Справа № 2-1206
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді – Козирєвої Г.М.
при секретарі Смалюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних витрат,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних витрат у сумі 18300 грн., посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_3 він знаходився у зареєстрованому шлюбі з 14.05.1999 року по 20.05.2008 року, проживав разом з нею у будинку її матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. Разом з ними проживала донька дружини від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Аліментів на неї дружина не отримувала. Теща ОСОБА_2 була пенсіонеркою. На момент його одруження дружина та теща мали велику заборгованість за користування газом, яка виникла у них до їхнього сумісного проживання. Цю заборгованість він погасив шляхом утримання заборгованості з його заробітної плати.
24.12.2003 року він змушений був продати двокімнатну квартиру, що знаходилася за адресою АДРЕСА_1. Квартира була у його спільній власності з матір’ю ОСОБА_5 Він умовив матір погодитися на продаж квартири, так як його сім”я знаходилася у скрутному матеріальному становищі і інших джерел доходу він не міг знайти. По домовленості з дружиною та її матір’ю він, після продажу квартири, зареєструвався в будинку, що належить тещі на праві власності за вказаною адресою. Його мати переїхала жити у будинок своєї дочки, сестри позивача в АДРЕСА_3.
Свою частку від продажу квартири він отримав в сумі 24300 грн., з яких 6000 грн. витратив на придбання побутової техніки для себе, а 18300 грн. витратив на утримання своєї дружини, її доньки, та тещі.
Протягом 2004 року його теща ОСОБА_2 тяжко хворіла та знаходилася в обласній клінічній лікарні, де їй була зроблена операція. Так як вона перебуває на пенсії та не мала коштів на лікування, він сплатив їй операцію, купував всі необхідні ліки в період перебування в лікарні та протягом року в післяопераційний період лікування. Крім того, забезпечував їй посилене харчування. В той же період, в 2004 році його дружина ОСОБА_3 також захворіла. Йому також довелося витрачати кошти на її лікування, купування ліків, додаткове харчування.
Крім означених витрат, він витратив кошти, отримані від продажу квартири, на установку телефону до будинку тещі, заміну електричного кабелю, підводку його до будинку.
18.05.2004 року уклав договір №02/05 з ТОВ «Будівельна компанія Едельвейс» на встановлення воріт у будинку №18 по вул.Свердлова,18 в смт.Бабаї, що належить ОСОБА_2 Сума договору складає 3200 грн. Ці роботи були виконані і ворота встановлені. За свої кошти він також збудував фундамент під прибудову до будинку, для чого придбав будматеріали: щебінку за накладною №545 від 09.05.2005 року на суму 1186,16 грн., брус згідно накладної №97 від 16.09.2004 року у » ПП РОМ 94» на суму 3220 грн., цеглу силікатну за накладною №941 від 03.12.2003 року на суму 580 грн., за накладною №50 від 12.12.2003 року на суму 870 грн., за накладною №348 від 27.02.2004 року на суму 870 грн. Всього будматеріалів на суму 6726,16 грн. Вважає, що поліпшення, які не можуть бути відокремлені від будинку, зроблені ним на суму 9926,16 грн. І, таким чином, 18300 грн., отримані ним від продажу квартири, він витратив на лікування членів родини, на погашення боргу за користування газом, на проведення телефону, на заміну ел.кабелю, на будівництво фундаменту під прибудову, на виготовлення та встановлення воріт, тобто всі кошти були витрачені не лише на потреби його сім”ї (дружини та її доньки), але і на потреби тещі та на поліпшення її будинку, які не можуть бути відділені від будинку. Тому вважає, що з кожного з відповідачів необхідно стягнути на його користь по 9150 грн., тобто половину цих витрат, а також стягнути на його користь судові витрати.
Відповідач ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю, в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі, зазначивши, що їй було відомо про продаж ним квартири з його матір’ю, однак грошей від продажу будинку він їй не передавав і на що витратив їх їй не відомо, телефон встановлювався, будматеріали купувалися за кошти сім”ї, її лікування і лікування її матері проводилось теж за кошти сім”ї, вона весь час працювала і мала заробіток, мати отримує весь час пенсію, в той час як позивач довгий час не працював і не мав заробітку. Не заперечує, що ОСОБА_1 було встановлено на садибі матері ворота, закуплені та привезені будматеріали, які вона йому запропонувала забрати при розлученні і які не є невід’ємними від будинку.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що особисто належні йому кошти, отримані від продажу квартири, що є дошлюбним майном, ним було витрачено на погашення заборгованості за комунальні послуги, які утоворилися до реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_3, не доведено розмір цієї заборгованості; не доведено, що телефон у будинку тещі було проведено за його особисті кошти, що за ці кошти він проводив лікування та по силенне харчування членів своєї родини і в якій час і в якій сумі, не надано доказів наявності невід’ємних від будинку його поліпшень, крім воріт, не доведено їх суми. Надано докази придбання будматеріалів у 2004-2005 роках, однак вони не є невід’ємними від будинку і їх розділ може бути проведений відповідно до діючого законодавства в натурі при заявленні відповідних позовних вимог у встановленому законом порядку, тим більш, що відповідач ОСОБА_3 не заперечувала проти того, щоб позивач вивіз ці будматеріали. Тому позивачем не надано доказів того, що ним було зроблено поліпшення, які не можуть бути відділені від будинку, на суму 9926,16 грн.
Крім того, згідно вимог ч.2 ст.61 СК України, об’єктом права спільної, а не особистої власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя і внесені до сімейного бюджету.
Як вбачається з пояснень позивача та його представника, позовних вимог, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, всі доходи, які позивач отримував у період шлюбу, він передавав у бюджет сім”ї і використовував на користь см”ї. Тому всі витрати, які він поніс на лікування та годування членів своєї родини, утримання житла, де він проживав, є об’єктом права спільної, а не особистої власності і тому відшкодуванню не підлягають.
Суд вважає, що позивачем надано докази лише щодо влаштування ним за свої грошові кошти воріт на садибі відповідача ОСОБА_2, оскільки цей факт не заперечується відповідачем ОСОБА_3, матеріальні витрати на це підтверджено документально у сумі 3200,40 грн. грн.(а.с.13). ОСОБА_2 не була дружиною позивача, є власником будинку, в якому проживав позивач зі своєю сім’єю, тому позов ОСОБА_1 можливо задовольнити лише в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача грошової компенсації цього поліпшення майна, яке не може бути відокремлене від будинку, що належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі ст.390 ЦК України.
Пропорційно задоволенним вимогам, на підставі ст.88 ЦПК України, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати по справі по сплаті судового збору у сумі 32,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду у сумі 5,26 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог повинно бути відмовлено.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 210, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.390 ЦК України,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних витрат 3200,40 грн., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 32,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду – 5,26 грн., а всього 3237,76 грн.(три тисячі двісті тридцять сім грн. 76 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано заяву про оскарження, після чого протягом 20 днів може бути подано апеляційну скаргу через Харківський районний суд до Апеляційного суду Харківської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: