Справа № 302/1481/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 жовтня 2019 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.,

секретаря: Микуляк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 05 березня 2019 року у справі №302/1481/18 (Головуючий: Гайдур А.Ю.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міжгірського медичного коледжу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що працював на посаді викладача Міжгірського медичного коледжу і наказом директора №111-к від 09.11.2018 року звільнено із займаної посади викладача за прогули без поважних причин, згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Із наказом про звільнення з роботи відповідачем його було ознайомлено та видано на руки 12.11.2018 року. Інших підстав звільнення в наказі не зазначено.

Вважає наказ про звільнення незаконним у зв`язку з відсутністю з його боку порушень покладених на нього трудових обов`язків, а відповідно і підстав для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки після постановлення рішення суду від 06.09.2019 року про поновлення на роботі позивач щоденно починаючи з 07.09.2018 року приходив на роботу у медичний коледж. Однак, відповідачем почали вживатися заходи недопущення позивача до виконання обов`язків викладача, з розкладом занять студентів на 2018-2019 навчальний рік ознайомлено не було і його пари у розкладі занять не значилися, незважаючи на неодноразові усні звернення пояснити причини недопущення його до виконання обов`язків викладача.

13.09.2018 року та 20.09.2018 року позивач поштовим зв`язком отримав від відповідача лист з проханням надати письмові пояснення про причини відсутності його на роботі 07.09.2018 року, 10.09.2018 року та 11.09.2018 року. Позивач у письмовій формі надав відповідачу свої пояснення. Із цього часу протягом жовтня - листопада 2018 року відповідач почав періодично складати відносно позивача акти про відсутність на роботі та надсилати йому поштовим відправленням.

Таким чином, до моменту його чергового звільнення з роботи 09.11.2018 року позивач не мав можливості приступити до виконання обов`язків викладача дисципліни, оскільки протягом цього періоду не мав у розкладі жодного заняття зі студентами і всі його звернення, як усні так і письмові, ігнорувались відповідачем.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Міжгірського медичного коледжу №111-к від 09.11.2018 року про звільнення його з роботи, поновити на роботі на раніше займаній посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду на свою користь у розмірі 40 000 грн..

Рішенням Міжгірського районного суду від 05 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як після поновлення на посаді викладача рішенням суду від 06 вересня 2018 року відповідач почав під різним приводом вживати заходи щодо недопущення позивача до виконання обов`язків викладача. Із розкладом занять студентів на 2018-2019 навчальний рік позивача ознайомлено не було і його пари у розкладі не значилися, незважаючи на його неодноразові усні звернення пояснити причини недопущення до виконання обов`язків викладача. Протягом жовтня - листопада 2018 року відповідач періодично почав складати відносно нього акти про відсутність на роботі та надсилати поштові відправлення з пропозицією надати письмові пояснення. Позивач щоденно з`являвся на роботу, ознайомлювався з розкладом, де його заняття були відсутні, просив відповідача зафіксувати його вихід на роботу у журналі реєстрації виходу на роботу про що письмово ставив до відома відповідача у черговому поясненні, підготував робочу програму з навчальної дисципліни, яка відповідачем не була прийнята та затверджена. До моменту чергового звільнення з роботи 09.11.2018 року позивач не мав можливості приступити до виконання обов`язків викладача дисципліни, оскільки протягом цього часу не мав у розкладі жодного заняття зі студентами і всі його звернення, як усні, так і письмові, не приймалися до уваги. Які саме обов`язки позивач повинен був виконувати у коледжі протягом цього періоду за відсутності занять позивачу не зрозуміло і до його відома відповідачем не доводилося. До інших видів організаційно-педагогічної роботи позивач відповідачем не залучався.

Міжгірським медичним коледжем в особі директора Івлєвої В.В. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 , які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника Міжгірського медичного коледжу - Рішко С.І, який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що наказом директора Міжгірського медичного коледжу №111-к від 09.11.2018 року позивача звільнено з посади викладача з 09.11.2018 року за прогули без поважних причин згідно з п.4 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У наказі про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача зазначено, що він упродовж робочих днів з 22 по 26 жовтня 2018 року та 29 жовтня 2018 року був відсутній на роботі без поважних причин і підставами для звільнення є доповідні записки інспектора з кадрів коледжу Михайлини Л.М. від 22.10.2018 року, 23.10.2018 року, 24.10.2018 року, 25.10.2018 року, 26.10.2018 року та 29.10.2018 року актами про відсутність на роботі викладача за ці дні, наказ в.о.директора коледжу №107-к від 30.10.2018 року «Про проведення службового розслідування за фактом відсутності викладача ОСОБА_1 . на роботі» та акт за результатами службового розслідування за фактом відсутності викладача ОСОБА_1 на роботі від 08.11.2018 року.

ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень щодо причин відсутності його на роботі у період з 22.10.2018 року по 26.10.2018 року включно та 29.10.2018 року, що стверджується Актом комісії від 01.11.2018 року підписаного працівниками коледжу: Михайлина Л.М., Кічковського К.Р., Попович Я.М..

Із копії письмового пояснення ОСОБА_1 від 06.11.2018 року доданого до матеріалів справи вбачається, що кожний день на 08 год. 00 хв. ранку позивач ознайомлювався з розкладом занять у коледжі, що стверджується і поясненнями позивача наданих суду.

Доказів із цього приводу ОСОБА_1 не надав.

У позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує незаконність звільнення з роботи тим, що його не допущено до виконання обов`язків викладача, не ознайомлення з розкладом занять та відсутності його пар у розкладі занять, відсутності робочого місця у коледжі і які обов`язки повинен був виконувати у коледжі за відсутності занять доведено відповідачем не було.

Наказом Міжгірського медичного коледжу №80-к від 07.09.2018 року позивача було поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Наказом відповідача №81 від 07.09.2018 року було внесено зміни до педагогічного навантаження викладачів коледжу на 2018/2019 навчальний рік щодо надання позивачу педагогічного навантаження з предмету «Фізика та астрономія» у груп І-А та І -Ф у кількості 284 години.

07 вересня 2018 року заступником директора коледжу з навчальної роботи було видано розпорядження №4, яким зобов`язано позивача розробити та надати для заслуховування і погодження на засіданні циклової комісії загальноосвітніх та природничих дисциплін всю необхідну навчально-методичну документацію, зокрема індивідуальний плат роботи викладача та робочу навчальну програму з дисципліни «Фізика та астрономія».

Із даним розпорядженням ОСОБА_1 було ознайомлено 12.09.2018 року, однак ним не було надано до звільнення навчально-методичну документацію на засіданнях циклової комісії був відсутній.

Посилання позивача на те, що ним були виконані вищезазначені вимоги, але такі відповідачем не були прийняті, судова колегія до уваги не приймає, оскільки ним не надано доказів, які б свідчили про дані обставини та дії керівництва коледжу із цього питання ним не оскаржувалися до департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про вищу освіту» робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов`язків.

Згідно Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників Міжгірського медичного коледжу, Положення про організацію освітнього процесу в Міжгірському медичному коледжі, наказу Міжгірського медичного коледжу №76 від 31.08.2018 року «Про затвердження графіку роботи працівників Міжгірського медичного коледжу на І семестр 2018-2019 рр., вбачається, що робочий час викладача (науково-педагогічних працівників) становить 36 годин на тиждень, п`ятиденний робочий тиждень. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов`язків.

ОСОБА_1 на І-й семестр 2018-2019 навчального року не мав пар (занять) із учнями (студентами) коледжу по дисципліні «Фізика та астрономія» та отримував заробітну плату відповідно до педагогічного навантаження до дня звільнення (крім днів прогулів 22.10.2018 року, 23.10.2018 року, 24.10.2018 року, 25.10.2018 року, 26.10.2018 року), що стверджується табелем обліку, використання робочого часу викладачів і не заперечується позивачем.

При постановленні рішення, суд першої інстанції на підставі належних доказів відповідача, обґрунтовано вважав доведеність правомірності (законності) звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, дотримання вимог ст.149 КЗпП України про надання письмових пояснень, врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку (6 днів відсутності на роботі без поважних причин) попередню роботу працівника, наявність у позивача на день звільнення дисциплінарного стягнення у вигляді догани №159 від 30.11.2017 року та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду від 05 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2019 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой