УХВАЛА

11 листопада 2019 року

Київ

справа №480/1434/19

адміністративне провадження №К/9901/30167/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 18.02.2019 №UА805180/2019/000025/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.02.2019 №UА805180/2019/00064.

Сумська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норма матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із встановлених у справі обставин щодо надання позивачем Митниці на підтвердження задекларованої за основним методом на рівні 5200,00 євро митної вартості імпортованого автомобіля марки «Орel» модель «INSIGNIA» 2014 року виготовлення, документів згідно з переліком, передбаченим частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: рахунку фактуру; квитанції про оплату вартості автомобіля, акта про проведення огляду, тимчасового технічного паспорта, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії митних декларацій країни відправлення.

Обґрунтовуючи визначення митної вартості автомобіля на рівні 9100,00 євро за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 Митного кодексу України), Митниця як на підставу коригування митної вартості, послалася на спрацювання профілю ризику 105-2 (митна вартість товару нижче митної вартості ідентичних товарів).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Митниця не довела наявність підстав для коригування митної вартості, оскільки надані позивачем документи, що підтверджують митну вартість, не містили суперечностей чи явних ознак підробки, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів при митному оформленні, а одне лише спрацювання автоматичної системи аналізу та управління ризиками не може бути підставою для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товару.

Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права до подібних правовідносин, висловленій в постанові від 19.02.2019 по адміністративній справі №805/2713/16-а.

З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.А. Васильєва

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду