ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.07.06 р. Справа № 8/96пн
за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Червона Зірка", ЄДРПОУ 00174680, м.Донецьк
до відповідача 1. Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації
м.Донецька", ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк
до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНГ",
ЄДРПОУ 24644439, м.Донецьк
до відповідача 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Банку "Фінанси та кредит"
в особі Донецького регіонального управління,
ЄДРПОУ 25795288, м.Донецьк
про спонукання виконати дії
Суддя Ємельянов А. С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: Краснов О.В.-кер. юр.від.
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувались перерви з 06.06. по 09.06.2006р.,
з 03.07. по 04.07.2006р.
СУТЬ СПРАВИ:
Державне підприємство "Шахтоуправління "Червона Зірка", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька", м.Донецьк, про спонукання відповідача зареєструвати право власності на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, та видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 05.06.2006р. доповнив предмет позову, заявивши вимоги про скасування реєстрації за ТОВ "СПРІНГ" права власності на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а,
Згідно з заявою від 08.06.2006р. позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права повного господарського відання на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, про спонукання КП "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" зареєструвати право повного господарського відання на вказане приміщення за позивачем та видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, про визнання недійсним іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р., який був підписаний між ТОВ "СПРІНГ" та ТОВ Банк "Фінанси та Кредит", про скасування державної реєстрації обмежень речових прав на нерухоме майно - нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, зареєстровану на підставі іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р.
Ухвалою від 09.06.2006р. до участі у справі залучено відповідача 2, ТОВ "СПРІНГ", та відповідача 2, ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" в особі Донецького регіонального управління.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права повного господарського відання на спірне майно, враховуючи визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 08.10.2004р.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №01/1584 від 09.06.2006р. позовні вимоги до нього не визнав, посилаючись на ті обставини, що рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна не є документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права на спірне майно.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №67/06 від 30.06.2006р., в якому проти позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. заперечує, посилаючись на ті обставини, що на момент підписання вказаного договору він був власником спірного приміщення. Заперечень проти решти позовних вимог відповідачем 2 не надано.
Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву №01/3888 від 03.07.2006р. проти позову також заперечує, посилаючись на підписання спірного іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. у повній відповідності з вимогами законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
08.10.2004р. між позивачем та ТОВ "СПРІНГ" був підписаний договір купівлі-продажу нежилого приміщення.
Згідно з умовами вказаного договору, позивач передає, а ТОВ "СПРІНГ" приймає у власність нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2005р. по справі №10/51пд, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2006р., визнано недійсним вказаний вище договір купівлі-продажу нежилого приміщення, зобов'язано ТОВ "СПРІНГ" повернути позивачу спірне приміщення.
Виходячи зі змісту позовної заяви, 14.04.2006р. позивач звернувся до відповідача 1 з клопотанням про проведення технічної інвентаризації та отримання витягу з реєстру нерухомого майна.
Листом №ф/1331 від 16.05.2006р. відповідачем 1 було відмовлено позивачу у видачі витягу з реєстру прав власності на будинок палацу культури ім.Горького, розташований по вул.Будьонівських партизанів, 7а у м.Донецьку.
Підставою для такої відмови відповідачем 1 вказано ті обставини, що право власності на вказане вище приміщення зареєстроване 12.10.2004р. за ТОВ "СПРІНГ" згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.2004р.
Виходячи з того, що договір купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ "СПРІНГ" набуло право власності на спірне майно, за рішенням суду визнано недійсним, позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права господарського відання на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, а також вимоги про спонукання відповідача 1 зареєструвати право господарського відання на вказане приміщення за позивачем та видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
27.02.2006р. між ТОВ "СПРІНГ" та ТОВ Банком "Фінанси та кредит" був підписаний іпотечний договір №11 И/0206 (наступна іпотека).
За умовами вказаного договору, ТОВ "СПРІНГ" в забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором про відновлювану кредитну лінію №19/2006 від 27.02.2006р., було передано ТОВ Банку "Фінанси та кредит" нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького, загальною площею 3029,3 кв.м., розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а.
За твердженням позивача, вказаний договір є таким, що не відповідає вимогам закону, враховуючи, що на момент його підписання майно, яке є предметом цього договору, не належало ТОВ "СПРІНГ".
За таких обставин, позивачем також заявлені вимоги про визнання недійсним іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. (наступна іпотека), про скасування державної реєстрації обмежень речових прав на нерухоме майно - нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, зареєстрованих на підставі іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р.
Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №01/1584 від 09.06.2006р., в якому позовні вимоги до нього не визнав, посилаючись на відсутність у позивача відповідних правоустановчих документів на спірне майно.
Відповідач 2 та відповідач 3 у відзивах на позовну заяву проти вимог про визнання недійсним іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. (наступна іпотека) заперечують, посилаючись на дотримання вимог законодавства під час підписання вказаного договору.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідачів до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно із ст.2 Закону України "Про власність" власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.
До державної власності відповідно до ст.31 Закону України "Про власність" належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць.
При цьому, відповідно до ст.32 Закону України "Про власність" суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.
За приписом ст.37 Закону України "Про власність" майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.
Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА №624470 від 30.04.2004р. в повному господарському віданні позивача знаходився будинок палацу культури ім.Горького, який розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а.
Згідно із ст.37 Закону України "Про власність" здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.
08.10.2004р. між позивачем (власником вказаного вище приміщення) та ТОВ "СПРІНГ" був підписаний договір купівлі-продажу нежилого приміщення.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами вказаного договору, позивач передає, а ТОВ "СПРІНГ" приймає у власність нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а.
Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, в п.15 договору від 08.10.2004р. сторонами було узгоджено, що право власності на нерухомість у ТОВ "СПРІНГ" виникає з моменту державної реєстрації цього договору.
Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи листа відповідача 1 №ф/1331 від 16.05.2006р., право власності ТОВ "СПРІНГ" на нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького було зареєстроване 12.10.2004р.
Таким чином, у відповідності із ст.ст.334, 655 Цивільного кодексу України внаслідок підписання договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 08.10.2004р. та його державної реєстрації ТОВ "СПРІНГ" з 12.10.2004р. набуло право власності на вказане вище майно.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України.
Як встановлено судом, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2005р. по справі №10/51пд, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2006р., визнано недійсним вказаний вище договір купівлі-продажу нежилого приміщення та зобов'язано ТОВ "СПРІНГ" повернути позивачу спірне приміщення.
Вказана постанова набрала законної сили з 25.08.2005р. та відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України.
За приписом ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 08.10.2004р. судовим рішенням визнано недійсним, тобто, таким, що не створював юридичних наслідків, суд дійшов висновку, що нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а , є власністю держави в особі Верховної Ради України та на праві повного господарського відання належить позивачу, а починаючи з 25.08.2005р. відповідач 2 не мав права розпоряджатись цим майном, в тому числі передавати його в іпотеку.
За приписом ст.37 Закону України "Про власність" до права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено судом, за змістом наявних в матеріалах справи документів право повного господарського відання позивача на спірне майно не визнається відповідачем 1 та оспорюється відповідачем 2.
За таких обставин, виходячи з того, що договір купівлі-продажу від 08.10.2004р., який був підставою набуття ТОВ "СПРІНГ" права власності на спірне майно є недійсним, враховуючи фактичне невизнання відповідачами прав позивача на вказане майно, позовні вимоги про визнання за позивачем права повного господарського відання на нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Крім цього, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі по тексту "Положення").
Відповідно до п.1, п.п.1.3 Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
За змістом ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, підлягає обов'язковій державній реєстрації.
За приписом ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” заявлені речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності згідно з Переліком до Положення є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи, що рішенням суду по цій справі фактично визнано право повного господарського відання позивача на нежиле приміщення – будинок палацу культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизанів, 7а, приймаючи до уваги надані законом повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності, позов в частині вимог про спонукання КП "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" провести реєстрацію права повного господарського відання позивача на вказане приміщення та видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Суд у відповідності із ст.16 Цивільного кодексу України може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Пунктом 3.9 Положення встановлено, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що право власності на спірне приміщення перейшло до держави в особі Верховної Ради України, а також фактичне спонукання судом відповідача 1 провести реєстрацію права повного господарського відання позивача на спірне майно, вимоги позивача про скасування реєстрації за ТОВ "СПРІНГ" права власності на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, підлягають задоволенню.
Позов в частині вимог позивача про визнання недійсним іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. підлягає задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, для звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним, закон вимагає, щоб такий заявник був заінтересованою особою.
Як встановлено судом, позивач не є стороною оспорюваного правочину №11 И/0206 від 27.02.2006р. Проте, вказаний договір підписано відповідачем 2 та відповідачем 3 відносно майна, яке на праві повного господарського відання належить позивачу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ці позовні вимоги заявлені належною особою, у відповідності із вимогами ст.1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за такої умови: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Іпотекодавцем за договором №11 И/0206 від 27.02.2006р. є ТОВ "СПРІНГ", внаслідок чого передача приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, у іпотеку можлива лише за умови наявності у ТОВ "СПРІНГ" права власності на це майно.
Проте, як встановлено судом, на момент підписання спірного договору іпотеки будинок культури ім.Горького на праві повного господарського відання належав позивачу.
Крім цього, статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що право розпоряджання майном належить власникові.
За приписом ст.4 Закону України “Про власність” володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник.
Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Посилання відповідача 2 на ті обставини, що на момент підписання спірного договору рішення суду, згідно з яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08.10.2004р., вказане судове рішення оскаржувалось ним до Верховного Суду України є безпідставними, враховуючи таке.
Згідно із ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, з 25.08.2005р. (тобто, з моменту винесення постанови Донецьким апеляційним господарським судом по справі №10/51пд) у відповідача 2 були відсутні підстави розпоряджатися спірним майном. При цьому, відповідач 2 усвідомлював вказані обставини.
Крім цього, п.6 іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. передбачено, що відповідач 2 гарантує, що на предмет іпотеки не звернуто стягнення, а також спірне майно не підлягає вилученню і вільне від будь-яких зобов'язань.
Як вказувалось вище, на момент підписання іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р. відповідач 2 знав про прийняття судом рішення щодо повернення спірного майна позивачу, проте, вчинив дії з розпорядження цим майном, зокрема, передав останнє в іпотеку відповідачу 3.
На підставі викладеного, враховуючи, що іпотечний договір №11 И/0206 від 27.02.2006р. був підписаний відповідачем 2 та відповідачем 3 з порушенням вимог ст.5 Закону України "Про іпотеку", ст.4 Закону України "Про власність", ст.317 Цивільного кодексу України, на підставі п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України іпотечний договір №11 И/0206 від 27.02.2006р. підлягає визнанню недійсним, а позов в цій частині вимог задоволенню.
Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, враховуючи висновки суду щодо недійсності іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р., останній є таким з моменту його вчинення.
Відповідно до ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
Державна реєстрація обмежень речових прав скасовується на підставі актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, або у разі припинення відповідного договору, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
У відповідності із ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.
Виходячи з того, що іпотечний договір №11 И/0206 від 27.02.2006р. визнано недійсним, державна реєстрація обмежень речових прав, застосована внаслідок укладання цього договору, підлягає скасуванню, а позов в цій частині вимог задоволенню.
Враховуючи, що, за висновками суду, з боку відповідача 1 та відповідача 3 не було припущено неправильних дій, які призвели до виникнення спору по справі, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 2 повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства "Шахтоуправління "Червона Зірка", м.Донецьк до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька", м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНГ", м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю Банку "Фінанси та кредит" в особі Донецького регіонального управління, м.Донецьк задовольнити.
Визнати за Державним підприємством "Шахтоуправління "Червона Зірка", м.Донецьк право повного господарського відання на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька", м.Донецьк провести державну реєстрацію за Державним підприємством "Шахтоуправління "Червона Зірка", м.Донецьк права повного господарського відання на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, та видати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНГ", м.Донецьк на нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а.
Визнати недійсним договір іпотечний договір №11 И/0206 від 27.02.2006р., який був підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПРІНГ", м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю Банком "Фінанси та кредит", м.Донецьк.
Скасувати державну реєстрацію обмежень речових прав на нерухоме майно - нежиле приміщення будинку культури ім.Горького загальною площею 3029,3 кв.м., розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Будьонівських партизан, 7а, зареєстровану на підставі іпотечного договору №11 И/0206 від 27.02.2006р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідадльністю "СПРІНГ", м.Донецьк на користь Державного підприємства "Шахтоуправління "Червона Зірка", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 04.07.2006р.
Суддя Ємельянов А.С. А.В.Г.