ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/22231/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кучми А.Ю.

суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.

за участю секретаря: Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 (м. Київ, дата складання повного рішення - 08.04.2019) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а саме: від 10.10.2018 року № 0002194301 на загальну суму 28 628,20 грн.; № 0002134301 на загальну суму 71 570,00 грн.; № 0002144303 на загальну суму 40 356,20 грн.; № 0002124303 на загальну суму 961 860,00 грн.;

- визнати частково протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 10.10.2018 року № 0002204303 в сумі 110 987 422,72 грн.;

- визнати частково протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 10.10.2018 року № 0002214303 в сумі 9 250 669,37грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом зроблено протиправні висновки щодо допущення позивачем порушень норм податкового законодавства.

Згідно з відзивом на адміністративний позов, відповідачем щодо задоволення позовних вимог заперечено з огляду на законність та обґрунтованість висновків перевірки викладених в акті.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково. Визнано частково протиправними та частково скасовані податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.10.2018 року: №0002214303 в сумі 9 248 951,68 грн. (дев`ять мільйонів двісті сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн. 68 коп.), № 0002204303 в сумі 110 987 422,72 грн. (сто десять мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять дві грн. 72 коп.), № 0002144303 на загальну суму 40 356,20 грн. (сорок тисяч триста п`ятдесят шість грн. 20 коп.) та №0002124303 на загальну суму 961 860,00 грн. (дев`ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят грн. 00 коп.).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем вказується не неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Універсал Банк» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.03.2018 року. За результатом перевірки складено акт від 19.09.2018 року № 2753/28-10-43-01/21133352 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем норм податкового законодавства, в тому числі:

- підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 з урахуванням підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2. статті 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 110 987 422,72 грн., з яких, за основним зобов`язанням 62 999 970,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15 749 992,72 грн., пеня 32 222 260,37 грн.;

- заниження військового збору у загальному розмірі 9 248 951,68 грн., з яких, за податковим зобов`язанням 5 249 997,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 312 499,39 грн.; пеня 2 685 188,36 грн.;

- пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 2.1 Розділу 2 Порядку №853 та пункту 1 Розділу 2 Порядку №721, внаслідок чого, податковим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 961 860,00 грн.;

- пункт 69.4 статті 69 Податкового кодексу України про здійснення видаткових операцій за рахунками платників податків до отримання повідомлення контролюючим органом про взяття рахунків на облік у контролюючих органах, внаслідок чого податковим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 40 356,20 грн.

На підставі викладених висновків Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення - рішення про нарахування ПДВ, ПДФО, військового збору, застосування штрафних санкцій від 10.10.2018 року: № 0002204303 на загальну суму 110 987 422,72 грн, № 0002214303 на загальну суму 9 248 951,68 грн, № 0002144303 на загальну суму 40 356,20 грн та № 0002124303 на загальну суму 961 860,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження платником податків цих повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 19.09.2018 року № 2753/28-10-43-01/21133352, Державною фіскальною службою останні залишено без змін.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між АТ «Універсал Банк» та EUROBANK ERGASIAS S.A. (Греція) укладено Договір міжбанківського вкладу (депозиту) Депозитна лінія від 30.11.2007 року, згідно з яким EUROBANK ERGASIAS S.A. розміщено депозит на загальну суму 537 000,00 грн. доларів США та 21 708 000,00 швейцарських франків, що підтверджується заявою-підтвердженням розміщення депозиту від 27.12.2011 року №360628, заявою-підтвердженням розміщення депозиту від 27.12.2011 року №360631, заявою-підтвердженням розміщення депозиту від 27.12.2011 року №360622.

27.12.2011 року між АТ «Універсал Банк» (Заставодержатель) та EUROBANK ERGASIAS S.A. (Заставодавець) укладено договори застави майнових прав №1, №15 та №16, згідно з якими Заставодавцем передано в заставу Заставодержателю майнові права на депозитний вклад з метою забезпечення виконання фізичними особами-позичальниками зобов`язань за кредитами, що отримані в АТ «Універсал Банк».

