Справа № 2-359

2010 р.

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н  Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    23 лютого 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого  судді Юр’євої А.М.

                при  секретарі  Галда С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО-ОВІ», треті особи ВАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В  :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ „АВТО-ОВІ”, треті особи: ВАТ „Харківська муніципальна страхова компанія”, ОСОБА_2, в якій просить стягнути на його користь матеріальну шкоду в сумі 10837 гривень, моральну шкоду в сумі 4000 гривень, судовий збір 149 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 08.12.2008 року  з вини ОСОБА_2, який керував транспортним засобом „ПАЗ-32054”, державний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого його автомобілю „Mitsubishi Lancer”, державний номер НОМЕР_2 завдано механічні пошкодження. Витрати на ремонт автомобіля склали 26428 гривень, страховою компанією відшкодовано лише 15590,95 гривень, тобто сума 10837 гривень залишилась невідшкодованою.

Крім того в результаті даної ДТП йому завдана моральна шкода, розмір якої він оцінює в 4000 гривень, оскільки він отримав психологічний стрес, ним витрачений час на відновлення автомобіля, він був змушений змінити свій звичний уклад життя та користуватися послугами громадського транспорту.

Також ним було витрачено 149 гривень на сплату судового збору та 30 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ „АВТО -ОВІ” матеріальну шкоду 15711,25 гривень, моральну шкоду в розмірі 3697 гривень, компенсацію на інфляцію та 3% річних з матеріальної шкоди 807,36 гривень та моральної шкоди 338,50 гривень, судовий збір 149 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 В обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди позивач зазначав, що при організації ремонтних робіт у нього погіршився стан здоров’я та в період з 11.02.2009 року по 17.02.2009 року він перебував на лікуванні в інституті терапії ім. Л.Т. Малої академії медичних наук України, для організації ремонту автомобіля ним був втрачений робочий час.

Позивач вважає, що завдану йому шкоду повинен відшкодувати у повному обсязі ТОВ „АВТО-ОВІ”, оскільки ОСОБА_2  перебуває з ним у трудових відносинах.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Треті особи: ВАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2,  у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

    Судом встановлено, що згідно з ксерокопією довідки Відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Харкова та АТІ 08.12.2008 року на перехресті проспекту Гагаріна та вул. Героїв Сталінграда в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (а.с.6).

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.12.2008 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с.54).

Із постанови суду вбачається, що 08 грудня 2008 року о 9.10 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. Гагаріна в м. Харкові на перехресті проспекту Гагаріна з вул. ОСОБА_3 не дотримався безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем „Mitsubishi”, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно з цією постановою, причиною  настання зазначеної пригоди стало порушення з боку водія ОСОБА_2 вимог п.13.1 Правил дорожнього руху. При цьому в діях позивача ОСОБА_1  жодних порушень  вимог Правил дорожнього руху не встановлено.

Зазначена постанова суду набрала законної сили (а.с.54).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав механічних ушкоджень.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи  № 7239 від 25.09.2009 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4  розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi-Lancer», державний номер НОМЕР_2, з урахуванням товарного вигляду внаслідок ДТП, складає 31302,20 гривень (а.с.81-85).

Вартість зазначеного висновку склала 649,94 гривень, які сплачено позивачем ОСОБА_1 (а.с.81).

Згідно з ксерокопії страхового акту цивільної відповідальності власників транспортних засобів Харківської муніципальної страхової компанії від 08.01.2009 року ОСОБА_1 підлягає виплаті 15590,95 гривень (а.с. 7).

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки  є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі / право власності, інше речове майна, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ „АВТО-ОВІ”  на користь ОСОБА_1І у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 15711,25 гривень.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану йому моральну шкоду в сумі 3697 гривень, зазначивши, що 1000 гривень - за втрату здоров’я, а 2697 гривень – у зв’язку із втратою робочого часу для ремонту автомобіля.  

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її  вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає, що є підтвердження завдання позивачу моральних страждань, втрат немайнового характеру, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та наявністю шкоди, вина особи, яка завдала шкоду, та вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 625 ЦК України просив стягнути 3% річних з урахуванням індексу інфляції з матеріальної шкоди 807,36 гривень та моральної шкоди 338,50 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в цій частині, оскільки відповідач ТОВ „АВТО-ОВІ” ніяких зобов’язань перед позивачем не мав.

Позивач також просив суд стягнути з ТОВ „АВТО-ОВІ” на його користь 649 гривень 94 копійки у відшкодування витрат на проведення ХНДІСЕ ім. Засл. професора ОСОБА_4 судової автотоварознавчої експертизи, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та сплачений ним судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 649,94 гривень у відшкодування витрат на проведення ХНДІСЕ ім. Засл. професора ОСОБА_4 судової автотоварознавчої експертизи, витрати зі сплати судового збору з урахуванням Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.01.1993 року - 165,61 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 625, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Стягнути з ТОВ «АВТО- ОВІ» на користь ОСОБА_1 у відшкодування  матеріальної шкоди  15711/ п’ятнадцять тисяч сімсот одинадцять / гр. 25 коп., моральної шкоди 1000 / одну тисячу/ гр., витрати, пов’язані зі сплатою за висновок судової автотоварознавчої експертизи 694 / шістсот дев’яносто чотири / гр.. 94 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 165 / сто шістдесят п’ять / гр. 61 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  30 / тридцять /  гр., , а всього 17601 / сімнадцять тисяч шістсот одну / гр.. 80 коп..

    У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя-