Справа № 442/5924/18                                Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/811/40/19                        Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                15 жовтня 2019 року                                 м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Юзефович Ю.І.,

з участю: представника відповідача – Созоника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1  до публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

                                в с т а н о в и л а:

У вересні 2018 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») 14000 доларів США, в гривневому еквіваленті, за офіційним курсом НБУ на момент ухвалення судом рішення в даній справі, та стягнути 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24.09.2012 року між ним та відповідачем в особі начальника відділення банку в м.Дрогобич ОСОБА_2 , було укладено договір банківського вкладу, відповідно до якого він вніс на депозитний рахунок банку грошові кошти в сумі 14000 доларів США, однак, звернувшись 04.06.2013 року з заявою про повернення вкладу, банк йому повідомив, що жодних договорів з ним банк не укладав, депозитних рахунків не відкривав і грошові кошти у вказаній сумі в банку не обліковувались.

Після отримання такого повідомлення, він звернувся до суду з позовом про повернення банківського вкладу, однак, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів укладення договору банківського вкладу у письмовій формі (його нікчемність).

Враховуючи таку відмову, він знову звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої працівником відповідача при виконанні службових обов`язків, однак, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову через відсутність доказів на підтвердження вини працівника банку (вироку суду у кримінальній справі).

16 квітня 2018 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено вирок у кримінальній справі №442/6951/16-к, яким ОСОБА_2 визнано винною за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.366 та ч.1 ст.366 КК України, який не оскаржувався і набрав законної сили, а тому просить стягнути з відповідача завдану йому шкоду на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «Укрексімбанк» у користь ОСОБА_1 14000 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення становить 390556 грн. 60 коп.

Стягнуто з АТ «Укрексімбанк» у користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Стягнуто з АТ «Укрексімбанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 3905 грн. 57 коп. за позовні вимоги майнового характеру та 1762 грн. за позовні вимоги немайнового характеру, оскільки позивач як інвалід ОСОБА_3 групи звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду оскаржив відповідач АТ «Укрексімбанк», просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову – відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою, вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою – роботодавцем і заподіяння такої шкоди особою у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків).

При цьому, апелянт звертає увагу, що трудові (службові) обов`язки працівника встановлюються трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, однак, ні умовами довіреності АТ «Укрексімбанк» від 18.01.2010 року №010-01/224, яка зазначена в наданому позивачем примірнику договору банківського вкладу, ні умовами посадової інструкції начальника відділення в м.Дрогобичі філії АТ «Укрексімбанк» у м.Львові від 07.08.2009 року ОСОБА_2 не була наділена повноваженнями щодо здійснення касових операцій, зокрема, приймання національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку, а тому вважає, що позивачем не доведено факту заподіяння шкоди працівником банку при виконанні ним своїх трудових обов`язків.

Крім того, зазначає, що справа не підсудна Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області, оскільки у м.Дрогобичі та у Дрогобицькому районі Львівської області банк не має (і ніколи не мав) діючих філій або представництв, а шкода, про відшкодування якої просить позивач, заподіяна йому, а не його майну.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.115), клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до умов договору строкового банківського вкладу №38875-32501 від 24.09.2012 року, ОСОБА_1 вніс, а АТ «Укрексімбанк» прийняв на вкладний депозитний рахунок кошти в сумі 14000 доларів США на термін 45 днів з 24.09.2012 року по 13.11.2012 року (а.с.4).

У відповідь на звернення позивача ОСОБА_1 від 04.06.2013 року, АТ «Укрексімбанк» в особі керуючого філією АТ «Укрексімбанк» в м.Львові листом від 17.06.2013 року (а.с.8) повідомив про те, що договір строкового банківського вкладу №38875-32501 від 24.09.2012 року філією АТ «Укрексімбанк» у м.Львові та підпорядкованими відділеннями філії не укладався і депозитні рахунки на підставі вказаного договору не відкривались, кошти в сумі 14000 доларів США по клієнту ОСОБА_1 філією АТ «Укрексімбанк» у м.Львові та підпорядкованими відділеннями філії не обліковувались.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 листопада 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про повернення банківського вкладу за договором банківського вкладу №38875-32501 від 24.09.2012 року відмовлено через відсутність доказів укладення договору банківського вкладу у письмовій формі (його нікчемність) та наявність між сторонами не договірних, а деліктних правовідносин.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2015 року (а.с.10-16), у задоволенні позову ОСОБА_1 , який він подав на підставі ст.1172 ЦК України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої працівником банку під час виконання ним своїх трудових обов`язків, відмовлено у зв`язку з недоведеністю вини працівника банку у заподіянні шкоди (відсутність вироку суду у кримінальній справі).

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2018 року (а.с.17-23), який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винною за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.366, ч.1 ст.366 КК України, зокрема за те, що вона, відповідно до наказу №204 К від 07.08.2009 року, будучи службовою особою та працюючи на посаді начальника відділення в м.Дрогобичі філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , під виглядом укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», перебуваючи 24.09.2012 року у приміщенні банку та отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 111902 гривні, склала і видала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме депозитний договір №38875-32501 від 24.09.2012 року на ім`я ОСОБА_1 , в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що банк приймає від нього кошти в сумі 111902 гривні та зобов`язується виплатити проценти на вклад на умовах та в порядку, встановленому договором, який скріпила відтиском печатки банку та власним підписом, хоча фактично вкладний (депозитний) рахунок в банку не відкрила та не зареєструвала, а незаконно заволоділа грошовими коштами, отриманими від ОСОБА_1 , не внісши їх на депозитний рахунок банку.

Отже, вина ОСОБА_2 , яка під час укладення вказаного договору банківського вкладу із ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АТ «Державний експортно-імпортний банк України» і мала повноваження на укладення таких договорів, підтверджується вироком суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача шкоди на підставі ст.1172 ЦК України, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, позивачеві було відмовлено у поверненні суми банківського вкладу через нікчемність договору, а тому порушене право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 25 жовтня 2019 року.

Головуючий:                                                        Бойко С.М.

Судді:                                                                Копняк С.М.

                                                                       Ніткевич А.В.