У Х В А Л А

08.11.2019 Справа №607/26208/19

       Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

               головуючого – судді                        Вийванко О. М.

               за участю секретаря с/з                        Стрілкової М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, –

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві приватної власності.

Заява обґрунтована тим, що предметом вказаного позову є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, де відповідач  ОСОБА_2  позбавлена права на спадкування усього майна померлого ОСОБА_5 на підставі заповіту від 24.07.2015 р., оскільки нікчемність вказаного заповіту встановлено законом та підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

14.06.2019 р. нотаріусом, на підставі оспорюваного свідоцтва про спадщину, було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за відповідачем ОСОБА_2

Будь-яких перешкод у розпорядженні вказаною квартирою у відповідача немає. ОСОБА_2 в будь-який час може відчужити спірну квартиру третім особам, до винесення рішення суду про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, що в свою чергу стане наслідком скасування права власності на вказану квартиру.

За таких обставин, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, зокрема відсутність заборони відчужувати вказану квартиру, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про можливе задоволення позову.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається з Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 186548276 від 29 жовтня 2019 року, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з приводу визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності, оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співрозмірним заявленим позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд не застосовує зустрічне забезпечення, оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України та у її власності є майно, що в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Одночасно суд повідомляє, що відповідач має право звернутися до суду про застосування зустрічного забезпечення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149-153, 154, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, –

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає до негайного виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ст.158 ЦПК України.

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 08 листопада 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко