ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.19 Справа № 917/971/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б", 36003, м. Полтава, вул. В. Чорновола, 2Б, кв. 188 ,

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець 1", 36003, м. Полтава, вул. В. Чорновола, 2Б,

про визнання недійсними та скасування рішень, припинення юридичної особи

Суддя: Мацко Оксана Сергіївна

Секретар судового засідання: Гуйван Д.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 , Коломієць Є.Є. (див. протокол);

від відповідача: Салашний М.О . (див. протокол);

від третьої особи: відсутні

Суть спору:

Розглядається позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б", третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець 1", про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. В. Чорновола 2Б від 18 грудня 2016 р. та припинення юридичної особи ОСББ "Чорновола 2б".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

12.09.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У засіданні 31.10.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено дату складання повного рішення.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві позивач стверджує, що установчі збори Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: м. Полтава, вул. В. Чорновола 2Б від 18 грудня 2016 р. були проведені незаконно, а прийняті на них рішення є протиправними та підлягають скасуванню, юридична особа - припиненню. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Крім того, на підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» не було дотримано визначену законом процедуру, а саме - не повідомлено кожного співвласника про проведення установчих зборів. Також позивач наполягає на тому, що, всупереч вимогам закону, за рішення про створення Об`єднання не проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, а його реєстрація була здійснена за неіснуючою адресою.

Окрім вищезазначених вимог, позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 19 830,00 грн.

Відповідач у відзиві № 16/07/2019-1 від 16.07.2019 р. (вх. № 7458 від 17.07.2019 р., том 1, а.с.155-216) проти заявлених у позовній заяві вимог заперечує, стверджуючи про те, що багатоквартирні будинки, розміщені за адресою м. Полтава, вул. В. Чорновола 2Б, не об`єднані спільним обладнанням та інженерною інфраструктурою, а тому, на думку відповідача, твердження ОСОБА_1 про те, що за вищевказаною адресою розміщений один будинок, є безпідставними. Крім того, на підтвердження заперечень, викладених у відзиві, до нього додано копію листа Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 765 від 03.02.2017 р. Також відповідачем окремо зазначено, що після отримання від ПАТ «Укрпошта» відповіді на адвокатський запит щодо надсилання рекомендованих відправлень на адресу співвласників 174-квартирного будинку за адресою м. Полтава, вул. В. Чорновола 2Б вказана відповідь буде надана суду, адже на даний час у відповідача відсутні докази повідомлення співвласників про скликання установчих зборів. Ні у межах підготовчого провадження, ні при розгляді справи по суті такі докази не були подані суду, натомість було повідомлено про їх відсутність.

Заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу відповідач не визнає, стверджуючи про його необґрунтованість та безпідставність; в свою чергу, заявляє до стягнення з позивача 6500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

29.07.2019 року до суду надійшло пояснення третьої особи щодо позову ОСОБА_1 , за мотивами якого ОСББ «Ватутинець 1» підтримує заперечення, викладені у відзиві № 16/07/2019-1 від 16.07.2019 р. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у даній справі в частині визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 від 18 грудня 2016 р. та припинення юридичної особи ОСББ «Чорновола 2б». У судове засідання 31.10.2019р. третя особа представника не направила, про час і місце його проведення повідомлена належним чином. Вказане не перешкоджає розгляду справи по суті.

23.10.2019 року позивачем подано до суду клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення законодавства України під час реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б».

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Відповідно до акта Державної приймальної комісії від 28.12.1994 р. (Т. 1, а.с. 165-171), затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 417 від 29.12.1994 р., прийнято в експлуатацію 200 кв. житловий будинок I та II черги (60 кв.) житлово-будівельного кооперативу «Ватутинець» по вул. Куйбишева, 2б (на даний час згідно з розпорядженням голови Обласної державної адміністрації від 20.05.2016 р. № 207 зі змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації № 377 від 26.08.2016 р.- вул. Вячеслава Чорновола, 2б).

Згідно з актом Державної приймальної комісії від 19.12.2005 р. (Т. 1, а.с. 172-178), затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 78 від 22.02.2006 р., прийнято в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок (62 кв.) з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування та торгівлі в АДРЕСА_4 .

За актом Державної приймальної комісії від 21.08.2006 р. (Т. 1, а.с. 180-186), затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 270 від 25.08.2006 р., прийнято в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок (110 кв.) з вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування та торгівлі в АДРЕСА_4 .

13.12.2007 року було здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 93-94).

Згідно з п. 1.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1» (Т. 1, а.с. 74-83), затвердженого загальними зборами Об`єднання 12.11.2016 року, останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № АДРЕСА_4, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

В подальшому, відповідно до протоколу № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою м. Полтава, вул . В`ячеслава Чорновола, 2Б від 18.12.2016 р. (Т. 1, а.с. 24-30) ухвалено створити у 174-квартирному будинку за адресою м. Полтава , вул. В`ячеслава Чорновола, 2Б об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та затвердити його повну назву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2 Б» і затвердити скорочену назву ОСББ «Чорновола 2Б».

Також згідно з вказаним протоколом затверджено Статут Об`єднання.

На підставі зазначеного рішення 31.03.2017 року було проведено реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2Б» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 588 102 0000 016209 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - в матеріалах справи, (Т. 1, а.с. 52-53).

Стверджуючи про порушення законодавства при прийнятті рішення про створення юридичної особи - відповідача, які неможливо усунути, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання недійсними та скасування вказаних рішень та припинення юридичної особи ОСББ «Чорновола 2б». Згідно пояснень позивача у засіданні 31.10.2019р., він просить визнати недійсним та скасувати одне рішення відповідача, оформлене протоколом №1 від 18.12.2016р. та припинити юридичну особу - відповідача.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: акт Державної приймальної комісії від 28.12.1994 р., затверджений рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 417 від 29.12.1994 р., акт Державної приймальної комісії від 19.12.2005 р., затверджений рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 78 від 22.02.2006 р., акт Державної приймальної комісії від 21.08.2006 р., затверджений рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 270 від 25.08.2006 р., Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ватутинець-1», затверджений загальними зборами Об`єднання 12.11.2016 р., протокол № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою м. Полтава, вул. В`ячеслава Чорновола, 2Б від 18.12.2016 р., Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2Б», затверджений загальними зборами Об`єднання 26.06.2017 р., листи Управління з питань містобудування та архітектури № 01-02-01-18/50 від 07.07.2017 р. та № 01-02-01-18/44 від 23.08.2019 р., листи Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 765 від 03.02.2017 р. та № 5384 від 14.06.2017 р., диск з відеозаписом та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Щодо підсудності даного спору:

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України від 29.11.2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи та позовних вимог, позивач є мешканцем будинку та власником квартири в будинку по АДРЕСА_4 . При цьому, позовні вимоги у даній справі обґрунтовуються недотриманням норм чинного законодавства під час створення у вказаному будинку ОСББ, а отже - порушенням його прав.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між позивачем - мешканцем будинку, у якому створено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2Б», який має право брати участь у його діяльності, та вказаним ОСББ щодо правомірності створення останнього.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02.10.2019р. у справі № 501/1571/16-ц подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК України), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18) і підстав для відступлення від такої позиції немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України за місцезнаходженням юридичної особи.

Щодо вимог по суті спору:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону).

Частиною третьою статті 4 Закону визначено, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття рішення про створення ОССБ «Чорновола 2Б» у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_4 вже було створено і діяло ОСББ «Ватутинець 1».

При цьому, матеріалами справи не підтверджується факт існування за вказаною адресою двох багатоквартирних будинків.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.4 Положення про управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 19.10.2018 р., управління є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури Полтавської міської ради відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність».

До завдань Управління, згідно з п. 2.1 Положення, належить, зокрема, ведення та оновлення інформаційної бази адресного плану міста, створення та ведення містобудівного кадастру.

Відповідно до п. 30 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 25 травня 2011 р., на міському рівні в систему містобудівного кадастру, зокрема, вводяться відомості про будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об`єктів.

