Справа № 2а-350/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді Курганникової О.А.

при секретарі – Люленко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах, встановлених законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова,  зобов’язати відповідача провести з 01.09.2008 року перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії в мінімальному об’ємі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача нараховувати  і сплачувати пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 2 групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону повинен бути не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої відповідно до ст. 50 вказаного Закону, повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач вказує, що дія вказаних статей відновлена, згідно рішення Конституційного Суду України, № 10-рп від 22 травня 2008 року. Крім того, з 1 вересня 2008 року скасовано дію Постанови № 1 Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року, якою встановлювались обмеження при нарахуванні мінімальних пенсій.

На даний час його пенсія нараховується відповідачем у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його конституційні права, оскільки його пенсія не відповідає критеріям чинного законодавства України.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з доводів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою КМУ від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться, з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ № 654 від 16.07.2008 р. постанову № 1 від 03.01.2002 р. визнано не чинною, а з 28.05.2008 р. набула чинності постанова КМУ № 530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою. Також зазначає, що доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір пенсії ОСОБА_1   не визначався, а забезпечення проведення політики в сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1   є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № 114950 (а.с. 4), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується копією вкладки до посвідчення серії А № 622428 (а.с. 4), а також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією довідки № 050381 (а.с. 4).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію як інвалід ІІ групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що позивачу з 1.01.2008 року виплачувалась пенсія на підставі Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а з 22.05.2008 року   на підставі Постанови Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"  та постанови  Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян".    

             Законом України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а саме до ст. 50 , згідно з якою особам, які віднесені до 1 категорії, інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю , у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

              Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом України " Про державний бюджет України" і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами;

ч.3 ,4 ст. 54  цього Закону замінено текстом:

    У всіх випадках  розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими:

     Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ІІ групи інвалідності 200 % прожиткового мінімуму для осіб , яки втратили працездатність.

    Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом України " Про державний бюджет України" і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону  України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

    Частинами 4 та 6  постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія інвалідам ІІ групи, які отримують пенсію відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , сплачується у розмірі 20 % від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а мінімальний  розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІ групі інвалідності   складає 965,00 грн..

    Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654  з 01.07.2008 року встановлено мінімальний розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інвалідів ІІ групи - 1090,00 грн..

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій  зон радіоактивно забруднених територій, умов  проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення  визначені і закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено пенсії особам, віднесеним до1,2,3,4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” о собам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст.54  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи , щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та пенсію по інвалідності ІІ групи у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, пенсії по інвалідності  позивачеві   підлягає застосуванню ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»,  а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України суд до уваги не приймає, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування  береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акта, який би визначав цей розмір, немає.

Положення ч. 3   ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої  мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій, призначений згідно з цим Законом, суд до уваги не приймає, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, яка набрала чинності з 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4,розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Зазначена норма, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальній розмір пенсій за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає за необхідне зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова   ОСОБА_1    здійснити перерахунок та виплату  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності ІІ групи  у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2008 року .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність  відповідача у здійсненні перерахунку   ОСОБА_1    пенсії по інвалідності ІІ групи та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» протиправною.

Що стосується позовних вимог щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі  м. Харкова в подальшому нараховувати і сплачувати пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком,  суд рихлить до наступного.

 Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративний позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері  публічно-правових відносин.

  На момент звернення до суду зазначена пенсія  нарахована та виплачена не була, тому позивач не мав підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому  його законні права та інтереси.

 Таким чином, в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в  частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати і сплачувати пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, немає.

Суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, через наступне.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не наполягав на те, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19,46,152 Конституції України,  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 03.01.2002 року№1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»  ,  від 16.07.2008 №654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»,  Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року  ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не здійснення ОСОБА_1   перерахунку пенсії по інвалідності ІІ групи та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському  районі м. Харкова здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності ІІ групи  у розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2008 року та провести відповідні виплати.

У задоволенні позову ОСОБА_1   в іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі в10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

     Суддя-

Місцевий Комінтернівський

районний суд

міста Харкова

пров. Брянський, 5, к.14

м. Харків, 61068 ОСОБА_1

61162 ,  м. Харків, пр.. 50 років СРСР, 12, кВ. 397

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

61036, м. Харків, вул. Демченко,6/8

№ К-9/_______ від 18.01.2010

Місцевий Комінтернівський районний суд м. Харкова надсилає копію постанови суду до відома.

Суддя місцевого Комінтернівського

районного суду м. Харкова                                                                               О.А. Курганникова

      731-93-13  

Місцевий Комінтернівський

районний суд

міста Харкова

пров. Брянський, 5, к.14

м. Харків, 61068 ОСОБА_1

61162 ,  м. Харків, пр.. 50 років СРСР, 12, кВ. 397

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

61036, м. Харків, вул. Демченко,6/8

№ К-9/_______ від 18.01.2010

Місцевий Комінтернівський районний суд м. Харкова надсилає копію постанови суду до відома.

Суддя місцевого Комінтернівського

районного суду м. Харкова                                                                                  О.А. Курганникова

    731-93-13  

Місцевий Комінтернівський

районний суд

міста Харкова

пров. Брянський, 5, к.14

м. Харків, 61068 ОСОБА_1

61162 ,  м. Харків, пр.. 50 років СРСР, 12, кВ. 397

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

61036, м. Харків, вул. Демченко,6/8

№ К-9/_______ від 18.01.2010

Місцевий Комінтернівський районний суд м. Харкова надсилає копію постанови суду до відома.

Суддя місцевого Комінтернівського

районного суду м. Харкова                                                                               О.А. Курганникова

      731-93-13