Справа № 640/12727/18

н/п 2/640/491/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/12727/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 19.07. 2018 року звернулася до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на її користь загальну суму грошових коштів у розмірі 5800 грн. Як на підставу позову посилається на те, що 10.05.2018р. вона перед своїм вікном посадила кущі. 14.05.2018р. побачила як відповідач знищує посаджені кущі та почала знімати протиправну поведінку на планшет. Відповідачка, побачивши це, намагалась вдарити її граблями, однак удар прийшовся на планшет, внаслідок чого його було пошкоджено; вартість ремонту планшету складає 2800 грн. такими діями, відповідачки їй було спричинено і моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2019 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Заявлене клопотання відповідача про допит свідків задоволено.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про день та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що два роки тому ОСОБА_2 стала жити в дім АДРЕСА_1 , в якому здавна мешкають люди похилого віку із своїм укладом життя, які добре знають один одного. Біля будинку росли дерева, ОСОБА_2 зателефонувала до служби, щоб зрубали дерева, служба приїхала та зрубала, мешканці дому дозволу на це не давали. 14.05.2018 року вона йшла до додому та побачила, що дерева зрублені, навколо були розкидані гілки, які потрапили до її палісаднику. Вона запропонувала ОСОБА_2 зібрати гілки, однак та відмовилась. Після чого вона сама взяла граблі та почала прибирати гілля, а ОСОБА_2 насміхалася та почала її знімати на планшет зі свого вікна. Вважає, що ОСОБА_2 взяла планшет, сама спровокувала її підійти до вікна підставила свій планшет вставши по переду. Ніяких моральних страждань ОСОБА_2 не заподіяла.

Суд, вислухавши заяву, вислухавши пояснення відповідача, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно постанови від 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною за ст. 173 КУпАП України. Відповідно до змісту даної постанови 14.05.2018 року об 20-00 год. ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , під час словесної перепалки з ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_3 , розбила належний останній електронний планшет Samsung. (а.с.27)

Згідно оглянутого відеозапису, вбачається як ОСОБА_1 б`є граблями через вікно по планшету, Який належить ОСОБА_2 (а.с.14 )

Позивачем на підтвердження позову надано фотознімок, на якому зображено планшет «Samaung» з розбитим склом. (а.с.11)

Допитаний свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є її сусідками, мешкають в одному під`їзді. Вона не бачила конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який відбувся 14.05.2018 року, чула тільки як вони сварилися через вікно. Зазначила, що ОСОБА_1 не била планшет, що ОСОБА_2 сама його впустила, про що свідчить відеозапис, який їй показували працівники поліції.

Допитаний свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 14.05.2018 року біля будинку були зрублені дерева, листя та гілки залишилися не придбаними. Вона не бачила, як ОСОБА_1 вибила планшет.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1, п. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов*язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільне законодавство України, під моральною шкодою розуміє витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під час вирішення позовних вимог в цій частині, суд також вважає можливим застосувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.05.1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі », в якому зазначається, що «з огляду на її природу, стверджень моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи,які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин. Крім того, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

У п. 52 рішення ЄСПЛ у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації самого факту порушення.

З метою дотримання справедливого балансу між інтересами позивача та можливостями відповідача, враховуючи що позивач є літньою людиною, зазнала душевні страждання, довго нервувала, відчувала підвищену тривожність, страждала від безсоння в наслідок неправомірних дій відповідача то суд знаходить за необхідним стягнути розмір компенсації на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

Позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів проведення ремонтних робіт з метою усунення пошкоджень, заподіяних в наслідок не правомірних дій відповідачем.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Оскільки, розмір завданої шкоди є істотною обставиною, яка підлягає доведенню, і суд, виходячи із принципу диспозитивності, за відсутності належних доказів, не може на власний розсуд визначати розмір завданої шкоди, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достатніми доказами розміру завданої шкоди.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 77. ч. 6 ст. 82, 263-265 ЦПК, 22, 23, 1192,1162, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 .

Повний текс рішення виготовлено 11.11.2019.

Головуючий -