Справа № 451/110/16-ц Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/299/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

УХВАЛА

11 листопада 2019 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі судді Ванівського О.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Мікуш Ю.Р. по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівського навчально - виховного комплексу Радехівського району Львівської області про поновлення на роботі й оплату праці за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівського навчально - виховного комплексу Радехівського району Львівської області про поновлення на роботі й оплату праці за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, 07.11.2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . заявив відвід судді Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., з підстав існування обставин, що викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Заяву про відвід судді мотивовано тим, що суддя Мікуш Ю.Р. при перегляді рішення за нововиявленими обставинами у цій справі буде знаходитись під впливом рішень у справах, прийнятих з участю Дмитрівського НВК. Посилається на те, що неодноразово висловлювала недовіру судді Мікуш Ю.Р. щодо її упередженості до розгляду справи за участю цієї сторони; на дотримання принципів верховенства права, на практику Європейського суду з прав людини, зокрема: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «у справі проти Бельгії». Посилається на принцип верховенства справедливості, неупередженості суддів у розгляді справ і вважає, що наявні обставини про упереджене ставлення судді Мікуш Ю.Р.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07.11.2019 року відвід судді Мікуш Ю.Р. визнано необґрунтованим.

Згідно з ч. 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі; у такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, визначено суддю Ванівського О.М. для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019 року.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого відводу, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про відвід судді Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., вона фактично посилається на те, що суддя Мікуш Ю.Р. як у справі №451/110/16-ц та у справі, яка переглядається за нововиявленими обставинами, у складі колегії, прийняла на її думку несправедливе рішення. Заявник вважає, що суддя Мікуш Ю.Р. буде знаходитись під впливом прийнятого 30 червня 2016 року рішення у справі №451/110/16-ц, зазначене може викликати неупередженість судді Мікуш Ю.Р. при розгляді зазначеної справи за її участю, що на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 свідчить про наявність існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Разом з тим, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Так, відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід судді заявлено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме наявності обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.

Однак, вищевказані представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини не можуть слугувати підставою для відводу судді Мікуш Ю.Р. у даній цивільній справі, оскільки сумніви заявника щодо неупередженості судді при розгляді справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є її суб`єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу судді.

Крім того, слід звернути увагу також на те, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.

У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, ретельно дослідивши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р. та дослідивши матеріали справи в межах заявленого відводу, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджені належними доказами.

Сумніви заявника щодо неупередженості судді при розгляді справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є її суб`єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу суддів.

Інших обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді, не виявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді Мікуш Ю.Р. не встановлено, а заявлений відвід судді є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 40, ч.2 ст.258, ст.ст.261, 381, 389 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Мікуш Ю.Р. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Ванівський О.М.