол. США, що станом на 31.03.2009 року еквівалентно 14 749,97 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 263,92 дол. США (еквівалент 2032,18 грн.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 990,32 дол. США (еквівалент 7 625,46 грн.) та судові витрати.

Як вбачається із інформаційної довідки № 177894213 від 19.08.2019 року, із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 , на яку накладено обтяження у виді арешту нерухомого майна.

Відповідно до довідки від 19.08.2019 року, виданої АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на 19.08.2019 року, заборгованість за кредитним договором № 014/035-44/40080 від 13.06.2006 року, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним Банком "Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзенн Банк Аваль" та ОСОБА_2 , перед АТ "Райффайзенн Банк Аваль" - відсутня.

Згідно відповіді Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області №13-42498/19 від 09.07.2019 року на заяву адвоката Щербань О.В. стосовно зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 - відсутні.

Статтею 41 Конституції України гарантоване право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця майно боржника або на окремі речі.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. (ч. 1 ст. 50 вказаного Закону).

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Матеріали справи не містять відомостей про існування однієї з перелічених обставин, які б зумовили зняття виконавцем арешту з належної ОСОБА_1 квартири, на що суд першої інстанції уваги не звернув та, відповідно, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Разом з тим, колегія суддів критично оцінює надану заявником довідку щодо відсутності станом на 19.08.2019 року, заборгованості за кредитним договором № 014/035-44/40080 від 13.06.2006 року, укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним Банком "Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзенн Банк Аваль" та ОСОБА_2 , перед АТ "Райффайзенн Банк Аваль", як доказ виконання виконавчого листа №2-2159 від 05 листопада 2009 року ОСОБА_1 , оскільки вона не містить жодних відомостей з приводу цього.

За таких обставин, враховуючи, що виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на квартиру ОСОБА_1 , не припинене, за відсутності підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачених ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», колегія суддів приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задоволенню не підлягає.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області підлягає задоволенню, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2019 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області сплачений ним за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2019 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко