Справа № 2-771/10

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2010 року         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі     головуючого                           Грицака Р.М.                                        

    за участю секретаря                 Семяоніді В.А.                                                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій неправомірними та виконання умов договору, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - банк) про визнання дій неправомірними та виконання умов договору. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що між ними 15 вересня 2006 року укладено договір № 0770/013134-РR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD, згідно якого банк відкрив позивачу рахунок в доларах США та зобов’язався надавати кошти окремими частинами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості не більше 8000 євро зі сплатою 13 процентів річних. Крім того, 24.09.2006 року була укладена додаткова угода № 1 та 28.02.2007 року ще одна додаткова угода до договору від 15.09.2006 року, згідно яких процентна ставка не змінювалась. Однак, банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку до 22 процентів річних, хоча жодного повідомлення від банку вона не отримувала. Він не згоден із вимогами банку та вважає, що підняття процентної ставки суперечить чинному законодавству та змісту самого договору. Також вважає, що третейське застереження щодо розгляду спірних питань в Третейському суді, що міститься в даному договорі обмежує його право на звернення за захистом порушених прав до суду, а тому суперечить вимогам  ст. 3 ЦК України. У зв’язку із цим просить визнати пункт 6.3 додаткових угод  незаконним та визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення процентної ставки за договором, а також зобов'язати відповідача знизити відсоткову ставку до домовленого у договорі рівня, зарахувавши отриману відповідачем різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості  за основною сумою кредиту.  

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позову заперечив, подавши суду письмові заперечення.              

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає до  часткового задоволення виходячи із наступних обставин.

15 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір № 0770/013134-РR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD, згідно якого банк відкрив позивачу рахунок в євро та зобов’язався надавати кошти окремими частинами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості не більше 8000 євро зі сплатою 13 процентів річних. Крім того, 24.09.2006 року була укладена додаткова угода № 1 та 28.02.2007 року ще одна додаткова угода № 1 до договору від 15.09.2006 року.

Згідно п.3.7.2 додаткових угод № 1, у разі зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення, він зобов’язаний повідомити про це держателя не пізніше, ніж 1 календарний місяць до дати впровадження нового розміру процентної ставки шляхом розміщення такої інформації у виписках, які надаються держателю в порядку, встановленому п. 3.11 цього договору.          

Пункт 3.11 додаткових угод № 1 передбачає, що в передостанній робочий день кожного місяця банк формує виписки, де зазначається наступна інформація: рух коштів на рахунку з моменту формування попередньої виписки, відомості щодо зміни тарифів, зміни розмірів процентної ставки, що нараховується на залишки коштів на рахунку, процентної ставки за користування кредитом /овердрафтом/ простроченим кредитом (у разі ініціювання банком відповідних змін) правил користування платіжними картками та зміну розміру кредитної лінії.

Пунктом 3.11 передбачається, що у випадку, якщо держатель не погодиться з новим розміром процентної ставки за користування кредитом/овердрафтом/простроченим кредитом, про який він був повідомлений у порядку, встановленому п. 3.7.2 договору, він зобов’язаний не пізніше, ніж через 21 календарний день з дня повідомлення його про відповідні зміни у порядку, встановленому положеннями цього договору, повідомивши про це банк шляхом надання письмової заяви.              

Як вбачається з листа Тернопільського відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» від 12.10.2009 року № 52.2-28/96, процентна ставка за період користування кредитом піднімалась двічі: з 20.10.2008 року – 0,1% річних до 15 числа наступного місяця, далі – 16% річних;  з 11.04.2009 року – 0,1 %  річних до 15 числа наступного місяця, далі – 22% річних.              

Однак, позивач вказує, що його не було повідомлено банком про зміну розміру процентної ставки та не було надано виписки.

Представник відповідача на заперечення вимог позивача вказує, що відповідно до п.3.13.3 договору, держатель отримує виписки способом, зазначеним в заяві на відкриття  рахунку. Крім того, сторони домовились, що невжиття держателем заходів для отримання виписки не звільняє його від обов’язку невиконання зобов’язань за цим договором. Тому згідно п.13 додатку № 2 до договору, на запит держателя банк інформує останнього про залишок коштів на його рахунку і здійсненні із використанням картки операцій шляхом формування щомісячних виписок за рахунком. Якщо протягом 15 днів із моменту формування банком виписки держатель на ставив по ній ніяких претензій у письмовому вигляді, це вважається підтвердженням правильності зазначеної у виписці інформації. Це положення діє і у випадку, якщо держатель не отримав виписку.            

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, між сторонами не було досягнуто домовленості про підвищення відсоткової ставки по кредитному договору у письмовій формі, тому твердження представника відповідача, що неотримання позивачем виписки інформації не є підставою  вважати, що позивач не погодився на підвищення процентної ставки, суд не бере до уваги, оскільки отримання виписки не є обов’язком позивача.

Так в п. 4.2.1. вказаного договору зазначено, що Держатель має право отримувати Виписки, що відображають рух коштів за Рахунком у строки, визначені цим договором, а також у випадку виникнення спірних питань, тобто дані домовленості не носять зобов’язального характеру.

Також, відповідно до п. 4.3.2 вказаного договору банк зобов’язаний інформувати Держателя про стан рахунку, можливі зміни тарифів, розмірів процентних ставок та Правил користування Картки шляхом надання щомісячних виписок.

Однак в судовому засіданні представником відповідача не представлено доказів про повідомлення позивача щодо зміни розміру процентної ставки.

Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України (яка діє з 01.01.2009 року),  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.  

 Наведене свідчить про те, що підвищення відповідачем в односторонньому порядку розміру процентів за кредитним договором є порушенням умов цього кредитного договору та норм цивільного законодавства.

Крім того, заперечення представника відповідача стосовно того, що на укладений між сторонами договір не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» спростовується положеннями даного закону, оскільки статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав. Споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності.

Також, згідно п.п.2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», .....до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать ті, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, ОСОБА_1, уклавши з банком договір від 15 вересня 2009 року №0770/013134-РR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD стала споживачем послуг даного банку, тому на дані правовідносини поширюється дія вищевказаного Закону України.

 При цьому неможливо погодитися з запереченнями представника відповідача про наявність підстав для залишення заявленого позову без розгляду у зв’язку з зазначенням у кредитному договорі третейського застереження про розгляд всіх спорів третейськими суддями Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до поіменного їх списку у зв’язку з тим, що на час подачі цього позову у ст.12 Закону України «Про третейські суди» були внесені 31.03.2009 року зміни проте, що третейська угода має містити відомості про предмет спору з залишенням змісту ч.7 цієї статті про те, що у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Тобто третейське застереження в кредитному договорі у зв’язку з не визначенням у ньому предмету спору за новим змістом акту цивільного законодавства, який діє з моменту набрання ним чинності у відповідності до ст.5 ЦК України є недійсним.

Крім того за змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка має  у відповідності до ст. 8 ЦПК України вищу юридичну силу порівняно до закону України, кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом встановленим законом (за нормами ЦПК України), а не за домовленістю сторін.    

Відповідно до ст.125 Конституції України Третейський суд не входить в систему судів загальної юрисдикції.

Ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Ст.16 Цивільного кодексу України, передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1 Закону України «Про судоустрій України» закріплено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Стаття 5 Закону України «Про судоустрій України» визначає, що правосудця в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ст.6 Закону України «Про судоустрій України», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Згідно ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Аналізуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем - акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» прав позивача ОСОБА_1, а саме третейське застереження, яке передбачене в додаткових угодах № 1 до договору від 15.09.2006 року № 0770/013134-РR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD за своєю суттю є таким, що обмежує право позивача на звернення за захистом порушених прав до суду.

Поряд з тим, вимоги позивача про визнання недійсним п.6.3 договору від 15.09.2006 року № 0770/013132-РR  є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки вказані умови договору  були змінені укладенням додаткових угод.  

На думку суду, мотиви, наведені банком щодо підвищення процентної ставки по договорах, а саме підвищення облікової ставки Національного Банку України (постанова НБУ від 21 квітня 2008 року №107), зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України, рішення Управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ “Укрсоцбанк” від 21 квітня 2008 року, є безпідставними та такими, що не можуть привести до зміни кредитної політики банку, не є подією, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора, чи рішеннями що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а тому суд вважає, що банком неправомірно в односторонньому порядку було підвищено процентну ставку по договору.  

Виходячи із наведеного, порушені права позивача підлягають захисту, а позов до часткового задоволення шляхом визнання пункту 6.3 додаткових угод № 1 до договору незаконним, визнання неправомірними дії відповідача щодо підвищення процентної ставки за договором  від 15.09.2006 року № 0770/013134-РR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD з 13 процентів річних до 16 процентів та до 22 процентів річних, зобов'язати відповідача знизити відсоткову ставку до домовленого у договорі рівня та провести перерахунок за договором, зарахувавши отриману відповідачем різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.  Крім того з відповідача слід стягнути н користь позивача понесені ним судові витрати в сумі  37 грн. 00 коп. та  в дохід держав судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп., відмовивши в задоволенні решт позовних вимог.  

Керуючись cт.55 Конституції України, ст.ст.15, 525, 526, 527, 530, 651, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 10, 60, 88, 110, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1, 5, 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст.5, 6 Закону України «Про третейські суди», ст.ст.4, п.3 ст.5, 11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати п. 6.3 додаткової угоди № 1 до договору від 15.09.2006 року № 0770/013132-РR про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD незаконним.

Визнати неправомірними дії АКБ СР «Укрсоцбанк» щодо підвищення процентної ставки з 13 процентів річних до 16 процентів та до 22 процентів річних.

Зобов’язати АКБ СР «Укрсоцбанк» провести перерахунок платежів згідно договору № 0770/013134-РR від 15.09.2006 року та згідно процентної ставки 13 процентів річних з часу підняття процентної ставки, зарахувавши отримані переплачені кошти в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.    

 Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку  «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. судових витрат.  

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в дохід держави 08 грн. 50 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий      підпис        Р.М. Грицак