Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Харків  

 04 листопада 2019 р.                                                                                 № 520/7090/19  

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,   

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Яценка А ОСОБА_1 О.,

представника відповідача - Яковенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження  адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №226 від 06.06.2019 р. “Про призначення позапланової перевірки”, винесений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп”;

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 444-Пр-У від 20.06.2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп”;

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №105/1466/0/250-19-П від 03.07.2019 р. про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімп” за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 60210,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказ про призначення позапланової перевірки, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанова про накладення штрафу, прийняті відповідачем із порушенням встановленого порядку та із наданням невірної оцінки обставинам справи, у зв`язку з чим порушують права позивача та, як наслідок, підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач  діяв  у відповідності  до норм діючого законодавства, а оскаржувані  рішення є законними та правомірними. Відтак, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" є юридичною особою відповідно до законодавства, яка здійснює виробничу діяльність з виробництва продуктів харчування, їх реалізації в Україні та за її межами.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп» є власником в цілому нежитлової будівлі літ. А-3 по вул. Свистуна, 3-А, м. Харкові, право власності на яку було набуто  на підставі двох договорів купівлі-продажу щодо придбання нежитлових приміщень, що учасниками справи  не заперечується.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що після придбання нерухомого майна підприємством позивача вчинялись дії щодо наведення порядку в придбаному нерухомому майні; визначення зайвих рухомих речей, які залишились після попередніх власників (уламки меблів, уламки якихось пластикових/металевих чи дерев`яних конструкцій, тощо), прибирання, вивіз сміття. Як  вказано у позовній заяві, будь-якої виробничої чи офісної діяльності підприємством за адресою літ. А-3 по вул. Свистуна, 3-А АДРЕСА_1 м. Харкові не здійснювалось, проте вивчалось питання щодо здійснення косметичного ремонту в окремих приміщеннях.

Також  представником позивача вказано, що нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А АДРЕСА_1 м. Харкові є об`єктом завершеного будівництва, прийнята в експлуатацію, зареєстрована у встановленому законодавством порядку і ніякі будівельні роботи, які потребують здійснення Державного архітектурно-будівельного контролю, там не проводяться.

Судовим  розглядом справи  встановлено, що начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі листа Головного управління ДСНС України у Харківській області від 15.05.2019 року № 010/153/812вн (вх. № 5733/0/39-19 від 22.05.2019) видано наказ № 226 від 06.06.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна. 3-А у м. Харкові». Суб`єкт містобудування ТОВ «ОЛІМП», ідентифікаційний код юридичної особи 30035671, юридична адреса - м. Харків, просп. Гагаріна, 119.

В подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі наказу № 1 від 02.01.2019 року щодо здійснення перевірок та наказу № 226 від 06.06.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки видано направлення № 444-Н від 06.06.2019 року для здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові» відповідно до форми направлення для проведення планового (позапланового) заходу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 строком дії з 06.06.2019 року до 20.06.2019 року.

Під час розгляду справи  зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на адресу ТОВ «ОЛІМП» були направлені листи від 10.06.2019 № 1313/0/250-19 та від 14.06.2019 № 1351/0/250-19 про необхідність виділення уповноваженої особи, надання доступу до об`єкту, представлення проектної та правовстановлюючої документації.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №6100304996940 та № 6100305046236 вказані листи особисто та за довіреністю вручено 18.06.2019 року.

При цьому, зі змісту наданих представником позивача пояснень судом також встановлено, що ТОВ «Олімп» 18 червня 2019 через установу Укрпошти отримано на своє зареєстроване місцезнаходження: м. Харків, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , два конверти від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до змісту яких  позивачу  направлено конверт із ідентифікатором 6100305046236 з описом вкладення, в якому містилась копія направлення для проведення планового (позапланового) заходу №444-н від 06.06.2019 р. та конверт з ідентифікатором 6100304996940, в якому містилась копія того ж самого направлення для проведення планового (позапланового) заходу №444-н від 06.06.2019 р., будь-яких інших документів в конвертах з ідентифікаторами 6100305046236, 6100304996940 позивачем не одержано.

Як встановлено судом зі змісту направлення для проведення (планового) позапланового заходу від 06.06.2019 р. № 444-н, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, останнє видано строком дії з 06.06.2019 р. по 20.06.2019 р. та проведення перевірки доручено головному спеціалісту сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_2 Євгенію ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи представником відповідача було надано пояснення та вказано, що перевіряючим були здійснені неодноразові виїзди на місце проведення перевірки, але  суб`єкт містобудування, що має відношення до вказаного об`єкту або його уповноважені представники, були відсутні, доступу до об`єкту надано не було, що свідчить про не вжиття ТОВ «ОЛІМП» за період з моменту отримання повідомлень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про проведення перевірки жодних дій для забезпечення можливості проведення перевірки.

Судовим  розглядом справи встановлено, що у відповідь на звернення начальника Інспекції директором Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з метою юридичного супроводу проведення позапланової перевірки на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові», недопущення порушень вимог діючого законодавства та належної взаємодії з правоохоронними органами в умовах протидії перевірці 20.06.2019 року до проведення позапланової перевірки залучено головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення архітектурно - будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 .

Зазначені  обставини спростовують доводи представника позивача  про  протиправність участі вказаної особи під час проведення заходу контролю, оскільки головний спеціаліст - юрисконсульт сектору правового забезпечення архітектурно - будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 приймав участь у вказаному  заході в якості  залученої особи.

Зі змісту наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що під час виїзду на місце представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради  спільно з представником Департаменту територіального контролю о 15-00 год. 20.06.2019 встановлено, що вільний доступ до «Нежитлової будівлі літ. «А-3» по вул. Свистуна АДРЕСА_5 3-А у м. Харкові» відсутній. Водночас, представником відповідача вказано, що невідома особа, що вийшла з вказаної будівлі, не представилась та повідомила, що є охоронцем повідомила, що доступу на територію «Нежитлової будівлі літ. «А-3» по АДРЕСА_6 м. Харкові» без вказівок керівництва надати не може та попросила почекати уповноважених представників. В подальшому, близько 17-00 год. на об`єкт «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна. 3-А у м. Харкові» прибув уповноважений представник ТОВ «ОЛІМП» за довіреністю ОСОБА_5 , який повідомив, що директор ТОВ «ОЛІМП» ОСОБА_6 . відмовляється від надання доступу до об`єкту перевірки.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з вищевикладеним головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_7 у присутності головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення архітектурно - будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Яковенка С.В. складено акт № 444-А від 20.06.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функції, в якому зазначено, що директор ТОВ «ОЛІМП» ОСОБА_6 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкт «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові» для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. п. 1 п. 11 Порядку № 553.

Також матеріали справи свідчать, що 20.06.2019 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Світличним Є.В ОСОБА_1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2019 з описом виявленого правопорушення, а саме: не допущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкт «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові» для проведення позапланової перевірки, що є порушенням п. 2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та припис від 20.06.2019 № 444-Пр-У з вимогою у термін до 05.07.2019 усунути допущене порушення.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що  станом на день складання відповідних матеріалів суб`єкт містобудування або його уповноважені представники до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не з`явились, у зв`язку з чим примірник акту, протоколу та припису було направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу ТОВ «ОЛІМП».

Матеріали справи свідчать, що заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 03.07.2019 року в присутності представника ТОВ «ОЛІМП» Мороза К.І., головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_7 . та головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення архітектурно - будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами чого постановою заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 03.07.2019 року № 105/1466/0/250-19-П ТОВ «ОЛІМП» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, та накладено штраф у сумі 60 210 грн.

Примірник постанови від 03.07.2019 року №105/1466/0/250-19-П отримано представником ТОВ «ОЛІМП» у день її винесення, про що зроблено відмітку у постанові.

Представником позивача під час судового розгляду справи було вказано, що представник позивача, головний інженер ОСОБА_8 М.Ю. 19 та 20 червня 2019 року за наказом директора ТОВ «Олімп» прибув на об`єкт (нежитлова будівля літА-3) по вул. АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 А в м. Харкові, де  пробув  майже увесь  день, але не дочекавшись  перевіряючих ані 19.06.2019 року, ані 20.06.2019 року,  склавши  доповідну записку  на ім`я директора підприємства, після закінчення чергування зачинив вхідні двері та повернувся до офісу підприємства. При цьому, представником позивача вказано, що за наслідками двох доповідних записок зі сторони ТОВ «Олімп» було складено акт про відсутність представника відповідача на об`єкті. В подальшому, позивачу стало відомо про те, що  20 червня 2019 р. у не встановлений час прибуло дві службові особи відповідача, головний спеціаліст ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Отже 20 червня 2019 р. посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради без узгодження часу із позивачем могли прибути на територію земельної ділянки, яка прилягає до входу до сусідньої будівлі, яка є поруч із будівлею літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові та намагались  провести перевірку. При цьому, представником  позивача було повідомлено суду, що оскільки забезпечити одночасне перебування одного і того ж працівника, головного інженера у двох місцях неможливо - 20 червня 2019 р. майже наприкінці робочого дня представник позивача, юрисконсульт ОСОБА_5 особисто прибув до місцезнаходження відповідача з питання з`ясування ситуації навколо перевірки, однак був  повідомлений про складення та друкування акту про ніби-то недопущення для перевірки. Крім того, представником  позивача вказано, що пояснення представника-юрисконсульта Мороза К.І. стосовно ненадання для ознайомлення підстави для призначення перевірки та перебування об`єкті  представника  позивача протягом  двох  днів  посадовими особами відповідача враховані не були.

Надаючи  оцінку заявленим  позовними вимогам та запереченням проти них суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 року, та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням    уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.

Згідно з п. 8 ч. 1    ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до положень ч.1  ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У частині 4 цієї    статті Закону    закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений    постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок №553).

Відповідно до Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділенні повноваженнями по здійсненню позапланових перевірок, за умови наявності підстав, визначених приписами чинного законодавства, зокрема, за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судовим розглядом справи встановлено, що підставою для видання наказу № 226 від 06.06.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна, 3-А у м. Харкові» послугували обставини отримання відповідачем  листа Головного управління ДСНС України у Харківській області від 15.05.2019 року № 010/153/812вн, яким повідомлено, що Головним управлінням ДСНС України у Харківській області під час здійснення наглядових функцій було виявлено факт проведення будівельно-монтажних робіт з реконструкції 3-х поверхової нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 3-А, про що відсутні відомості в переліку об`єктів Харківської області про наявність дозвільних документів, підтверджуючих законність будівництва в межах вищевказаної адреси.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що оскільки нормами діючого законодавства передбачено в якості однієї з підстав для проведення позапланової перевірки звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, то враховуючи надходження до відповідача листа Головного управління ДСНС України у Харківській області від 15.05.2019 року № 010/153/812вн, останній  був  наділений  законодавчо визначеним  правом призначення  позапланової перевірки  об`єкта шляхом видання відповідного акту.

Отже, призначення перевірки відбулося за письмовим зверненням юридичної особи, як того вимагає закон.

Відтак, суд приходить до висновку про  відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №226 від 06.06.2019 р. “Про призначення позапланової перевірки”, винесений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп”.

Водночас, суд зазначає, що доводи представника позивача, викладені у позовній заяві  та надані під час розгляду справи стосовно невідповідності складеного відповідачем  направлення на проведення перевірки та  його протиправності не можуть  бути враховані судом  оскільки  не відповідають дійсним обставинам справи. Так, зі змісту  наявної в матеріалах справи копії направлення вбачається, що останнє містить в собі усі необхідні реквізити, передбачені положеннями ч.3 ст. 7 Закону України "Про  основні  засади державного  нагляду  (контролю) у сфері господарської діяльності".

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 444-Пр-У від 20.06.2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп”  та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №105/1466/0/250-19-П від 03.07.2019 р. про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімп” за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 60210,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно з п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п.17 Порядку  №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Вказані положення кореспондуються із положеннями Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, відповідно до п.п.10, 11 якого уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

У разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Положеннями п.13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п.14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені        Законом        та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судовим розглядом справи, на адресу ТОВ «ОЛІМП» відповідачем були направлені листи від 10.06.2019 № 1313/0/250-19 та від 14.06.2019 № 1351/0/250-19 про необхідність виділення уповноваженої особи, надання доступу до об`єкту, представлення проектної та правовстановлюючої документації.

Проте, зі змісту  наданих представником  позивача пояснень судом встановлено, що ТОВ «Олімп» 18 червня 2019 через установу "Укрпошта" отримано на своє зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_8 . Харків АДРЕСА_4 , два конверти від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до змісту яких  позивачу  направлено конверт із ідентифікатором 6100305046236 з описом вкладення, в якому містилась копія направлення для проведення планового (позапланового) заходу №444-н від 06.06.2019 р. та конверт з ідентифікатором 6100304996940, в якому містилась копія того ж самого направлення для проведення планового (позапланового) заходу №444-н від 06.06.2019 р., будь-яких інших документів в конвертах з ідентифікаторами 6100305046236, 6100304996940 позивачем не одержано.

Доказів  протилежного  відповідачем під час  розгляду справи  до суду  на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України не надано.

При цьому, суд  зазначає, що  зі змісту  наданих представником  позивача пояснень  та  наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що  позивачем  з метою забезпечення  доступу перевіряючих до об`єкту було виділено особу, яка  перебувала на об`єкті  перевірки, що свідчить про обізнаність позивача  про  захід  державного контролю.

Водночас, представником  позивача  було  повідомлено суд, що направлення на проведення перевірки представником позивача юрисконсультом ОСОБА_5 було отримано в приміщенні  відповідача.

Натомість, представником  відповідача під час розгляду  справи  було повідомлено  суд, що представнику позивача юрисконсульту ОСОБА_5 було вручено направлення на проведення перевірки безпосередньо на  об`єкті, після  отримання від  нього  документу на підтвердження повноважень представництва позивача, на підтвердження чого  представником відповідача  долучено до матеріалів справи долучено копію  направлення, на зворотному боці якого зазначено, що  направлення  отримано  представником за довіреністю ОСОБА_5 .

З огляду  на  наявність суперечностей та з метою встановлення обставин, судом під час розгляду справи протокольною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 23.09.2019 року, викликано у судове засідання юрисконсульта ТОВ "Олімп" ОСОБА_9 Костянтина ОСОБА_10 для допиту в якості свідка стосовно  обставин справи.

В подальшому, ухвалою суду від 02.10.2019 року також викликано в судове засідання як свідка юрисконсульта ТОВ "Олімп" ОСОБА_5 та викликано в судове засідання як свідка головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_7 .

Суд  зазначає, що судові  повістки  стосовно виклику юрисконсульта ТОВ "Олімп" ОСОБА_5 . направлялись  судом  на  адресу підприємства  позивача   засобами поштового та електронного зв`язку, зазначеними позивачем самостійно у позовній заяві, що підтверджується наявними в матеріалах справи  доказами, проте юрисконсульт ТОВ "Олімп" ОСОБА_5 в судове  засідання  для  надання  показань  не  прибув.

При цьому, свідок головний спеціаліст сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_7 в судове  засідання  прибув, надав покази аналогічні  поясненням  представника  відповідача та вказав, що юрисконсульт ТОВ "Олімп" ОСОБА_5 після  надання  документу на підтвердження повноважень на представництво ТОВ «ОЛІМП» та отримання направлення на проведення заходу  контролю повідомив, що директор ТОВ «ОЛІМП» не  допускає перевіряючих до проведення перевірки.

Як  встановлено судом зі змісту наданих  пояснень  учасниками справи  та  показів свідка, після повідомлення  юрисконсультом ТОВ "Олімп" про відмову у допуску до проведення перевірки, перевіряючі  прибули до приміщення Інспекції, де було складено та  роздруковано акт №444-А від 20.06.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, припис № 444-Пр-У від 20.06.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол від 20.06.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем.

З огляду на вищевикладені норми та враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що припис № 444-Пр-У від 20.06.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є таким, що підлягає скасуванню, оскільки містить в собі зобов`язання позивача усунути допущені порушення чинного законодавства, а саме пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України «про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, якими передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, тобто визначено  повноваження посадових осіб відповідача, а не склад правопорушення у сфері  містобудівної діяльності.

Також суд зазначає, що п. 17 Порядку №553 передбачено видання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил лише у разі виявлення  порушення  вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а отже, оскільки у даному випадку  перевіряючими не  було проведено позаплановий захід, то винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є безпідставним та протиправним.

Судовим розглядом було встановлено, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 20.06.2019 року №444-А, протокол  про правопорушення  у сфері містобудівної діяльності  від  20.06.2019 року, складені посадовими особами відповідача, було передано для розгляду до заступника начальника  Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, яким 03.07.2019 року було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 1 п. 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі – Порядок №244), у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку  № 244, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Під час судового розгляду справи із наданих представником позивача пояснень встановлено, що позивачем не було отримано жодних документів, що були складені перевіряючими.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи містять докази направлення відповідачем на адресу позивача складених документів, проте не містять доказів вручення    представнику позивача таких документів, що підтверджує доводи представника позивача про неотримання    останнім жодного документу з    тих, що були складені перевіряючими.

Як передбачено, Порядком № 244, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документів, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, про правомірність дій відповідача в даному випадку.

При цьому, судом з наданих представниками позивача пояснень встановлено, що в якості підстави для скасування оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу вказано, що спірну постанову прийнято на підставі протиправних акту №444-А від 20.06.2019 р. про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протоколу від 20.06.2019 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано виявлене порушення положення пункту 1 частини 3 ст. 42 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п п.1 п.11.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, а саме недопущення посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на об`єкт будівництва.

З приводу вказаних  доводів представника позивача суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи  встановлено  обставини недопущення позивачем посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на об`єкт будівництва «Нежитлова будівля літ. «А-3» по вул. Свистуна. 3-А у м. Харкові» до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, то суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника позивача та їх недоведеність.

Стосовно доводів представника позивача про винесення спірної у даній справі постанови  неналежною особою, суд зазначає наступне.

Заступником начальника відповідача 03.07.2019 року у присутності представника ТОВ «ОЛІМП» Мороза К.І., головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції ОСОБА_11 .В. та головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення архітектурно - будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_12 . ОСОБА_13 . розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та встановлено винність ТОВ «ОЛІМП» у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, у зв`язку з чим накладено штраф у сумі 60210 грн.

При цьому, судом встановлено, що згідно розпорядження Харківського міського голови про надання щорічної відпустки від 11.06.2019 № 349/3к начальник Інспекції Гоцуляк К.О. перебувала у щорічній основній з 24.06.2019 по 08.07.2019.

Відповідно Положення про Інспекцію затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 р. № 7/15 начальник Інспекції має заступника, який на період відсутності начальника Інспекції виконує його обов`язки. У разі відсутності заступника начальника Інспекції виконання обов`язків покладається на іншу особу, визначену міським головою.

Згідно з п. 2.3.6 посадової інструкції заступника начальника Інспекції на період відпустки начальника Інспекції його заступник розглядає відповідно до закону, зокрема, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість  доводів представника  позивача.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до п. 21 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вище викладені норми слід дійти висновку, що результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є, зокрема, прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у разі з`ясування посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності та вини відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні.

Як встановлено судовим розглядом справи під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо позивача посадовою особою було підтверджено вчинення такого правопорушення, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваної у даній справі постанови про накладення штрафу.

Суд зазначає, що відповідно п. 25 Порядку № 244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою або через електронний кабінет, про що робиться відмітка у постанові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що і послугували підставою для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу.

В той же час, допущені відповідачем порушення в частини несвоєчасного сповіщення позивача про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не нівелюють обов`язку позивача дотримуватись норм діючого законодавства та не вплинули на  притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, оскільки зі змісту оскаржуваної у даній справі постанови  вбачається, що під час  розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності був присутній представник  позивача  юрисконсульт ОСОБА_5 ., що також було підтверджено показами свідка головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Світличного Є.В ОСОБА_1 , який зазначив, що під час розгляду справи від представника позивача жодних зауважень, клопотань або пояснень не надходило.  

Отже, доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування постанови №3/1020-75 від 04.01.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної  діяльності, прийнятої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень      статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.  

У позовній заяві позивачем заявлено  також клопотання про  стягнення на користь позивача  за рахунок бюджетних асигнувань  відповідача усіх  судових витрат  (судовий збір, витрати на  професійну правову допомогу, інші  витрати).

При цьому, вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести, є наступним: судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, інші судові витрати в залежності від складності спору. Так, вказано, що витрати на професійну правничу допомогу розраховуються виходячи із розрахунку 1600 грн. за 1 годину роботи, не пов`язаної з участю в судовому засіданні; 2000 грн. - участь у судовому засіданні суду першої інстанції.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями    ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу та  доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 року у справі №823/2638/18.

Враховуючи  висновки Верховного Суду та встановлені під час розгляду справи  обставини, суд приходить до висновку, що у даному випадку до суду не надано докази понесення позивачем витрат на правову допомогу.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову  допомогу.

При цьому, відповідно до  положень  КАС України стягненню на користь позивача підлягають  судові витрати у вигляді  судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" (пр. Гагаріна, 119, м. Харків, 61140) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 444-Пр-У від 20.06.2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімп”.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" (пр. Гагаріна, 119, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ - 30035671) сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча  дев`ятсот  двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 04059243).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного  позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного  провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2019 року.

Суддя                                                                                      Мельников Р.В.