Справа №2-1134/10

                                                                  РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи  Другої тернопільської державної нотаріальної контори,  ТзОВ « Міське бюро технічної інвентаризації», Гаражного кооперативу «Темп» про визнання права власності на спадкове майно, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , надалі позивач, звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи  Другої тернопільської державної нотаріальної контори,  ТзОВ « Міське бюро технічної інвентаризації», Гаражного кооперативу «Темп» про визнання права власності на  гараж АДРЕСА_1, вартістю 16368 грн., ? частина якого належить їй, як дружині, у майні спільної сумісної власності подружжя, ? частина якого належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що спадкове майно становить спільну сумісну власність подружжя, на яке в установленому порядку не було виготовленні правовстановлювальні документи. Після смерті спадкодавця – ОСОБА_3 позивач є спадкоємцем першої черги по закону, інший спадкоємець відмовився у прийнятті спадщини. Однак, через відсутність правовстановлювальних документів державний нотаріус не вправі видати свідоцтво про право власності на спадкове майно.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про визнання позову та про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи – ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Представники  Другої тернопільської державної нотаріальної контори та  Гаражного кооперативу «Темп» у судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

06 липня 1968 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3  зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 421, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 виданого 06.07.1968р. ЗАГС м. Тернополя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3  помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №173.

Згідно технічного паспорта на гараж АДРЕСА_1, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_3 належала ціла частка власності гаражу АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 .

Як вбачається із довідки Гаражного кооперативу «Темп» № 2 від 12.02.2010 року заборгованості по сплаті членських внесків за гараж АДРЕСА_1 не має .

Постановою від 27.11.2009р.  Другої тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_1 після смерті  ОСОБА_3 із-за відсутності правовстановлюючих документів на ім'я померлого ОСОБА_3.

Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме копією будинкової книги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_3 проживали із спадкоємцем та були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2. Інших доказів, які б підтверджували протилежне матеріали справи не містять.

У відповідності до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, то відповідна заява ОСОБА_2 про відмову від частки у спадщині повинна була бути подана протягом шести місяців від дня смерті до нотаріальної контори, що зроблено не було.

Тобто, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини він може одержати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, подавши відповідну заяву.

Тому, суд згідно ст. 174 ЦПК України відмовляє відповідачу в прийнятті заяви про визнання позову від 19.11.2009р. і відмому від прийняття спадщини, яка адресована Тернопільському міськрайонному суду, оскільки її подача суперечить закону.

За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_2 протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не заявила про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, то вона вважається такою, що прийняла спадщину. Таким чином, ОСОБА_1, як дружина та ОСОБА_2, як дочка являються спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3.

У даному випадку, особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві, а спадкоємець, який не прийняв спадщину в установленому законом порядку і який вважає, що має на це відповідні права не позбавлений можливості звернутися до суду в поряду ч. 3 ст. 1272 ЦК України для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності подружжя. Частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Як вбачається із матеріалів справи шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений 06.07.1968р., виготовлений технічний паспорт на гараж №225, згіднго довідки, виданої гаражним кооперативом «Темп» від 12.02.2010р. №2 про відсутність заборгованості по сплаті членських внесків за гараж №255, суд константує про будівництво гаражу під час перебування у шлюбі, а відтак, і належність даного гаражу до об’єкту спільної сумісної власності. Інших доказів в підтвердження протилежного сторонами не подано і судом не здобуто.

Згідно ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ?   частину гаража АДРЕСА_1 як майно, набуте подружжям під час шлюбу на праві спільної сумісної власності подружжя в порядку спадкування за законом та ?   частину гаража АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Згідно ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-техічне забезпечення не відшкодовуються, оскільки відповідачем та третіми особами не порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, що зумовило останнього звернутися до суду за їх захистом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 328, ЦК України, ст.ст. 88, 174, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Визнати за  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) право власності на ? частин гаража АДРЕСА_1 .

3.   В частині позовних вимог щодо визнання права власності на ? частини гаража АДРЕСА_1 в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

                Головуючий                                                                        Ю.І.Дзюбановський