Судове рішення #82823508

   ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


02 вересня 2011 р.                                                                                    № 2а-4572/11/1370  


Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.


за участю:

представника позивача –Алєкєєнко А.А.

представника відповідача –Дорош А.Б.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця Цоби Руслана ОСОБА_1 до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -


ВСТАНОВИВ:

Фізична особа –підприємець Цоба ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 08 квітня 2011 року № 0000431721/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 69933,75 грн. , в тому числі за основним платежем 55947,00 грн. і 13986,75 грн. –штрафних санкцій В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та незаконність висновків податкового органу про завищення підприємством податкового кредиту за період 01.01.2008 р. по 31.12.2010 року на суму на загальну суму 55947,00 грн. у зв`язку з нікчемністю правочинів укладених ФОП ОСОБА_3 з ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас». Дійсність господарських операцій з ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас» підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Придбання товару, підтверджене належно оформленими податковими накладними, давало підприємству підставу включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного зменшення податкових зобов’ язань звітного періоду.  Оскільки договори, укладені фізичною особою - підприємцем з ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас», судовим рішенням недійсними не визнавались та відсутні судові рішення про фіктивність вказаних юридичних осіб –контрагентів позивача, висновок податкового органу щодо фіктивності  угод є безпідставним.

Представник позивача Алексеєнко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Дорош А.О. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Сихівському районі м. Львова плановою виїзною документальною перевіркою фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 , результати якої оформлені актом №499/17-2/2741915493 від 28 березня 2011 року р. встановлено неправомірність включення підприємством до складу податкового кредиту ПДВ за перевірений період на загальну суму 55947,00 грн. згідно податкових накладних, виписаних ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас`на вартість товаро - матеріальних цінностей та наданих послуг, витрати по яких здійснено без фактичного виконання таких робіт та передачі товарів вказаними контрагентами, що не підтверджує зв`язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю ФОП ОСОБА_3 Позивачем перераховувались кошти без реального настання правових наслідків, з метою несплати податків. Таким чином, господарські зобов`язання між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас`вчинено з метою приховання (ухилення) від сплати податків, отже є таким, що завідомо суперечить інтересам держави.  Вважає податкове повідомлення –рішення від 08 квітня 2011 року № 0000431721/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 69933,75 грн. , в тому числі за основним платежем 55947,00 грн. і 13986,75 грн. –штрафних санкцій законним і обгрунтованим. Просила в задоволенні позову відмовити.   

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач –ФОП Цоба Р ОСОБА_4 Р. як суб`єкт підприємницької діяльності  юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради , свідоцтво про державну реєстрацію від 26.04.2010 року № В03 977721.  

ФОП ОСОБА_3 є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Сихівському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 372657 від 13.12.2010 року.   

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. Результати перевірки оформлені актом №499/17-2/2741915493 від 28 березня 2011 року р. Як вбачається з акту №499/17-2/2741915493, податковим органом встановлено, зокрема, порушення ФОП Цобою Р.Р.»:

- пп. 7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит, відповідно занижено чисту суму податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 55947,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення –рішення від 08 квітня 2011 року № 0000431721, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 69933,75 грн., у тому числі за основним платежем –55947,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –13986,75 грн. грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту  витрат по оплаті  позивачем товарів та виконаних робіт (наданих послуг), витрати по яких здійснено без фактичного виконання таких робіт (послуг) та придбання товарів у ПП «Галпостач`на загальну суму –71586 грн., ПП ТК «Бізнесхолдинг`на загальну суму 102514,80 грн. та у ТзОВ «Іртас»- на загальну суму 161580 грн., у зв`язку з нікчемністю правочинів між ФОП Цобою та ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас», що не підтверджує зв`язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що ПП «Галпостач`здійснювало поставку ФОП ОСОБА_3 . товаро –матеріальних цінностей (запчастин), відповідно до накладних №РН 00012609 від 26.09.2008 р. на загальну суму 39000,00 грн. в т.ч. ПДВ –6500,00 грн. №РН 00011410 від 14.10.2008 р. на загальну суму 21000,00 грн. в т.ч. ПДВ –3500,00 грн. №РН 00012312 від 23.12.2008 р. на загальну суму 11586,00 грн. в т.ч. ПДВ –1931,00 грн.. Також, при здійсненні вказаних господарських операцій ПП «Галпостач`були виписані відповідні податкові накладні: № 126029 від 26.09.2008 року на суму 32500,00 грн. ( в т.ч ПДВ 6500,00 грн.), № 00011410 від 14.10.2008 року на суму 21000,00 (в т.ч ПДВ –3500 грн.), № 00012312 від 23.12.2008 року на суму 11586,00 (В т.ч. ПДВ –1931,00 грн.).

Судом встановлено, ПП ТК «Бізнесхолдинг`здійснювало поставку ФОП ОСОБА_3 товаро –матеріальних цінностей згідно накладних №0224 від 05.05.2009 р. назагальну суму 42000,00 грн. в т.ч. ПДВ –7000,00 грн. №0387 від 09.06.2009 р. назагальну суму 6424,80 грн. в т.ч. ПДВ –1070,80 грн.

№0441 від 30.06.2009 р. назагальну суму 6000,00 грн. в т.ч. ПДВ –1000,00 грн. №1120 від 03.08.2009 р. назагальну суму 12000,00 грн. в т.ч. ПДВ –2000,00 грн. №1240 від 07.07.2009 р. назагальну суму 6690,00 грн. в т.ч. ПДВ –1115,00 грн. №1397 від 02.09.2009 р. назагальну суму 19200,00 грн. в т.ч. ПДВ –3200,00 грн. №1846 від 06.10.2009 р. назагальну суму 10200,00 грн. в т.ч. ПДВ –1700,00 грн. та відповідних податкових накладних № 0224 від 05.05.2009 року на суму 42000,00 грн. ( в т.ч ПДВ –7000,00 грн.), № 0384 від 09.06.2009 року на суму 6424,80 грн. (в т.ч ПДВ –1071 грн.), № 0439 від 30.06.2009 року на суму 6000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ –1000,00 грн.), № 0756 від 07.07.2009 року на суму 6690,00 грн. (в т.ч ПДВ –1115,00 грн.), № 1160 від 03.08.2009 року на суму 12000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ –2000 грн.), № 1482 від 02.09.2009 року на суму 19200,00 грн. (в т.ч ПДВ –3200 грн.), № 2052 від 06.10.2009 року на суму 10200,00 в т.ч ПДВ –1700,00 грн.)

Також судом встановлено, що господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_3 . та ТзОВ «Іртас`з приводу продажу останнім товаро - матеріальних цінностей та надання послуг оформленні накладними №0029 від 19.03.2010 р. на загальну суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ –3000,00 грн. №0108 від 12.04.2010 р. на загальну суму 25800,00 грн. в т.ч. ПДВ –4300,00 грн. №0195 від 17.05.2010 р. на загальну суму 36000,00 грн. в т.ч. ПДВ – 6000,00 грн. №0254 від 10.06.2010 р. на загальну суму 566,70 грн. в т.ч. ПДВ –94,45 грн. №0374 від 16.07.2010 р. на загальну суму 9135,00 грн. в т.ч. ПДВ –1522,50 грн. №0651 від 12.08.2010 р. на загальну суму 24600,00 грн. в т.ч. ПДВ –4100,00 грн. №0710 від 30.09.2010 р. на загальну суму 16080,00 грн. в т.ч. ПДВ –2680,00 грн. Акт виконаних робіт №01/06 від 01.06.2010 р. на загальну суму 18333,30 грн. в т.ч. ПДВ –3055,55 грн. Акт виконаних робіт №01/07 від 01.07.2010 р. на загальну суму 13065,00 грн. в т.ч. ПДВ –2177,50 грн. та відповідними податковими накладними № 0113 від 19.03.2010 року на суму 18000,00 грн. (в т.ч ПДВ –3000,00 грн.), № 0377 від 12.04.2010 року № 25800,00 грн., (в т.ч ПДВ –4300,00 грн.), № 0876 від 17.05.2010 року на суму 36000,00 грн. (в т.ч ПДВ –6000,00 грн.), № 1097 від 10.06.2010 року на суму 566,70 грн. ( в т.ч ПДВ –94,45 грн.), № 1098 від 30.09.2010 року на суму 18333,30 грн. ( в т.ч. ПДВ –3055,55 грн.), № 1719 від 16.07.2010 року на суму 9135,00 грн. ( в.т.ч ПДВ –1522,50 грн.), № 1728 від 30.07.2010 року на суму 13065,00 грн. (в т.ч ПДВ –2177,50 грн.), №0001 від 12.08.2010 року на суму 24600,00 грн. ( в т.ч. ПДВ –4100,00 грн.), № 0710 від 30.09.2010 року № 16080,00 грн. (в.т.ч. ПДВ –2680,00 грн.) та актів виконаних робіт № 01/06 від 01.06.2010 року на суму 18333,30 грн. (в т.ч –ПДВ –3055,55 грн.), № 01/07 від 01.07.2010 року на суму 13065,0 ( в т.ч. ПДВ –2177,50 грн.)

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас». На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об`єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон № 168/97-ВР). Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР. Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг. Датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3  статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6  пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:   

або дата  списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;   

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).       

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених  пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов`язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагенти позивача   – ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас`мали право на виписку  податкових  накладних, оскільки на момент видачі таких були зареєстровані платниками ПДВ.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д`пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Не виконання контрагентом свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами даної справи, спростовують висновок податкового органу про відсутність зв`язку понесених витрат по господарських операціях позивача з ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас`із господарською діяльністю ФОП « ОСОБА_3 .

Доводи відповідача щодо фактичного нездійснення згаданих господарських операцій між  ПП «Галпостач», ПП ТК «Бізнесхолдинг», ТзОВ «Іртас`не заслуговують на увагу та повністю спростовані в ході розгляду справи. Так, ДПІ У Сихівському районі м. Львова вказує на те, що ПП «Галпостач`не могла проводити реальних господарських операцій оскільки в податкового органу відсутні бухгалтерські документи, що свідчать про здійснення таких операцій і такі документи були відсутні в матеріалах кримінальної справи №1918, що розслідується слідчим відділом прокуратури Львівської області; є лист ОСОБА_5 , що обіймала посаду директора ПП «Гал –постач», в якому вказується про те, що керівником даного суб`єкта господарської діялності вона була за винагороду і документи підписувала за винагороду; відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в ході проведення дослідження ПП «Галпостач», встановлено, що дане підприємство укладало цивільно –правові відносини (мається на-увазі напевно цивільно –правові договори) з контрагентами, які не виконували свої податкові зобов`язання, зокрема не декларували суми ПДВ. Однак, відсутність бухгалтерських документів контрагента позивача –ПП «Галпостач`у жодний спосіб не може підтверджувати чи спростовувати факт проведення господарських операцій. Оцінивши копію листа ОСОБА_5 , що подана представником відповідача суд вважає її неналежним та недопустим доказом. Так, відповідачем не повідомлено походження вказаного документа. Крім того, зміст вказаного листа не заперечує проведення ПП «Галпостач`реальних господарських операцій, в тому числі й у період перебування на посаді директора ОСОБА_5 . Також позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що ПП «Галпостач» у своїй діяльності вступало у господарські відносини з підприємствами, які не виконувала податкових зобов`язань і не вказано як встановлення цього факту може підтвердити або спростувати фактичне здійснення господарських відносин між ПП «Галпостач`та ФОП Цобою Р ОСОБА_4 Р., оскільки невиконання особою податкових зобов`язань, що виникають в результаті укладення господарських угод не є підставою для висновку про фактичне невиконання таких угод. Вказані висновки стосуються й аналогічних доводів представника ДПІ у Сихівському районі м. Львова щодо фактичного нездійснення господарських операцій між ПП ТК «Бізнесхолдинг`та позивачем. Основним доводом щодо фактичного непроведення господарських між підприємцем і ТзОВ «Іртас`є посилання на лист СВ ПМ ДПА у Львівській області № 3977/09-1 від 27.05.2011 року. Однак на момент проведення перевірки та складання акту – 28.03.2011 року, інформація викладена в даному листі не могла бути відома податковому органу, як наслідок вказана інформація не може використовуватись відповідачем для обгрунтування законності винесення оскаржуваного рішення.   Крім того, посилання на факт вчинення певними особами злочину передбаченого ст. 205 КК України (Фіктивне підприємництво) можливе виключно після набуття законної сили відповідними вироком суду. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. А відповідно до ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків,  коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 08 квітня 2011 року № 0000431721.   

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення –рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова 08 квітня 2011 року № 0000431721, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 69933,75 грн. , в тому числі за основним платежем 55947,00 грн. і 13986,75 грн. – штрафних санкцій, суд прийшов до переконання, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року і з порушенням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,–


ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова №0000431721 від 08.04.2011 р.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.


         Суддя                                                                                          Брильовський Р.М.


повний текст постанови виготовлено 02.09.2011 р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація