Єдиний унікальний номер 234/12895/19        Номер провадження 22-ц/804/2812/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року  Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді  Мальованого Ю.М.

суддів:                     Будулуци М.С., Космачевської Т.В.,

за участю секретаря  Самойленко Г.В.,

позивача                     ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 справу № 234/12895 за позовом ОСОБА_1 до Управ-ління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про стягнення мора-льної та матеріальної шкоди, які заподіяні неправомірними діями, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Доне-цької області від 29 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження (суддя першої ін-станції ОСОБА_2 ), -  

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Доне-цької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорсь-ку Донецької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що до 01 вересня 2018 року позивач перебувала у відповіда-ча на обліку як загальна пенсіонерка та отримувала пенсію як жителька м. Краматорська че-рез фінансову установу «Приватбанк». З вересня 2018 року Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську перестало виплачувати їй пенсію. Припинення виплати пенсії відповідач мотивував тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце реєстрації якої не підтверджено. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лис-топада 2018 року визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати їй пенсії за віком як місцевому жителю м. Краматорська Донецької області та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити та виплатити їй пенсію за віком з моменту її припинення, а саме з вересня 2018 року, як місцевому жителю м. Краматорська Донецької області на особистий рахунок позивача. Вказане рішення набуло законної сили 10 січня 2019 року, однак, на момент подання цієї позовної заяви пенсію позивачу не виплати-ли. Неправомірними діями відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди у зв`язку з тим, що іншого джерела для існування позивач не має, тому була змушена користуватися кредитними картками трьох банківських установ для задоволення власних потреб на харчу-вання, покриття транспортних витрат і таке інше. Також неправомірними діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 70 000  грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2019 року від-мовлено у відкритті провадження у даній справі.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами, які випливають із невиплати відповідачем пенсії, спір має розг-лядатися в порядку адміністративного судочинства.

В  апеляційній  скарзі  позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження та направити справу на новий розгляд до Краматорського міського суду Донецької області.

В обґрунтування вимог посилається на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом неправомірно і справа за її позовом має розглядатися в порядку цивільного судочинс-тва. 

Відповідачем на апеляційну скаргу позивача надано письмовий відзив, в якому зазна-чено, що Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не по-годжується з апеляційною скаргою позивача та просить апеляційну скаргу залишити без за-доволення, ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2019 року без змін. Оскільки позивач бажає стягнути витрати, пов`язані з невиплатою пенсії, то даний спір відноситься до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду.  

В судове засідання апеляційного суду   представник відповідача Управління Пенсійно-го фонду України у м. Краматорську Донецької області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області судову повістку-повідомлення про розгляд справи 06 листопада 2019 року отримав 29 жовтня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 60).

Апеляційний   суд   вважає  можливим розглянути  справу у відсутність представника відповідача, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином по-відомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

   Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що  апеляційна  скарга  позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню,  виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рі-шення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розг-ляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком апеляційний суд погодитися не може з огляду на таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють ви-ключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізич-них та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основополо-жних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як до-тримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Разом з тим завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від пору-шень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинст-ва України; далі - КАС України).

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самовря-дування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поши-рюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індиві-дуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдик-ції є наявність суб`єкта владних повноважень як сторони у спірних правовідносинах та вико-нання ним у цих правовідносинах управлінських функцій.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган дер-жавної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спір-них правовідносин, обставин у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у поста-новах від 13.11.2018 у справі № 910/2145/18, від 27.11.2018 № 910/2686/18.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком як місцевому жителю м. Краматорська Донецької області та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити  та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту її припинення, а саме з вересня 2018 року, на особистий рахунок позивача, відкритий у банківській установі.

Постановляючи ухвалу від 29 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції вірно визначився, що позивач звернулася до суду з позовними вимога-ми, які випливають із невиплати відповідачем пенсії, однак дійшов помилкового висновку, що між сторонами у даній справі виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних управлінських функцій.

Предметом позову у даній справі є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної затримкою поновленої до виплати пенсії за віком, яку допустив суб`єкт владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або ін-шим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимо-ги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимо-гою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що вимоги про відшкодування шко-ди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повно-важень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відно-син, розглядаються адміністративними судами у тому випадку, коли вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Вказані положення законодавства суд першої інстанції не врахував.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлені не в одному провадженні з вимогами про визнання дій протиправними, які вирішувалися у справі № 200/11358/18-а, такі вимоги слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення по-милкової ухвали.

З наведених підстав апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду від 29 липня 2019 року скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2019 року про повернення заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя:                                                                        Ю.М. Мальований

Судді:                                                                                              М.С. Будулуца

                                                                                                        Т.В. Космачевська

Повне судове рішення складено 06 листопада 2019 року.

Головуючий суддя:                                                                         Ю.М. Мальований