Справа № 2-15/10

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року             Бериславський районний суд Херсонської області

                    в складі:    головуючого  -     судді Сіянка В. М.

                            за участю:

                                                                секретаря                                Третьякової Т. М.

                    прокурора                   Ващенко О. Д.

представників:      ОСОБА_1, ОСОБА_2,

 ОСОБА_3, ОСОБА_4  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області, сільського житлово-комунального підприємства «Урожайне» про визнання правочину удаваним, визнання дійсним правочину, визнання права власності на майно та витребування майна із чужого незаконного володіння; третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог: відділення ДАІ у Бериславському районі УДАІ при УМВС України в Херсонській області, приватний нотаріус ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання недійсним договору доручення, укладеного між ним та ОСОБА_6 та видану на підставі договору доручення довіреність від 23.05.2008 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, застосувати до правовідносин, що склалися між сторонами правила глави 54 ЦК України, визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001, укладений між ним та ОСОБА_6, визнати за ним право власності на зазначений автомобіль та зобов’язати Урожайненську сільську раду Бериславського району повернути йому зазначений автомобіль, посилаючись на те, що в жовтні 2007 року він придбав у відповідача ОСОБА_6 зазначений вище автомобіль за 7000 доларів США. У зв’язку з відсутністю коштів для належного оформлення зазначеного автомобіля за домовленістю з відповідачем ОСОБА_6, останній видав на його ім’я генеральну довіреність на зазначений автомобіль та фактично передав автомобіль йому автомобіль та документи на нього. Також наявність правовідносин купівлі-продажу між сторонами підтверджує наявність письмової розписки від 12.07.2009 року, в якій відповідач ОСОБА_6 письмово підтвердив факт отримання від нього грошей за вказаний вище автомобіль у повному обсязі. Таким чином правочин доручення, відповідно до ст. 235 ЦК України є удаваним, оскільки насправді сторони між собою уклали правочин купівлі-продажу автомобіля, а відносини сторін повинні регулюватися правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили, тобто главою 54 ЦК України. На зазначених вище підставах, з посиланням на ст. ст. 344, 388, 655 ЦК України просив суд визнати за ним право власності на зазначений автомобіль. Отриманим від відповідача ОСОБА_6 автомобілем він користувався до 13.07.2009 року, допоки до нього додому не з’явився співробітник відділення ДАІ у Бериславському районі та вилучив зазначений вище автомобіль, пославшись на те, що згідно документів автомобіль належить Урожайненській сільській раді, яка на момент звернення з позовом протиправно утримує в себе належний йому автомобіль. Відповідно до ст. 386 ЦК України просив суд зобов’язати Урожайненську сільську раду Бериславського району повернути йому зазначений автомобіль.  

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні, з підстав, викладених  у позові, з урахуванням уточнень позовних вимог, поданих позивачем у судовому засіданні, які полягають у тому, що позивач просив визнати удаваним договір доручення між ним та відповідачем ОСОБА_6 та видану на його підставі довіреність від 21.07.2008 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстровану в реєстрі за № 1645, видану ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_5. В решті позовні вимоги та їх обґрунтування залишилися незмінними.  

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_2 позов визнали, не заперечували проти його задоволення. Відповідач пояснив, що дійсно у жовтні 2007 року він продав позивачу за 7000 доларів США належний йому на праві власності автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001 та на прохання позивача видав йому генеральну довіреність на зазначений автомобіль, оскільки у позивача на той час не було коштів на переоформлення автомобіля у свою власність. Яким чином на рамі автомобіля, який був вилучений у позивача, виявився не той номер шасі, який зазначений у реєстраційних документах на автомобіль, він пояснити не може, оскільки на момент передачі автомобіля позивач не висловлював йому жодних претензій з цього приводу, пройшло вже більше року як автомобіль вибув з його користування і з моменту передачі автомобіля всі ризики щодо нього несе саме позивач.  

У судовому засіданні представник відповідача (Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області) ОСОБА_4 та представник сільського житлово-комунального підприємства «Урожайне» ОСОБА_3 позов не визнали, пояснили, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу сільська рада є власником автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер 10730ХО, 1992 року випуску, зеленого кольору, номер шасі 3269438, зареєстрованого у Новокаховському МРЕВ ДАІ 08.08.2002 року. 29.09.2003 року зазначений автомобіль був переданий на баланс сільському житлово-комунальному підприємству «Урожайне», яке 06.07.2004 року передало даний автомобіль в оренду приватному підприємцю ОСОБА_6 строком на три роки. Після спливу строку оренди ОСОБА_6 взятий в оренду автомобіль не повернув, у зв’язку з чим начальник СЖКП «Урожайне» ОСОБА_3 звертався до Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області із відповідною заявою. Після звернення до міліції відповідач ОСОБА_6 погодився повернути зазначений вище автомобіль, але начальник СЖКП «Урожайне» ОСОБА_3 відмовився отримувати автомобіль, оскільки автомобіль, запропонований йому до повернення ОСОБА_6 не був тим автомобілем, який був зданий ОСОБА_6 в оренду, а був іншим автомобілем, рік випуску якого, форма та колір кабіни, рама не відповідали тому автомобілю, який був зданий в оренду ОСОБА_6 ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 державні номерні знаки на автомобіль та дублюючу табличку з номером шасі, а сам автомобіль залишився у ОСОБА_6 Під час проведення дослідчої перевірки заяв начальника СЖКП «Урожайне» працівниками ДАІ було виявлено та вилучено у позивача та передано їм належний сільській раді автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, номер шасі якого відповідач номеру шасі їхнього автомобіля, за виключенням останньої цифри (замість 8 останньою цифрою номера шасі на автомобілі, вилученого у позивача була цифра 6). Таким чином вони вважають, що відповідач ОСОБА_6 фактично продав позивачу належний їм автокран, але прикріпив на нього дублюючу табличку номера шасі зі свого автокрану (який знаходився на момент продажу в значно гіршому технічному стані аніж їхній автокран), передавши позивачу документи на свій автомобіль, ввівши тим самим позивача умисно в оману.

Прокурор Ващенко О. Д., яка в судовому засіданні представляла інтереси органу місцевого самоврядування (Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області), просила відмовити у задоволенні позову.        

Третя особа (приватний нотаріус ОСОБА_9 Г.) у судове засідання не з’явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи (відділення ДАІ у Бериславському районі УДАІ при УМВС України в Херсонській області) у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.  

Суд вважає за можливе, з урахуванням відсутності заперечень в учасників, розглянути справу у відсутність представників третіх осіб, відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого МВ ДАІ м. Н.Каховка Херсонської області 26.10.2007 року, відповідач ОСОБА_6 є власником автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001 (а. с. 10).

У жовтні 2007 року, після реєстрації автомобіля за ОСОБА_6, між останнім та позивачем було досягнуто домовленості про купівлю-продаж зазначеного вище автомобіля, на виконання якої позивач сплатив відповідачу погоджену між ними суму вартості автомобіля в розмірі 7000 доларів США, що було визнано відповідачем ОСОБА_6 у судовому засіданні та не потребує доказування відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України.  

У зв’язку з відсутністю у позивача коштів на переоформлення придбаного у відповідача ОСОБА_6 автомобіля, на прохання позивача, ОСОБА_6 видав позивачу довіреність від 21.07.2008 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстровану в реєстрі за № 1645, відповідно до якої позивачу надавалися всі права на даний автомобіль, які є у власника автомобіля строком на три роки (а. с. 44).    

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для прихованні іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.  

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 було укладено удаваний правочин доручення з метою приховати правочин купівлі-продажу автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001, який насправді був вчинений сторонами та виконані всі його істотні умови (сплачені відповідачу кошти, переданий позивачу автомобіль, документи на нього та ключі).

Отже позовні вимоги в частині визнання удаваним договору доручення, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 та видану на його підставі довіреність від 21.07.2008 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстровану в реєстрі за № 1645 та застосування до правовідносин, що склалися між сторонами правила глави 54 ЦК України підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001, укладений між позивачем та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, як такі, що не передбачені чинним законодавством, оскільки норми ст. 235 ЦК України не передбачають визнання дійсним правочину, які сторони насправді вчинили між собою, а передбачають застосування до відносин сторін правил щодо правочину, який сторони насправді вчинили.  

 За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.      

Таким чином з моменту передання відповідачем ОСОБА_6 позивачу автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001, яким суд вважає дату видачі позивачу довіреності на право розпорядження автомобілем, позивач є власником зазначеного автомобіля, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.    

Разом з тим, вимоги позивача про зобов’язання Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області повернути йому автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001 задоволенню не підлягають через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки згідно висновку судової трасологічної експертизи № 1836 від 04.12.2009 року Урожайненська сільська рада Бериславського району Херсонської області утримує автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, який не належить ОСОБА_5, оскільки на рамі даного автомобіля заводом-виготовлювачем вибито номер шасі 3269436, який не зазнавав змін та є первісним. Кабіна автомобіля окрашена у синій колір, хоча первісним кольором кабіни автомобіля є зелений (а. с. 67-68).    

Відповідно до ст. 387 ЦК України лише власник майна має право витребувати його із чужого незаконного володіння.

Оскільки позивач не є власником автомобіля марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, номер шасі 3269436, який утримується Урожайненською сільською радою Бериславського району Херсонської області, він не має права витребувати автомобіль із чужого незаконного володіння, а позовні вимоги про зобов’язання Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області повернути йому автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001 задоволенню не підлягають, оскільки сільська рада не утримує належний позивачу автомобіль.  

Інших доказів на підтвердження своїх вимог чи заперечень сторонами не надано, про що вони написали відповідну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,16, 235, 334, 655, 658, 387 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області, сільського житлово-комунального підприємства «Урожайне» про визнання правочину удаваним, визнання дійсним правочину, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати удаваним договір доручення та видану на його підставі довіреність від 21.07.2008 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстровану в реєстрі за № 1645, видану ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_5 та застосувати до правовідносин сторін правила, які регулюють відносини купівлі-продажу.

    Визнати за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки ЗІЛ 431412, модель КС2561К вантажний автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, номер шасі 2702001.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 171 (сто сімдесят одну) гривню.  

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, встановленого ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                                                  В. М. Сіянко