Також відповідно до п. 2.33 Положення про управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради управління з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розгляд, опрацювання, облік, систематизацію, аналізування та надання відповідей на запити на інформацію, що надходять до управління, та надання консультацій під час оформлення запитів.

Таким чином, до повноважень Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради належить створення та ведення реєстру даних про об`єкти будівництва на території м. Полтави та надання інформації щодо них.

У листах № 01-02-01-18/50 від 07.07.2017 р. (Т. 1, а.с. 55-56) та № 01-02-01-18/44 від 23.08.2019 р. (Т. 2, а.с. 56) Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило, що за адресою вул. Вячеслава Чорновола, 2Б у м. Полтаві знаходиться один житловий будинок. Інформація щодо наявності двох житлових будинків в архіві управління відсутня.

Інформація про прийняття в експлуатацію двох окремих закінчених будівництвом об`єктів за адресою АДРЕСА_4 , що міститься у листі Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 765 від 03.02.2017 р. (Т. 1, а.с. 191) судом не приймається, оскільки вказане підприємство не є суб`єктом надання інформації про правовий режим та місцезнаходження об`єктів нерухомого майна.

Висновки щодо відсутності у Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» вказаних повноважень викладено останнім у листі № 5384 від 14.06.2017 р. (Т. 1, а.с. 127).

Посилання відповідача на те, що частини житлового будинку по АДРЕСА_4 не об`єднані спільним обладнанням та інженерною інфраструктурою, судом відхиляються, оскільки дані обставини не визначені законодавством як такі, що мають значення при встановленні факту наявності чи відсутності за вказаною адресою кількох житлових будинків.

Встановлені судом обставини стосовно того, що з 2016 року між співвласниками 174 квартир другої частини будинку та колишнім управителем - ТОВ "УЖК" існує спір, який перейшов в стадію тривалих безрезультатних перемовин про передачу другої частини будинку в управління ОСББ "Ватутинець-1", внаслідок чого дана частина будинку не передана ОСББ "Ватутинець" та що і стало причиною створення нового ОСББ, не є підставами для відступлення від імперативних приписів ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Таким чином, рішення про створення ОССБ «Чорновола 2Б» прийнято всупереч вимогам частини третьої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка імперативно встановлює, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Вказане є достатньою підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним. При цьому судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №916/782/17 від 18.09.2018р.

Доводи відповідача щодо створення спірним рішенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, об`єкт обслуговування та предмет діяльності якого є відмінним від багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_4 , спростовується встановленими обставинами справи щодо змісту статутів відповідача та третьої особи, положеннями законодавства щодо ознак багатоквартирного будинку в розумінні спірних правовідносин.

Крім того, згідно зі статтею 6 Закону об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш які з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5.03.2009 р., рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Також згідно з вказаним пунктом Правил розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Таким чином, належними доказами відправлення усім співвласникам повідомлення про проведення установчих зборів є документи, що підтверджують надання поштових послуг (касові чеки, розрахункові квитанції тощо).

Зазначених документів, як і доказів вручення співвласникам повідомлення під розписку відповідачем суду не надано. Натомість позивач стверджує, що не був повідомлений про проведення оскаржуваних установчих зборів - і дане твердження не спростовано відповідачем.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення засідання установчих зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на установчих зборах. Так, процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певного особи на сам результат голосування. Таким чином, свідченням незаконності прийняття установчими зборами рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення засідання, без дослідження обставини впливу голосу певного особи на сам результат голосування.

Внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення засідання установчих зборів, були безпосередньо порушені права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення самого ОСББ, що є суттєвим та могло потенційно вплинути на результати голосування. У зв`язку з чим позивач була позбавлена можливості реалізувати свої права, як співвласник будинку, та здійснити вплив на результати голосування.

Встановлені вище обставини щодо неповідомлення всіх співвласників квартир про скликання та проведення установчих зборів в порядку, передбаченому ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", свідчать про порушення їх прав щодо участі у таких зборах та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, що є самостійною і достатньою підставою для визнання установчих зборів недійсними з цих підстав. Судом прийнято до уваги правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18 .

Крім того, як зазначено вище, згідно з оскаржуваним протоколом № 1 від 18.12.2016 р. відбулись установчі збори Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Саме за вказаною адресою об`єднання було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 р. «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві» (зі змінами, внесеними розпорядження голови облдержадміністрації № 377 від 26.08.2016 р.) вулиці Куйбишева та В`ячеслава Чорновола об`єднано у запис «вулиця Вячеслава Чорновола».

Таким чином, відсутність доказів належного відправлення чи вручення нарочно ініціативною групою ОСББ «Чорновола 2Б» кожному співвласнику повідомлення про проведення установчих зборів, а також зазначення неправильного місцезнаходження житлового будинку, щодо створення об`єднання у якому відбувалось голосування, свідчать як про порушення процедури скликання зборів, так і про порушення порядку їх проведення та прийняття рішень, що оформлені оскаржуваним протоколом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання ліквідується, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання.

Також статтею 14 Закону передбачено, що співвласник має наступні права: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Обов`язки співвласника встановлені статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Так, співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Крім того, як зазначено у преамбулі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у тексті Закону слова "член об`єднання" в усіх відмінках і числах замінено словом "співвласник" у відповідному відмінку і числі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , як співвласник багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 , заявив позовні вимоги у даній справі у відповідності до вимог чинного законодавства України, право, за захистом якого він звернувся до суду, підлягає захисту, в тому числі шляхом припинення юридичної особи ОСББ «Чорновола 2б» (з урахуванням доведеності вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та їх задоволення судом).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення законодавства під час проведення установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою АДРЕСА_4 та прийняття рішень, оформлених протоколом № 1 від 18.12.2016 р., що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними та припинення юридичної особи ОСББ «Чорновола 2б».

Водночас, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 р. у справі № 916/2386/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, чинним законодавством не передбачено одночасне визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, такі вимоги за своєю правовою суттю є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акту.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі в частині скасування рішень, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 від 18 грудня 2016 р.

Суд також відмовляє у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали щодо відповідача, оскільки правомірність тверджень позивача в частині недотримання законодавства України під час реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» встановлена даним судовим рішенням, проте до набрання ним законної сили відсутні підстави однозначно стверджувати про наявність вказаних порушень. Крім того, сам позивач вказує про подання ним безпосередньо до правоохоронних органів заяви та внесення за нею відомостей до ЄДРДР про кримінальне правопорушення за ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12019170040000182), а також наявність іншого провадження № 12019170040000491 за ст. 365 КК України (докази - у матер.справи).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у даній справі:

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 19 830,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та додав до позовної заяви копії договору про надання правової допомоги № 1 від 12.05.2019 р., укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Коломійцем Євгеном Євгеновичем, письмового узгодження погодинної вартості роботи адвоката, попереднього розрахунку вартості послуг з описом виконаних адвокатом робіт, акта приймання-передавання наданих послуг від 12.05.2019 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1047 від 30.09.2011 р. та квитанції № 1 від 12.05.2019 р. про оплату за надання юридичних послуг за договором № 1 від 12.05.2019 р.

У відзиві № 16/07/2019-1 від 16.07.2019 р. відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу з тих підстав, що заявлений до стягнення розмір таких витрат, зважаючи на обсяг виконаних адвокатом робіт та складність справи, є неспівмірним.

При визначенні розумного розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, окрім зазначених вище доказів, судом брались до уваги кількість поданих позивачем заяв по суті спору, кількість судових засідань, у яких взяв участь представник позивача та виконувану ним роботу у засіданнях, час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції, збирання доказів та складення заяв по суті спору у даній справі, а також складність справи.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не відповідають критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру. Суд, з огляду на наведені вище критерії, вважає обгрунтованою та співмірною суму витрат на правничу допомогу, понесену позивачем - 7 000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням положення п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо порядку розподілу судових витрат у разі часткового задоволення позову (задоволено 2 вимоги, відмовлено в задоволенні однієї) та з огляду на заперечення відповідача проти розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат до 7000,00 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача 4 666,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката (7000,00 грн.:3 Х2=4 666,67 грн.).

Також відповідачем у відзиві № 16/07/2019-1 від 16.07.2019 р. було заявлено до стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн. В обґрунтування вказаного розміру витрат відповідачем було надано копії договору про надання правової допомоги № 03/07/19-1 від 03.07.2019 р., укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» та Адвокатським бюро «Михайла Салашного», додаткової угоди № 1 від 03.07.2019 р. до зазначеного договору, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, акта про прийняття-передачу наданих послуг від 15.07.2019 р., рахунку-фактури № 28 від 15.07.2019 р. та платіжного доручення № 127 від 15.07.2019 р. про оплату за надання юридичних послуг за договором №03/07/19-1 від 03.07.2019 р. на суму 5 000,00 грн.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Судом досліджено надані Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б» докази щодо обсягу наданих адвокатом Салашним М.О. послуг та їх вартості. Зокрема, судом встановлено, що розмір гонорару адвоката за одну годину роботи, визначений у додатковій угоді № 1 від 03.07.2019 р. до договору про надання правової допомоги № 03/07/19-1 від 03.07.2019 р., а також вказаний в акті від 15.07.2019 р. обсяг та тривалість здійснених адвокатом дій щодо підготовки до розгляду справи (10 год.) та участі в судових засіданнях (3 год.) є обґрунтованими та співмірними із складністю даної справи та безпосередньою тривалістю судових засідань. При цьому судом застосовувалися ті ж самі критерії, що і при визначенні обґрунтованого розміру витрат позивача на правничу допомогу (кількість та якість поданих відповідачем заяв по суті спору; час, проведений адвокатом у судових засіданнях та виконувану ним роботу; час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції і т.д.).

Водночас, як зазначено вище, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положення зазначеної норми закону, сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, становить 2 166,67 грн. (6500,00 грн.:3Х1=2 166,67 грн.).

У відповіді на відзив, поданій до суду 23.07.2019 року за вх. № 7688, позивач заперечує проти вищезазначених вимог Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола 2б», посилаючись на те, що відповідачем ще не було сплачено Адвокатському бюро «Михайла Салашного» грошові кошти за надані послуги на підставі виписаної останнім рахунку-фактури № 28 від 15.07.2019 р. Зазначені твердження позивача судом не приймаються, оскільки вони суперечать вищевказаній позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом даної справи, в розумінні ч.5 ст.126 ГПК України, до суду не надходило. Інші заперечення позивача проти розподілу судових витрат (зокрема, аналіз дефініцій "правова допомога" та "правнича допомога" та висновок про те, що прравнича допомога адвокатом відповідачу не надавалася) суд вважає необґрунтованими та оцінює критично. Так само суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, незалежно від результату розгляду справи, мотивованого скрутним фінансовим станом позивача, оскільки подані до суду довідки про розмір пенсії позивача не є достатнім доказом його тяжкого фінансового стану з урахуванням усіх обставин справи у сукупності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що даним рішенням задоволено дві немайнові вимоги позивача, який звільнений від сплати судового збору, та відмовлено у задоволенні однієї немайнової вимоги, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 842,00 грн., які підлягають стягненню з нього у дохід бюджету.

За статтею 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення) відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу-підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі (ст.13 вказаного Закону).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення, оформлене протоколом №1 установчих зборів Об"єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 від 18.12.2016р.

3. Припинити юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б" (код ЄДРПОУ 41248723, 36000, м.Полтава, вул.В.Чорновола,2Б).

4. У задоволенні позовних вимог про скасування рішення, оформленого протоколом №1 установчих зборів Об`єднання співвласників 174-квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 від 18.12.2016р. - відмовити.

5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б" (код ЄДРПОУ 41248723, 36000, м.Полтава, вул.В.Чорновола,2Б) в дохід державного бюджету України 3842,00 грн. судового збору.

6. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б" (код ЄДРПОУ 41248723, 36000, м.Полтава, вул.В.Чорновола,2Б) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 4 666,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

7. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2б" (код ЄДРПОУ 41248723, 36000, м.Полтава, вул.В.Чорновола,2Б) 2166,67 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.11.2019 р.

Суддя О.С. Мацко