22.10.2019

Провадження № 1-кп/331/19/2019

№ 331/5605/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: - Антоненко М.В.

При секретарі: - Андрієнко С.О.

Прокурора: - Очеретько Д.О.

Обвинувачених: - ОСОБА_1

-ОСОБА_2

-ОСОБА_3

Захисників: - Черкашина І.І.

-Плецької Ю.В.

-Додонова П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться на розгляді кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

01.02.2019 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту з майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 06 травня 2016 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболева І.П. прийняла ухвалу про накладення арешту на об*єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, згідно договору купівлі-продажу № 10636 від 02.10.2015 року, зареєстровано за заявником ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ).

Як свідчить вказана Ухвала суду, підставою для задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Кривого А.В. є наявність кримінальної справи відносно посадових осіб Запорізької філії ТОВ «Укрспецторг», які в період часу з 27.06.2012 року по 27.11.2013 року вчинили ряд службових злочинів.

Як було вказано у клопотанні органу досудового розслідування, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що об*єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є об*єктом кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню і набуває значення речового доказу.

Слідчий з метою запобігання можливості передачі, відчудження речового доказу просив накласти арешт на вказане майно.

Як свідчать фактичні обстави справи, вказана квартира була придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2015 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2015 року.

За час з 02.10.2015 року до часу прийняття Ухвали від 06.05 2016 року будь які обвинувачення відносно нього не пред*являлися, повідомлень про накладення арешту на належну йому квартиру не надсилалися, що свідчить про відсутність з його боку будь - якого порушення норм чинного законодавства.

На його думку, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування суд не в повному обсязі вивчив усі матеріали, які мають відношення до даної справи, а орган досудового розслідування не надав матеріали, які мали суттєве значення при розгляді клопотання.

21 грудня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по справі № 0818/11147/2012 було прийняте рішення за позовом ОСОБА_8 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби запорізького міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг груп», ОСОБА_9 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акту про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності.

Згідно з вказаним рішенням в задоволенні позову було відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили, що підтверджується Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2013 року.

Таким чином, на підставі вказаних рішень суду було встановлено, що прилюдні торги проведені без порушення норм чинного законодавства і продаж квартири, яка на даний час знаходиться під арештом відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючі, що вказані рішення суду підтвердили право власності на вказану квартиру за ОСОБА_9 , вона мала повне право розпорядитися належним їй майном.

02 жовтня 2015 року заявник ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_9 квартиру за номером АДРЕСА_2 ), що підтверджується відповідним договором купівлі продажу.

На даний час наявність арешту на належну йому квартиру суттєво порушує його права, як власника.

Відповідно до норм п. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Як свідчать обставини справи, у судовому засіданні, яке відбулося 06 травня 2016 року і на якому прийняте рішення про арешт належного йому майна він не був присутній, що на його думку надає йому право звернутися з даним клопотанням.

На підставі викладеного, та керуючись нормами ст. 174 КПК України, враховуючі, що ОСОБА_7 є належним власником квартири АДРЕСА_2 просить суд скасувати арешт на об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ), право власності на який, згідно з договором купівлі-продажу від 02.10 2015 року зареєстровано за ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 )

У судовому засіданні обвинувачені та їх захисники не заперечували проти задоволення клопотання.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання та суду пояснив, що вищевказаний об`єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_2 не визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки, а також матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2016 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболевою І.П. була винесена ухвала про накладення арешту на об*єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, згідно договору купівлі-продажу № 10636 від 02.10.2015 року, зареєстровано за заявником ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ).

Як слід з ухвали суду, підставою для задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Кривого А.В. є наявність кримінальної справи відносно посадових осіб Запорізької філії ТОВ «Укрспецторг», які в період часу з 27.06.2012 року по 27.11.2013 року вчинили ряд службових злочинів.

Як було вказано у клопотанні органу досудового розслідування, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що об*єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є об*єктом кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню і набуває значення речового доказу. Слідчий з метою запобігання можливості передачі, відчудження речового доказу просив накласти арешт на вказане майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується поясненнями прокурора, наданими у судовому засіданні, вбачається, що вищевказаний об`єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_2 не визнавався речовим доказом у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання вказана квартира була придбана ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2015 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстровим номером 154562919 від 02.10.2015 року.

Тобто ОСОБА_7 є добросовісним набувачем вищевказаного об`єкту нерухомості.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А « 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У відповідності до ст. 170 ч. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі № 504/1306/15-ц, Провадження № 14-323цс19 у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним.

Даючи оцінку відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідкам арешту майна для його власника, який не є підозрюваним чи обвинуваченим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту з майна, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєвою І.П від 06.05.2016 року, з об`єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 (ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу № 10636 від 02.10.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Антоненко