01.06.2016 року АТ «Універсал Банк» направлено Повідомлення №1897ГО до EUROBANK ERGASIAS S.A.

05.07.2016 року між АТ «Універсал Банк» та EUROBANK ERGASIAS S.A. укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя.

29.07.2016 року між АТ «Універсал Банк» та EUROBANK ERGASIAS S.A. укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого всі права та вимоги Сторони 2 (АТ «Універсал Банк»), отримані нею внаслідок повного погашення Стороною 1 (EUROBANK ERGASIAS S.A.) заборгованості Боржника за Кредитним договором на загальну суму: 5 687 161,30 (п`ять мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч сто шістдесят один) долар США 30 центів; 8 040 501,33 (вісім мільйонів сорок тисяч п`ятсот один) швейцарський франк 33 сантими; 3 832 394,52 (три мільйони вісімсот тридцять дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 52 копійки, зокрема права вимоги за договорами забезпечення укладеними на забезпечення виконання боржником Кредитного договору, а також права вимоги, отримані Стороною 2 за Договором про задоволення вимог заставодержателя, вважаються переданими (відступленими) від Сторони 2 до Сторони 1 з моменту підписання цього Договору.

За договором про задоволення вимог заставодержателя до Сторони 1 (EUROBANK ERGASIAS S.A.) переходять права вимоги Сторони 2 (АТ «Універсал Банк») зазначені у пункті 2.1. цього Договору в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Під час перевірки встановлено, що 05.07.2016 року АТ «Універсал Банк» здійснено списання грошових коштів з балансових рахунків 1613*** (довгострокові вклади (депозити) інших банків) EUROBANK ERGASIAS S.A. на загальну суму 13 650 944,24 грн. швейцарських франків та 76 384,55 доларів США (що в еквіваленті на дату такого списання складає 349 999 838,24 грн.) в погашення кредитної заборгованості фізичних осіб.

У зв`язку з цим, контролюючий орган дійшов до висновків про нарахування податку на дохід фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, нарахування утримання, та сплату до бюджету військового збору.

Крім того, в ході проведеної перевірки встановлено, що АТ «Універсал Банк» направлялися повідомлення про відкриття/закриття рахунків клієнтів в електронному вигляді до контролюючих органів у районах, а повідомлення про відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків - до контролюючих органів за основним місцем обліку Банку.

Згідно з наданою в ході перевірки інформації про відкриття/закриття рахунків, встановлено порушення строків подання, у зв`язку з чим контролюючим органом застосовано штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив протиправності наведених висновків податкового органу.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - Податковий кодекс України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 162.1. статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 податкового кодексу України Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 164.1.2. та 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім визначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України від 18.11.2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1255) визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Статтею 24 Закону №1255 визначено можливі способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Порядок позасудового стягнення на право грошової вимоги врегульовано статтею 26 Закону №1255, у якій передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.

Відтак, позивачем використано своє право на позасудовий спосіб врегулювання простроченої заборгованості та укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя. У зазначеному Договорі Сторонами визначено, що Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає належне Заставодавцю право вимоги повернення коштів (депозиту), згідно з укладеним 30.11.2007 року між Заставодавцем та Заставодержателем Договором Міжбанківського вкладу (депозиту) «Депозитна лінія».

Стаття 512 ЦК України передбачає підстави для заміни кредитора у зобов`язанні: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Стаття 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Глава 50 ЦК України «Припинення зобов`язання» наводить перелік підстав, за наявності яких зобов`язання припиняється, зокрема, належним виконанням, прощенням боргу, переданням відступного, зарахуванням зустрічних позовних вимог тощо. Ані ЦК України, ані будь-який інший законодавчий акт не містить такої підстави для припинення зобов`язання як виконання зобов`язання майновим поручителем. Навпаки, ЦК України прямо передбачає, що в результаті виконання обов`язку боржника заставодавцем відбувається заміна кредитора у зобов`язанні.

З аналізу наведених норм, а також наданих доказів вбачається, що зобов`язання Боржників за Кредитними договорами не припинилися в результаті задоволення вимог ПАТ «Універсал Банк» за рахунок предмету застави, а заміна кредитора (ПАТ «Універсал Банк») на компанію EUROBANK ERGASIAS S.A у Кредитних договорах відбулася в силу прямої вказівки закону через процедуру позасудового звернення стягнення на грошові права вимоги та не потребувала укладення будь-яких договорів про відступлення/купівлю-продаж/заміну прав тощо.

Реєстрація договору відповідно до Положення «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», затвердженого Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 року №270 (далі - Постанова №270), не вимагається, так як пунктом 1.19 Постанови № 270 передбачено, що резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір про одержання кредиту в іноземній валюті у разі відступлення первісним кредитором нерезиденту права вимоги за цим кредитом, за винятком випадку необхідності реєстрації договору до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом у частині коштів, одержаних резидентом-позичальником від уповноваженого банку - первісного кредитора. Крім того, платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом за кредитним договором (з урахування змін, у тому числі за відступлення права вимоги), здійснюються лише після його реєстрації Національним банком.

Згідно з пунктом 1.19. Постанови №270 вимога щодо обов`язкової реєстрації договору раніше фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом не застосовується до випадків відступлення права вимоги за кредитним договором між уповноваженим банком та нерезидентом. В даному випадку Постанова №270 встановлює обмеження тільки на здійснення платіжних операцій резидента-позичальника з нерезидентом за кредитним договором без реєстрації договору Національним банком.

Крім того, даний пункт Постанови № 270 передбачає обов`язковість реєстрації саме договору про відступлення права вимоги за кредитом, а укладення договору передбачає перехід права внаслідок вільного волевиявлення сторін.

Ненадання документів, що засвідчують отримане новим кредитором право вимоги до Боржників, не є підставою для недійсності (оспорюваності) переходу права вимоги до нового кредитора, враховуючи умови статті 204 ЦК України, згідно з якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - неотримання компанією EUROBANK ERGASIAS S.A документів, що засвідчують отримане нею права вимоги до Боржників не може бути підставою для недійсності (оспорюваності) переходу права вимоги до компанії EUROBANK ERGASIAS S.A.

Відповідно до підпункту 165.1.2. пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу об`єктом оподаткування резидента - фізичної особи є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Зважаючи на те, що внаслідок погашення кредитної заборгованості Боржників за рахунок майна компанії EUROBANK ERGASIAS S.A., як заставодавця, з урахуванням умов пунктів 1.5.-1.6. Договору про задоволення вимог заставодержателя та абзацу 5 статті 20 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-XI «Про заставу» (із змінами і доповненнями), пункту 1 частини третьої статті 512, статті 514 ЦК України, компанією EUROBANK ERGASIAS S.A. набуто прав нового кредитора, а у Боржників не виникло доходу у розумінні пункту 14.1.54. Податкового кодексу України, оскільки у Боржників залишились невиконані грошові зобов`язання, а отже у Банку не виникло обов`язку з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суд Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі №2а-7551/11/2670 та постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 року у справі №820/4097/17.

Відповідно, нарахування грошового зобов`язання в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню.

З тих же підстав підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, штрафу та пені.

З урахуванням лише часткового оскарження позивачем сум грошового зобов`язання за оскаржуваними повідомленнями-рішеннями та висновку суду про безпідставність нарахування грошового зобов`язання за правовідносинами Банку з компанією EUROBANK ERGASIAS S.A., сума застосованого штрафу у розмірі 25% також підлягає скасуванню, а суми застосованих штрафів у розмірі 50% та 75 % підлягають перерахуванню на 25% та 50% відповідно.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з урахуванням підпункту 168.1.1 пункту 168.1статті 168, пункту 171.2. статті 171 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 10.10.2018 року №0002204303 на загальну суму 110 987 422,72 грн., з яких за основним зобов`язанням 62 999 970,88 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 15 749 992,72 грн.; пеня 32 222 260,37 грн. та № 0002214303 на загальну суму 9 248 951,68 з яких, за податковим зобов`язанням 5 249 997,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 312 499,39 грн.; пеня 2 685 188,36 грн., підлягають частковому скасуванню.

Крім іншого, в Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 69.2 та пункту 69.4 статті 69 Податкового кодексу України в частині своєчасності повідомлення Банком про відкриття/закриття кореспондентських рахунків та здійснення видаткових операцій за рахунками платників податків до отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунків на облік в контролюючих органах.

Так, відповідно до пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов`язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Згідно з пунктом 69.4 статті 69 Податкового кодексу України датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного пунктом 69.1 цієї статті (крім банку), у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим пункту 69.3 цієї статті.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Універсал Банк» направлялись повідомлення про відкриття/закриття рахунків клієнтів в електронному вигляді до контролюючих органів у районах, а повідомлення про відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків - до контролюючих органів за основним місцем обліку Банку.

Так, 08.09.2010 року ПАТ «Універсал Банк» відкрито рахунок № НОМЕР_2 для внесків на формування Статутного капіталу запланованої до створення юридичної особи.

Відповідно до пункту 4.2. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБ України від 12.11.2003 року № 492 (в редакції, чинній на дату відкриття рахунку) (надалі -Інструкція НБУ №492), на рахунок для формування статутного капіталу зараховуються кошти засновників (учасників) для формування статутного суб`єкта господарювання - юридичної особи до його державної реєстрації як юридичної особи. Рахунок для формування статутного капіталу починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів, передбачених пунктом 3.2. цієї Інструкції (документи, що підтверджують правосуб`єктність юридичної особи), та отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 Розділу 2 «Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

Відкритий рахунок для внесків на формування Статутного капіталу запланованої до створення юридичної особи не можна вважати рахунком юридичної особи (суб`єкта господарювання) - платника податку, в розумінні податкового законодавства, оскільки на момент відкриття рахунку юридична особа ще не була створена, згідно з вимогами частини четвертої статті 87 ЦК України, відомості про неї не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та, відповідно, Банку не надано документів перелічених в пункті 3.2. Інструкції №492, у зв`язку з чим Банком не було направлено повідомлення до контролюючих органів про відкриття вказаного рахунку в порядку передбаченому Порядком подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.08.2001 року № 306, що не було порушенням вимог податкового законодавства.

Після здійснення державної реєстрації юридичної особи, для формування статутного капіталу якої було відкрито відповідний рахунок, та надання юридичною особою документів згідно з пунктом 3.2. Інструкції №492, Банком, 22.11.2017 року, виконано вимоги пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України та надіслано у встановленому порядку повідомлення контролюючим органом про набуття відповідного рахунку статусу поточного рахунку юридичної особи - платника податку.

При закритті рахунків АТ «Універсал Банк» у встановлені законодавством строки направлено повідомлення контролюючим органам про закриття рахунків, що спростовується наявними в матеріалах справи повідомлення.

При закритті рахунків клієнтів АТ «Універсал Банк», у встановлені податковим законодавством строки, останнім надіслано повідомлення контролюючим органам про закриття рахунків, проте, вказані повідомлення про закриття рахунків не враховано контролюючими органами, внаслідок чого до Банку звертались клієнти, рахунки яких були закриті, з проханням здійснити Банком повторне направлення контролюючим органам повідомлень про закриття рахунків.

З метою задоволення прохання клієнтів, Банком направлено повідомлення про закриття рахунків повторно, підтвердженням чого є електронні повідомлення - відповіді щодо взяття на облік закриття/відкриття рахунків та таблиця з відображенням часу здійснення операцій та дати повідомлення контролюючого органу.

Відтак, податковим органом не доведено допущення позивачем порушень вимог пункту 69.2 та пункту 69.4 статті 69 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.11.2019.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький